trusted
2324
редагування
Відмінності між версіями «Географічний факультет»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Географічний факультет (переглянути вихідний код)
Версія за 18:33, 15 грудня 2022
, 18:33, 15 грудня 2022→Деканат
| (Не показані 39 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Указом Президента України у 1993 р. Луцький державний педінститут реорганізовано у Волинський державний університет. | Указом Президента України у 1993 р. Луцький державний педінститут реорганізовано у Волинський державний університет. | ||
У результаті реорганізації на базі природничо-географічного факультету було створено три факультети – біологічний, хімічний та географічний,який є структурним підрозділом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. | У результаті реорганізації на базі природничо-географічного факультету було створено три факультети – біологічний, хімічний та географічний,який є структурним підрозділом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. | ||
Першим деканом, з 1993 р. до 1996 року, був кандидат геолого-мінералогічних наук, доц. Вовк Павло Кирилович.<br /> | Першим деканом, з 1993 р. до 1996 року, був кандидат геолого-мінералогічних наук, доц. Вовк Павло Кирилович.<br /> | ||
| Рядок 16: | Рядок 17: | ||
З грудня 2019 р. і по сьогоднішній день, на посаду декана призначено – доктора економічних наук, професора Барського Юрія Миколайовича. | З грудня 2019 р. і по сьогоднішній день, на посаду декана призначено – доктора економічних наук, професора Барського Юрія Миколайовича. | ||
На факультеті здійснюється підготовка бакалаврів за | На факультеті здійснюється підготовка бакалаврів за ОПП: " Гідрологія", "Середня освіта. Географія. Економіка", "Геодезія та землеустрій", "Туризм", "Готельно-ресторанна справа "; | ||
магістрів за такими спеціальностями: | магістрів за такими спеціальностями: 103 "Науки про Землю (Гідрологія)", 106 "Географія (Фізична географія)", 106"(Географія Економічна та соціальна географія)", 014"Середня освіта (Географія. Економіка)", 193"Геодезія та землеустрій", 242"Туризм", 241"Готельно-ресторанна справа".<br /> | ||
До структури факультету входять 4 кафедри, навчальні та науково-дослідні лабораторії, комп’ютерні класи. Їх діяльність здійснюється в руслі кредитно-модульної системи організації навчального процесу і спрямована на формування Волинської географічної школи, розробку іміджевої стратегії популяризації спеціальностей та організацію профорієнтаційної роботи з молоддю.<br /> | До структури факультету входять 4 кафедри, навчальні та науково-дослідні лабораторії, комп’ютерні класи. Їх діяльність здійснюється в руслі кредитно-модульної системи організації навчального процесу і спрямована на формування Волинської географічної школи, розробку іміджевої стратегії популяризації спеціальностей та організацію профорієнтаційної роботи з молоддю.<br /> | ||
| Рядок 29: | Рядок 30: | ||
'''Заступники декана:''' | '''Заступники декана:''' | ||
# [[Єрко Ірина Володимирівна]] - кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму та готельного господарства,заступник декана з навчально-методичної та міжнародної діяльності. | |||
# [[Ткачук Надія Михайлівна]] - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, заступник декана з науково - інноваційної діяльності. | |||
# [[Мельник Олександр Валентинович]] - кандидат технічних наук, доцент кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру, заступник декана з інформаційної, грантової та профорієнтаційної діяльності. | |||
# [[Стельмах Валентина Юріївна]] - кандидат географічних наук, старший викладач кафедри фізичної географії, заступник декана з виховної роботи. | |||
'''Методист:''' | |||
# [[Верешко Оксана Петрівна]] - методист географічного факультету | |||
''' | |||
# [[Верешко Оксана Петрівна]] - методист | |||
== Кафедри == | == Кафедри == | ||
| Рядок 62: | Рядок 61: | ||
