trusted
3104
редагування
Відмінності між версіями «Музей Лесі Українки»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Музей Лесі Українки (переглянути вихідний код)
Версія за 13:17, 23 червня 2023
, 13:17, 23 червня 2023→Контакти:
| (Не показано 9 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''Адреса:''' | '''Адреса:''' | ||
43025, м. Луцьк, вул. | 43025, м. Луцьк, вул. Банкова, 9, 1-й поверх (навчально-бібліотечний корпус С) | ||
'''Телефон:''' | '''Телефон:''' | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
кандидат філологічних наук, старший викладач (за сумісництвом) кафедри '''[[української літератури]]''' | кандидат філологічних наук, старший викладач (за сумісництвом) кафедри '''[[української літератури]]''' | ||
'''[http://sky.easypano.com/EPSUpload3/Tour/2021/05-31/12/637580622877945906/index.html Віртуальний 3-D тур Музеєм Лесі Українки]''' | |||
= <span style="color:#A81C07">Загальні відомості:</span> = | = <span style="color:#A81C07">Загальні відомості:</span> = | ||
Музей Лесі Українки – візитна картка Волинського національного університету і приваблива локація в туристичному маршруті Луцька | Музей Лесі Українки – візитна картка Волинського національного університету імені Лесі Українки і приваблива локація в туристичному маршруті Луцька. | ||
Музейна колекція представлена меморіальними речами родини Косачів, автографами та іконографією Лесі Українки; добіркою прижиттєвих і рідкісних видань творів письменниці; зібранням мистецьких робіт, присвячених Лесі Українці. Створено базові умови для роботи: дві виставкові зали, фондова кімната. | Музейна колекція представлена меморіальними речами родини Косачів, автографами та іконографією Лесі Українки; добіркою прижиттєвих і рідкісних видань творів письменниці; зібранням мистецьких робіт, присвячених Лесі Українці. Створено базові умови для роботи: дві виставкові зали, фондова кімната. | ||
| Рядок 37: | Рядок 39: | ||
11 вересня 1985 р. урочистості з нагоди відкриття Музею Лесі Українки ЛДПІ, зібрали на Волині чимало гостей. Іван Денисюк, Микола Жулинський, Юрій Щербак, Лукаш Скупейко, Віра Римська, Лариса Іванова та інші залишили в книзі відгуків такі слова: «День відкриття Музею Лесі Українки в Луцьку – світлий, незабутній день. Адже Волинь відіграла вирішальну роль у духовному зростанні Лесі. Саме тут народився її знаменитий девіз – надія! Сподіватись! Тут, у Луцьку, в Колодяжному, вона сформувалася як письменниця, як мислитель всесвітнього культурного діапазону. Волинь у часи Лесі Українки була однією зі столиць української літератури, нашого мистецтва. Музей у Луцьку – один із променів всенародної любові й шани, якою освітлена постать Лесі Українки. Дякуємо організаторам музею, всім тим, хто доклав свою працю і свої таланти до святого діла – звеличення дочки українського народу». | 11 вересня 1985 р. урочистості з нагоди відкриття Музею Лесі Українки ЛДПІ, зібрали на Волині чимало гостей. Іван Денисюк, Микола Жулинський, Юрій Щербак, Лукаш Скупейко, Віра Римська, Лариса Іванова та інші залишили в книзі відгуків такі слова: «День відкриття Музею Лесі Українки в Луцьку – світлий, незабутній день. Адже Волинь відіграла вирішальну роль у духовному зростанні Лесі. Саме тут народився її знаменитий девіз – надія! Сподіватись! Тут, у Луцьку, в Колодяжному, вона сформувалася як письменниця, як мислитель всесвітнього культурного діапазону. Волинь у часи Лесі Українки була однією зі столиць української літератури, нашого мистецтва. Музей у Луцьку – один із променів всенародної любові й шани, якою освітлена постать Лесі Українки. Дякуємо організаторам музею, всім тим, хто доклав свою працю і свої таланти до святого діла – звеличення дочки українського народу». | ||
