Відмінності між версіями «Фотовиставка «Мікрофотографії зрізів квітки»»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 2.jpg|left|міні]]
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 2.jpg|left|міні]]
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 3.jpg|center|міні]]
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 3.jpg|center|міні]]
Мікрофотографії зрізів квітки є дуже інформативними для науковця ботаніка, оскільки за серією зрізів можна просторово відтворити провідну систему квітки, проаналізувати будову тканин рослин, побачити зсередини будову частин квітки, які захищає зав’язь.
Для здійснення порівняльно-морфологічного аналізу квітки, потрібно враховувати всі дані будови квітки, зокрема структуру провідної системи квітки, а це можна зробити лише за наявності серій зрізів квітки та мікрофотографій. П. Ван Тігем у 1871 році запропонував для аналізу гінецея метод васкулярної анатомії ("порівняльної анатомії" за Ван Тігемом). Цей метод став важливим для встановлення плану будови квітки і використовується для гомологізації її частин у різних таксонах. Суть методу полягає у поясненні будови провідної системи квітки, спираючись на її подібність до провідної системи одноосьового вкороченого пагона з обмеженим ростом, у якому в провідний циліндр квітколожа входять переважно трипучкові сліди чашолистків і плодолистиків та однопучкові сліди пелюсток і тичинок. Основним завданням васкулярно-анатомічного дослідження є визначення закономірностей організації провідної системи квітки, а також іннервації окремих її частин та використання цих даних у порівняльно-морфологічному аналізі.

Поточна версія на 12:58, 13 січня 2021

Мікрофотографії зрізів квітки 1.jpg
Мікрофотографії зрізів квітки 2.jpg
Мікрофотографії зрізів квітки 3.jpg

Мікрофотографії зрізів квітки є дуже інформативними для науковця ботаніка, оскільки за серією зрізів можна просторово відтворити провідну систему квітки, проаналізувати будову тканин рослин, побачити зсередини будову частин квітки, які захищає зав’язь. Для здійснення порівняльно-морфологічного аналізу квітки, потрібно враховувати всі дані будови квітки, зокрема структуру провідної системи квітки, а це можна зробити лише за наявності серій зрізів квітки та мікрофотографій. П. Ван Тігем у 1871 році запропонував для аналізу гінецея метод васкулярної анатомії ("порівняльної анатомії" за Ван Тігемом). Цей метод став важливим для встановлення плану будови квітки і використовується для гомологізації її частин у різних таксонах. Суть методу полягає у поясненні будови провідної системи квітки, спираючись на її подібність до провідної системи одноосьового вкороченого пагона з обмеженим ростом, у якому в провідний циліндр квітколожа входять переважно трипучкові сліди чашолистків і плодолистиків та однопучкові сліди пелюсток і тичинок. Основним завданням васкулярно-анатомічного дослідження є визначення закономірностей організації провідної системи квітки, а також іннервації окремих її частин та використання цих даних у порівняльно-морфологічному аналізі.