Відмінності між версіями «Факультет культури і мистецтв»

Новий знаменний етап у процесі підготовки вчителів музики, хореографії та образотворчого мистецтва на Волині розпочався у 1994 р. власне з відкриттям Інституту мистецтв як структурного підрозділу новоствореного Волинського державного університету імені Лесі Українки. Інститут очолив доктор архітектури, професор, дійсний член Української академії архітектури Олександр Володимирович Лесик, у доробку якого − понад сто проектних, наукових і творчих праць. Це кандидатська дисертація „Принципи використання пам’ятників архітектури Прикарпаття під туристські бази” (1973), докторська дисертація „Принципи формування закладів відпочинку та туризму в історико-архітектурному середовищі України” (1993), монографії „Охорона і раціональне використання пам’ятників архітектури” (1986), „Замки і монастирі України” (1993), публікації „Храмове будівництво на Волині у ХVІІ – ХVІІІ ст.” (1997), „Туристичний маршрут „Пам’ятки історії та культури м. Луцька” (1998), „Сучасне використання монастирів України” (1998), „Майстри храмового дерев’яного зодчества Волині” (1999), „Пам’ятки архітектури Волині: проблеми реставрації та пристосування” (2005) та ін.), архітектурні проекти („Музей українського мистецтва в замку Олесько (1970) та ін.) та художні полотна. Відбулося вісім персональних виставок художно-графічних робіт на теми: „Пам’ятки архітектури Волині”, „Природа та архітектура Волині”, „Сонячна Волинь” та ін. Як досвідчений фахівець, професор Лесик О. В. є членом спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій та експертних комісій ДАК, керівником та опонентом багатьох здобувачів наукових ступенів.

Професор Лесик О. В. заклав основи для всього подальшого науково-методичного та творчого розвитку інституту, його матеріальної бази та став ініціатором ряду ідей, до втілення яких великою мірою долучився заступник декана з навчально-методичної роботи доцент Гордійчук А. М. і весь педагогічний колектив.

== У складі інституту почали працювати кафедри ==

У 2005 − 2007 рр. Інститут мистецтв очолював доктор педагогічних наук, професор Олександр Никанорович Дем’янчук. У науковому доробку − кандидатська дисертація „Формування музично-естетичних інтересів старшокласників” (1989), докторська дисертація „Формування музично-естетичних інтересів учнів загальноосвітньої школи” (1995), колективна монографія „Проблеми художньо-естетичної освіти та виховання учнівської і студентської молоді в умовах національного відродження” за загальною редакцією Дем’янчука О. Н. (2001), монографії, посібники, статті. Професор Дем’янчук О. Н. є головою редакційних колегій збірників наукових праць „Проблеми педагогічних технологій” та „Педагогічний пошук”, членом спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій та експертних комісій ДАК, керівником аспірантів, опонентом й рецензентом низки дисертаційних досліджень.