Відмінності між версіями «Музей Лесі Українки»

Робота над Повним академічним зібранням творів Лесі Українки у 14-т. томах, хоча і узагальнила багаторічну працю над формуванням цілісного уявлення про творчість письменниці, а також виправдала музейну наполегливість у зібранні базового матеріалу (прижиттєвих видань, журнальних першодруків, іконографії і т. д.), проте й накреслила нові перспективи та напрямки музейних наукових пошуків.

У середині 1980-х рр. за ініціативи ректора Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Нестора Бурчака і науково-пошуковій роботі викладачів інституту – Галини Мудрик, Ольги Бурчак, Андрія Омельковця, Тамари Борисюк (Скрипки), Оксани Марковської розпочалося комплектування музейного фонду. Основою стали прижиттєві збірки «На крилах пісень» (1893), «Відгуки» (1902), колекція поштових листівок кінця ХІХ – поч. ХХ ст. з краєвидами тих міст, де жила й творила письменниця; «Українські узори» Олени Пчілки; фольклористичні матеріали з особистого архіву К. Квітки та ін.