Кафедри факультету працюють за заздалегідь запланованою тематикою: | Кафедри факультету працюють за заздалегідь запланованою тематикою: | ||
'''Кафедра фізичної географії:''' <br /> | '''[[Кафедра фізичної географії]]:''' <br /> | ||
* Природні ресурси Волинського Полісся: ресурси та проблеми раціонального використання; | * Природні ресурси Волинського Полісся: ресурси та проблеми раціонального використання; | ||
* Природа та екологія Західного Полісся; Аналіз географічного наукового потенціалу України; | * Природа та екологія Західного Полісся; Аналіз географічного наукового потенціалу України; | ||
| Рядок 222: | Рядок 221: | ||
У музеї експонуються колекції мінералів та гірських порід. | У музеї експонуються колекції мінералів та гірських порід. | ||
[https://eenu.edu.ua/node/3595 '''ФОТОАЛЬБОМ'''] | |||
'''Тип самородних мінералів'''. У колекції музею поданий самородною міддю із родовища Жиричі біля Ратно та різними морфологічними типами сірки із Нового Роздолу та Яворова, що на Львівщині. | |||
Тип самородних мінералів. У колекції музею поданий самородною міддю із родовища Жиричі біля Ратно та різними морфологічними типами сірки із Нового Роздолу та Яворова, що на Львівщині. | |||
Тип сульфідів. У колекції є зразки сфалериту, галеніту, халькопіриту, піриту, піротину із різних регіонів Російської Федерації та Казахстану. Серед них є друзи піриту і галеніту. | '''Тип сульфідів'''. У колекції є зразки сфалериту, галеніту, халькопіриту, піриту, піротину із різних регіонів Російської Федерації та Казахстану. Серед них є друзи піриту і галеніту. | ||
Тип оксидів. | '''Тип оксидів'''. | ||
Клас власне оксидів і гідроксидів. Досить широко поданий у вигляді зразків гематиту, магнетиту, марказиту, оксидів марганцю, алюмінію із Кривого Рогу, Уралу, Казахстану тощо. | '''Клас власне оксидів і гідроксидів'''. Досить широко поданий у вигляді зразків гематиту, магнетиту, марказиту, оксидів марганцю, алюмінію із Кривого Рогу, Уралу, Казахстану тощо. | ||
Клас силікатів відзначається найбільшою і найрізноманітнішою колекцією. Це, насамперед, група кварцу – кварц, халцедон, опал. Кварц у музеї поданий у вигляді великих кристалів моріону, друз кришталю, бузкового аметисту, суцільного молочно-білого і рожевого оніксу, золотистого цитрину, є різних відтінків халцедони і опали із України, Європи, Азії та Африки. | Клас силікатів відзначається найбільшою і найрізноманітнішою колекцією. Це, насамперед, група кварцу – кварц, халцедон, опал. Кварц у музеї поданий у вигляді великих кристалів моріону, друз кришталю, бузкового аметисту, суцільного молочно-білого і рожевого оніксу, золотистого цитрину, є різних відтінків халцедони і опали із України, Європи, Азії та Африки. | ||
| Рядок 239: | Рядок 237: | ||
У колекції є великі красиві кристали берилу і топазу із знаменитого Володарськ-Волинського родовища на Україні. Велика різноманітність слюд і гідрослюд від прозорих мусковітів до чорних біотитів, є також піроксени, амфіболи, глинисті мінерали – каолін і монтморіоніт. | У колекції є великі красиві кристали берилу і топазу із знаменитого Володарськ-Волинського родовища на Україні. Велика різноманітність слюд і гідрослюд від прозорих мусковітів до чорних біотитів, є також піроксени, амфіболи, глинисті мінерали – каолін і монтморіоніт. | ||
Клас боратів подається у вигляді красивих кристалів бішофіту. | '''Клас боратів''' подається у вигляді красивих кристалів бішофіту. | ||
Клас фосфатів – це насамперед цукроподібні апатити з Кольського півострова, велике «ядро» Подільських фосфоритів вагою 35 кг., керченіт із Керченського залізорудного родовища. | '''Клас фосфатів''' – це насамперед цукроподібні апатити з Кольського півострова, велике «ядро» Подільських фосфоритів вагою 35 кг., керченіт із Керченського залізорудного родовища. | ||
