Відмінності між версіями «Української літератури»

Досягнення означеного покоління педагогів та науковців – беззаперечний унесок у складну й відповідальну справу підготовки фахових учителів-словесників для  шкіл Волині. Уже з перших кафедральних протоколів видно, наскільки широко і системно було окреслено роботу, зокрема запропоновано створити читальні зали, навчально-методичні кабінети зі шкільними програмами, підручниками, започаткувати роботу у сфері літературного краєзнавства.

Із середини 1950-х рр. викладачі кафедри розгортають масштабну культурно-просвітницьку роботу: численні поїздки зі студентами Шевченковими, Франковими місцями, літературні експедиції волинським краєм, відвідування місцевих та республіканських музеїв – усе це створювало в тодішньому педагогічному інституті атмосферу інтелектуального і творчого пошуку. За період 1955–1970 рр. склад викладачів змінювався якісно і кількісно, оскільки відбулося злиття кафедр української мови і літератури. Об’єднаною кафедрою завідувала Г. П. Бацман, а з 1957 р. – кандидат філологічних наук А. З. Омельковець. Із вересня 1970 р. кафедра української літератури функціонує як окремий структурний підрозділ. У наступний період нею керували Г. І. Мудрик, М. К. Смоленчук, О. О. Рисак, Д. П. Лящинський, Н. Г. Сташенко, І. М. Констанкевич, Г. І. Яструбецька. Із вересня 2020 року виконання обов’язків завідувача кафедри покладено на кандидата філологічних наук, доцента В. П. Яручика.