Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.: відмінності між версіями

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Створена сторінка: міні|left|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О. Файл:490299141 9843511129003460 357443215877050552 n.jpg|міні|Науковий семінар «Нобелівська премія...
 
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показано одну проміжну версію цієї користувачки)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:489923204 9843510932336813 4790837466646572346 n.jpg|міні|left|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
[[Файл:489923204 9843510932336813 4790837466646572346 n.jpg|міні|left|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
[[Файл:490299141 9843511129003460 357443215877050552 n.jpg|міні|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
[[Файл:490299141 9843511129003460 357443215877050552 n.jpg|міні|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
'''16 листопада 2022 р.''' в рамках тижня фаультету від кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар '''доц. Зінченко М.О.''' на тему: «'''Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини».'''<br>
У 2022 році Нобелівську премію з фізіології або медицини було присуджено шведському вченому Сванте Паабо (Svante Pääbo) за виняткові досягнення у вивченні геномів вимерлих гомінідів та розуміння еволюції людини.
'''Суть відкриття'''
Сванте Паабо зробив прорив у вивченні древньої ДНК, зокрема:
* еквенував (розшифрував) геном неандертальця, що вперше дало змогу порівняти його з геномом сучасної людини;
* відкрив новий вид гомінідів — денисівців, генетичні залишки яких були виявлені в печері Денисова в Сибіру;
* довів, що між неандертальцями, денисівцями та сучасними людьми існувало змішування (гібридизація), внаслідок чого у ДНК сучасних людей (особливо європейців та азіатів) залишились сліди неандертальських генів.
'''Це відкриття дало змогу:'''
* краще зрозуміти еволюційну історію Homo sapiens;
* вивчити, як генетичні особливості неандертальців впливають на здоров’я сучасної людини, зокрема на імунну систему та схильність до деяких хвороб.
Сванте Паабо фактично заснував новий напрямок — палеогеноміку, яка об'єднує генетику, антропологію та еволюційну біологію.<br>
Нобелівська премія 2022 року — це визнання величезного наукового прориву, що змінив наше розуміння еволюції людини. Завдяки роботі Паабо ми ближче підійшли до відповіді на одвічне питання: хто ми і звідки походимо.