1598
редагувань
Відмінності між версіями «Дмитренко Алла Адамівна»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дмитренко Алла Адамівна (переглянути вихідний код)
Версія за 13:15, 18 березня 2021
, 13:15, 18 березня 2021→Практична діяльність:
Wiki (обговорення | внесок) |
Wiki (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Народилась 20.04.1960 у с. Світязь Шацького району Волинської області, Україна. У 1977 році закінчила середню школу, а в 1981 р., з відзнакою, – історичний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки за фахом «Вчитель історії та суспільствознавства». | Народилась 20.04.1960 у с. Світязь Шацького району Волинської області, Україна. У 1977 році закінчила середню школу, а в 1981 р., з відзнакою, – історичний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки за фахом «Вчитель історії та суспільствознавства». | ||
Практична діяльність: З 1981 по 1986 р. року працювала лаборанткою кафедри політекономії і філософії, заступником і головою профкому студентів, асистентом кафедри історії КПРС і наукового комунізму Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З 1986 року – старша викладачка кафедри історії СРСР, з 1994 р. – кафедри археології і джерелознавства. У 2000 р. захистила дисертацію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка й одержала вчену ступінь кандидатки історичних наук зі спеціальності «Етнологія». З 2004 р. – доцентка кафедри археології і джерелознавства, з 2008 р. по теперішній час – доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності (до 2020 року – документознавства і музейної справи) Волинського національного університету імені Лесі Українки. | |||
З 1981 по 1986 р. року працювала лаборанткою кафедри політекономії і філософії, заступником і головою профкому студентів, асистентом кафедри історії КПРС і наукового комунізму Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З 1986 року – старша викладачка кафедри історії СРСР, з 1994 р. – кафедри археології і джерелознавства. У 2000 р. захистила дисертацію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка й одержала вчену ступінь кандидатки історичних наук зі спеціальності «Етнологія». З 2004 р. – доцентка кафедри археології і джерелознавства, з 2008 р. по теперішній час – доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності (до 2020 року – документознавства і музейної справи) Волинського національного університету імені Лесі Українки. | |||
== Викладала навчальні дисципліни: == | == Викладала навчальні дисципліни: == | ||
«Українська етнографія», «Основи атрибуції та експертизи об’єктів культурної спадщини», «Історія матеріальної культури», «Вступ до фаху», «Історія музеїв науки і техніки», «Атрибуція та експертиза пам’яток науки і техніки», «Історія одягу і моди», «Музейні центри світу», «Атрибуція та експертиза творів мистецтва», «Атрибуція та експертиза етнографічних пам’яток», «Народна архітектура України», «Декоративно-вжиткове мистецтво України» та ін., здійснювала керівництво польовою етнографічною, музейно-архівною, виробничою музейною практиками. Упродовж 1992–2013 рр. керувала секцією етнографії Волинської обласної Малої академії наук. У 1996 р. взяла участь у створенні Кабінету, а згодом – Музею етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті, який на громадських засадах очолювала до березня 2011 р. У 2005–2014 рр. – учасниця історико-етнографічних експедицій, організованих Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України. Організаторка і керівниця студентських етнографічних експедицій до сіл Шацького, Любомльського, Камінь-Каширського і Ратнівського районів. | «Українська етнографія», «Основи атрибуції та експертизи об’єктів культурної спадщини», «Історія матеріальної культури», «Вступ до фаху», «Історія музеїв науки і техніки», «Атрибуція та експертиза пам’яток науки і техніки», «Історія одягу і моди», «Музейні центри світу», «Атрибуція та експертиза творів мистецтва», «Атрибуція та експертиза етнографічних пам’яток», «Народна архітектура України», «Декоративно-вжиткове мистецтво України» та ін., здійснювала керівництво польовою етнографічною, музейно-архівною, виробничою музейною практиками. Упродовж 1992–2013 рр. керувала секцією етнографії Волинської обласної Малої академії наук. У 1996 р. взяла участь у створенні Кабінету, а згодом – Музею етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті, який на громадських засадах очолювала до березня 2011 р. У 2005–2014 рр. – учасниця історико-етнографічних експедицій, організованих Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України. Організаторка і керівниця студентських етнографічних експедицій до сіл Шацького, Любомльського, Камінь-Каширського і Ратнівського районів. | ||