Прагнення ретельно вивчити життя родини Косачів, спонукало працівників музею до науково-пошукової роботи. Наприкінці 1980-х років Тамарі Борисюк та Оксані Марковській пощастило зустрітися зі старшим сином Ольги Косач-Кривинюк – Михайлом Кривинюком (1905 – 1993), який мешкав у м. Свердловську та Марією Собіневською-Бешкуровою (1897 – 1993) – вихованкою родини Карпових (названих батьків К. Квітки), що жила в м. Кисловодську. Спогади М. Кривинюка, записані дослідницями, дозволили з’ясувати важливі моменти з біографії О. Косач-Кривинюк, обставини життя сім’ї Кривинюків у 20 – 40-ві роки ХХ ст., прокоментувати родинну іконографію. | |||
[[Файл:MuseumLU1.jpg|міні|x150px|]] | [[Файл:MuseumLU1.jpg|міні|x150px|]] | ||
| Рядок 44: | Рядок 48: | ||
[[Файл:MuseumLU3.jpg|міні|x250px|'''Ольга Сергіїв''']] | [[Файл:MuseumLU3.jpg|міні|x250px|'''Ольга Сергіїв''']] | ||
[[Файл:MuseumLU4.jpg|міні| | [[Файл:MuseumLU4.jpg|міні|x200px|]] | ||
[[Файл:MuseumLU5.jpg|міні|x150px|]] | [[Файл:MuseumLU5.jpg|міні|x150px|]] | ||
| Рядок 50: | Рядок 54: | ||
[[Файл:Ergrth (1).jpg|міні|x150px|]] | [[Файл:Ergrth (1).jpg|міні|x150px|]] | ||
[[Файл:MuseumLU6.jpg |міні| | [[Файл:MuseumLU6.jpg |міні|x280px|]] | ||
[[Файл:MuseumLU7.jpg|міні|x150px|]] | [[Файл:MuseumLU7.jpg|міні|x150px|]] | ||
| Рядок 57: | Рядок 61: | ||
[[Файл:MuseumLU9.jpg|міні|x150px|]] | [[Файл:MuseumLU9.jpg|міні|x150px|]] | ||
Про життя подружжя Квіток на Кавказі розповіла Марія Собіневська. Вперше вона зустрілася з Ларисою Петрівною Косач у 1902 р. в Києві в домі Карпових. Згодом, разом із Феоктистою Карповою та подружжям Квіток, жила в Грузії. В листах до Оксани Марковської, Марія Собіневська писала: «Лариса Петровна Косач-Квитка любила меня как мать, уважала как человека, хотя и маленького, в 1902 роду и следующие годы до памятного 1913 года. Я помню свою тетю Лесю, которая своей добротой, сердечным отношением и материнской любовью помогла мне стать человеком». | Про життя подружжя Квіток на Кавказі розповіла Марія Собіневська. Вперше вона зустрілася з Ларисою Петрівною Косач у 1902 р. в Києві в домі Карпових. Згодом, разом із Феоктистою Карповою та подружжям Квіток, жила в Грузії. В листах до Оксани Марковської, Марія Собіневська писала: «Лариса Петровна Косач-Квитка любила меня как мать, уважала как человека, хотя и маленького, в 1902 роду и следующие годы до памятного 1913 года. Я помню свою тетю Лесю, которая своей добротой, сердечным отношением и материнской любовью помогла мне стать человеком». | ||
| Рядок 180: | Рядок 182: | ||
= <span style="color:#A81C07">Відзнаки:</span> = | = <span style="color:#A81C07">Відзнаки:</span> = | ||
[[Файл:MuzejLU9.jpg|міні|x150px|]] | |||
* 2005 р. – наказом Міністерства освіти і науки України Музею Лесі Українки ВНУ присвоєно звання «Зразковий музей», 2008 р. цей статус підтверджено вдруге. | * 2005 р. – наказом Міністерства освіти і науки України Музею Лесі Українки ВНУ присвоєно звання «Зразковий музей», 2008 р. цей статус підтверджено вдруге. | ||
* 2009 р. – на Першому всеукраїнському конкурсі громадських музеїв України експозицію Музею Лесі Українки ВНУ визнано кращою серед громадських музеїв України й відзначено І місцем у номінації «Краще експозиційне оформлення». | * 2009 р. – на Першому всеукраїнському конкурсі громадських музеїв України експозицію Музею Лесі Українки ВНУ визнано кращою серед громадських музеїв України й відзначено І місцем у номінації «Краще експозиційне оформлення». | ||
* 2012 р. – Постановою колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації № 2/1 Музею Лесі Українки при Східноєвропейському національному університеті присвоєно найменування «Народний музей». | * 2012 р. – Постановою колегії управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації № 2/1 Музею Лесі Українки при Східноєвропейському національному університеті присвоєно найменування «Народний музей». | ||