trusted
2188
редагувань
Відмінності між версіями «Наукові школи, тренінги»
Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Наукові школи, тренінги (переглянути вихідний код)
Версія за 08:24, 20 травня 2021
, 08:24, 20 травня 2021нема опису редагування
| Рядок 76: | Рядок 76: | ||
[[Файл:Роб зустріч2.jpg|200px|thumb|right|Робоча зустріч учасників в рамках роботи за грантом ResearchLinks 2016-0587]] | [[Файл:Роб зустріч2.jpg|200px|thumb|right|Робоча зустріч учасників в рамках роботи за грантом ResearchLinks 2016-0587]] | ||
21-22 листопада 2019 в Королівському технічному університеті (м. Стокгольм, Швеція), в рамках роботи за грантом ResearchLinks 2016-0587 на тему «A computational infrastructure for high-throughput a nalysis of large volumes of brain signal data», відбулася робоча зустріч учасників зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (доценти [[Кузнєцов Ілля Павлович]], [[Абрамчук Ольга Миколаївна]], [[Качинська Тетяна Валеріївна]] та [[Журавльов Олександр Анатолійович]]), Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (професори Макарчук Микола та Зима Ігор, аспірант Шпенков Олексій та магістр Черних Марія), Інституту геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України (доцент Крижановський Сергій) з доктором Павелом Херманом. Під час засідання було обговорено питання щодо результатів виконання проекту, подальші перспективі і напрямки співпраця. Було відзначено широку географію представлення результатів досліджень учасників гранту, а також можливість використання ЕЕГ-даних, що отримані дослідниками, як маркерів для визначення чи попередження хвороби Паркінсона та інших розладів нервової системи. | 21-22 листопада 2019 в Королівському технічному університеті (м. Стокгольм, Швеція), в рамках роботи за грантом ResearchLinks 2016-0587 на тему «A computational infrastructure for high-throughput a nalysis of large volumes of brain signal data», відбулася робоча зустріч учасників зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (доценти [[Кузнєцов Ілля Павлович]], [[Абрамчук Ольга Миколаївна]], [[Качинська Тетяна Валеріївна]] та [[Журавльов Олександр Анатолійович]]), Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (професори Макарчук Микола та Зима Ігор, аспірант Шпенков Олексій та магістр Черних Марія), Інституту геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України (доцент Крижановський Сергій) з доктором Павелом Херманом. Під час засідання було обговорено питання щодо результатів виконання проекту, подальші перспективі і напрямки співпраця. Було відзначено широку географію представлення результатів досліджень учасників гранту, а також можливість використання ЕЕГ-даних, що отримані дослідниками, як маркерів для визначення чи попередження хвороби Паркінсона та інших розладів нервової системи. | ||
| Рядок 88: | Рядок 85: | ||
[[Файл:Pres 1.jpg|200px|thumb|left|Студент медико-біологічного факультету та представник компанії BIOPAC під час презентації навчально-методичного обладнання]] | [[Файл:Pres 1.jpg|200px|thumb|left|Студент медико-біологічного факультету та представник компанії BIOPAC під час презентації навчально-методичного обладнання]] | ||
14 листопада 2019 року в рамках тижня медико-біологічного факультету на кафедрі [[фізіології людини і тварин]] відбулася презентація навчально-діагностичного обладнання компанії BIOPAC (США). Представники компанії продемонстрували потужності приладу та можливості його використання у клініко-діагностичній практиці. Було проведено реєстрацію біоелектричних потенціалів м’язів кисті, здійснено аналіз показників та їх фізіологічну оцінку. Великий інтерес серед учасників заходу викликали можливості віртуальної лабораторії щодо вивчення електричних процесів в збудливих тканинах організму людини. | 14 листопада 2019 року в рамках тижня медико-біологічного факультету на кафедрі [[фізіології людини і тварин]] відбулася презентація навчально-діагностичного обладнання компанії BIOPAC (США). Представники компанії продемонстрували потужності приладу та можливості його використання у клініко-діагностичній практиці. Було проведено реєстрацію біоелектричних потенціалів м’язів кисті, здійснено аналіз показників та їх фізіологічну оцінку. Великий інтерес серед учасників заходу викликали можливості віртуальної лабораторії щодо вивчення електричних процесів в збудливих тканинах організму людини. | ||