Клас карбонатів – це насамперед друзи кальциту із різних регіонів колишнього Радянського Союзу: молочно-білий і сірий кальцит, волокнистий арагоніт, рожевий родоніт і, звичайно, зелений різних відтінків із красивим рисунком на приполірованих штуфах амазоніт з малахітом із Уралу, Казахстану і Африки. | '''Клас карбонатів''' – це насамперед друзи кальциту із різних регіонів колишнього Радянського Союзу: молочно-білий і сірий кальцит, волокнистий арагоніт, рожевий родоніт і, звичайно, зелений різних відтінків із красивим рисунком на приполірованих штуфах амазоніт з малахітом із Уралу, Казахстану і Африки. | ||
Клас вольфраматів подається чорним вольфрамітом і сірувато-білим шеєлітом. | '''Клас вольфраматів''' подається чорним вольфрамітом і сірувато-білим шеєлітом. | ||
Клас сульфатів – це насамперед гіпс у вигляді друз, прозорих кристалів, суцільних сірих мас, волокнистих утворень (селеніт) із родовищ України, Казахстану, Російської Федерації. | '''Клас сульфатів''' – це насамперед гіпс у вигляді друз, прозорих кристалів, суцільних сірих мас, волокнистих утворень (селеніт) із родовищ України, Казахстану, Російської Федерації. | ||
Тип галоїдів подається галітом – друзи прозорих і голубих кристалів суцільної маси, сильвіном – рожевої суцільної маси із родовищ Прикарпаття, Російського Солікамська та Казахстану. | '''Тип галоїдів''' подається галітом – друзи прозорих і голубих кристалів суцільної маси, сильвіном – рожевої суцільної маси із родовищ Прикарпаття, Російського Солікамська та Казахстану. | ||
У музеї є велика колекція гірських порід: магматичних – насамперед гранітів із різних регіонів України, Карелії, діоритів, сієнітів, габро, базальтів, ліпаритів тощо; осадових – піщаників, конгломератів, алевролітів, глин, вапняків, мергелів, туфів тощо; метаморфічних – гнейсів, мігматитів, сланців, мармурів та ін.. | У музеї є велика '''колекція гірських порід''': магматичних – насамперед гранітів із різних регіонів України, Карелії, діоритів, сієнітів, габро, базальтів, ліпаритів тощо; осадових – піщаників, конгломератів, алевролітів, глин, вапняків, мергелів, туфів тощо; метаморфічних – гнейсів, мігматитів, сланців, мармурів та ін.. | ||
Музей має невелику фауністичну колекцію, а також колекцію морських коралів із Чорного і Червоного морів, та центральної частини Індійського океану. | Музей має невелику фауністичну колекцію, а також колекцію морських коралів із Чорного і Червоного морів, та центральної частини Індійського океану. | ||
| Рядок 259: | Рядок 257: | ||
Загалом експозиція побудована відповідно до навчальної програми з геології. Вона є досить багатою і добре сформованою. Її основу становлять 16 тематичних розділів. | Загалом експозиція побудована відповідно до навчальної програми з геології. Вона є досить багатою і добре сформованою. Її основу становлять 16 тематичних розділів. | ||
Загальна кількість експонатів в експозиції – 650. | Загальна кількість експонатів в експозиції – '''650'''. | ||
Загальна кількість експонатів допоміжного фонду – 1535. | Загальна кількість експонатів допоміжного фонду – '''1535'''. | ||
Загальна площа музею: 187,5 м2, з них – експозиційна – 90,8 м2, фондосховище – 68,8 м2, підсобне приміщення – 27,9 м2. | Загальна площа музею: 187,5 м2, з них – експозиційна – 90,8 м2, фондосховище – 68,8 м2, підсобне приміщення – 27,9 м2. | ||
| Рядок 273: | Рядок 271: | ||
дата отримання свідоцтва і паспорта – 03.12.2010 р. | дата отримання свідоцтва і паспорта – 03.12.2010 р. | ||
Засновник, власник: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки | ''Засновник, власник:'' Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки | ||
''Основні послуги:'' проведення планових, тематичних та ознайомлювальних екскурсій. | |||
''Керівник музею:'' Мельник Олег Володимирович. | |||
''Профіль музею:'' природничий. | |||
''Форма власності:'' державна. | |||
''Статус:'' університетський музей. | |||
'''Адреса:''' 43025, м. Луцьк, вул. Потапова,9 (корпус С) | '''Адреса:''' 43025, м. Луцьк, вул. Потапова,9 (корпус С) | ||