Анонім

Відмінності між версіями ««Наукове обґрунтування доцільності надання природоохоронного статусу ділянкам лісових насаджень за участі вікового дуба звичайного»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
нема опису редагування
(Створена сторінка: '''НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ '''<br /> '''доцільності надання природоохоронного статусу ділянк...)
 
 
Рядок 11: Рядок 11:


Для рослинного покриву означеної території найбільш типові мішані ліси з дуба звичайного, граба та сосни звичайної, а також залишки остепнених луків та скельно-степової рослинності.  Значні площі займають також болота і луки. Луки збереглися майже виключно по берегах річок.
Для рослинного покриву означеної території найбільш типові мішані ліси з дуба звичайного, граба та сосни звичайної, а також залишки остепнених луків та скельно-степової рослинності.  Значні площі займають також болота і луки. Луки збереглися майже виключно по берегах річок.
Флора лісостепової частини Волинської області здавна привертала увагу  науковців. Перші відомості про флору Волинської височини наведені в роботах B. Г. Бессера (Besser, 1822, 1823), Фогеля (1836), Й. Юндзіла (Jundziłł, 1830) (за Кузьмішина, 2004; Мельник, Кузьмішина, 2007). У флористичних роботах другої половини ХІХ століття вчені вказували конкретні географічні пункти зростань для окремих видів (В. Монтрезор навів місцезнаходження для 19 видів (1881), Й. Пачоський охарактеризував екологічні умови зростання, частоту трапляння та період цвітіння понад 800 видів – 853 (1888), 496 (1891, 1896), І. Ф. Шмальгаузен – 123 (1895-1897)). У праці "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895-1897) автор подає  конкретні географічні пункти, з околиць яких відомі певні види (з наведених для Волині 884 місцезнаходжень саме для Волинської височини в межах сучасної Волинської області вказано 59 – з околиць міста Володимира-Волинського, 16 – з околиць Луцька, 5 –  з околиць Устилуга, 3 – з околиць Горохова, 2 – з околиць Рожища). В класичній праці Й. Пачоського про основні риси розвитку флори Південно-Західної Росії (1910) при аналізі флори Волино-Поділля наведено флористичні списки окремих характерних угруповань та реліктові види рослин Волинської височини (за Кузьмішина, 2004). <br />
Флора лісостепової частини Волинської області здавна привертала увагу  науковців. Перші відомості про флору Волинської височини наведені в роботах B. Г. Бессера (Besser, 1822, 1823), Фогеля (1836), Й. Юндзіла (Jundziłł, 1830) (за Кузьмішина, 2004; Мельник, Кузьмішина, 2007). У флористичних роботах другої половини ХІХ століття вчені вказували конкретні географічні пункти зростань для окремих видів (В. Монтрезор навів місцезнаходження для 19 видів (1881), Й. Пачоський охарактеризував екологічні умови зростання, частоту трапляння та період цвітіння понад 800 видів – 853 (1888), 496 (1891, 1896), І. Ф. Шмальгаузен – 123 (1895-1897)). У праці "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895-1897) автор подає  конкретні географічні пункти, з околиць яких відомі певні види (з наведених для Волині 884 місцезнаходжень саме для Волинської височини в межах сучасної Волинської області вказано 59 – з околиць міста Володимира-Волинського, 16 – з околиць Луцька, 5 –  з околиць Устилуга, 3 – з околиць Горохова, 2 – з околиць Рожища). В класичній праці Й. Пачоського про основні риси розвитку флори Південно-Західної Росії (1910) при аналізі флори Волино-Поділля наведено флористичні списки окремих характерних угруповань та реліктові види рослин Волинської височини (за Кузьмішина, 2004). <br />


Значну роль в історії вивчення флори на межі ХХ ст. відіграли товариства Дослідників природи, серед яких найбільш активним було Волинське (м. Житомир, 1900 р.) (Барбарич, 1950). За недовгі роки існування Товариство видало 13 томів праць, провело кілька експедицій для вивчення флори і рослинності Волині. Матеріали цих досліджень були опубліковані, а гербарії – передані в музеї. Так, один із учасників експедицій 1913-1914 рр. з дослідження луків Волинської губернії М. А. Троїцький присвятив свою статтю проблемі поширення 30 видів рідкісних для Волині рослин, зокрема подав 6 нових місцезнаходжень видів з Волинської височини. Вчений зробив критичний аналіз зібраного під час досліджень луків гербарію та праць І. Ф. Шмальгаузена (1895–1897), В. Г. Бессера (1836), П.С. Роговича (1861, 1869), Й. Пачоського (1897), В. Монтрезора (1886). "Предварительный отчет об исследованиях болот Волынской губернии в 1913 году" склав В. С. Доктуровський, навівши невеликі списки характерних видів рослин боліт Луцького та інших повітів (за Кузьмішина, 2004).<br />
Значну роль в історії вивчення флори на межі ХХ ст. відіграли товариства Дослідників природи, серед яких найбільш активним було Волинське (м. Житомир, 1900 р.) (Барбарич, 1950). За недовгі роки існування Товариство видало 13 томів праць, провело кілька експедицій для вивчення флори і рослинності Волині. Матеріали цих досліджень були опубліковані, а гербарії – передані в музеї. Так, один із учасників експедицій 1913-1914 рр. з дослідження луків Волинської губернії М. А. Троїцький присвятив свою статтю проблемі поширення 30 видів рідкісних для Волині рослин, зокрема подав 6 нових місцезнаходжень видів з Волинської височини. Вчений зробив критичний аналіз зібраного під час досліджень луків гербарію та праць І. Ф. Шмальгаузена (1895–1897), В. Г. Бессера (1836), П.С. Роговича (1861, 1869), Й. Пачоського (1897), В. Монтрезора (1886). "Предварительный отчет об исследованиях болот Волынской губернии в 1913 году" склав В. С. Доктуровський, навівши невеликі списки характерних видів рослин боліт Луцького та інших повітів (за Кузьмішина, 2004).<br />
trusted
831

редагування