trusted
3104
редагування
Відмінності між версіями «Науково-дослідний інститут Лесі Українки»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Науково-дослідний інститут Лесі Українки (переглянути вихідний код)
Версія за 11:22, 2 лютого 2022
, 11:22, 2 лютого 2022→Контакти:
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
доктор філологічних наук, доцент кафедри '''[[теорії літератури та зарубіжної літератури]]''' | доктор філологічних наук, доцент кафедри '''[[теорії літератури та зарубіжної літератури]]''' | ||
= <span style="color:#A81C07">Загальні відомості:</span> = | |||
Науково-дослідний інститут Лесі Українки відкрито у вересні 2006 року. Однак ідея створення Інституту давніша. Причетність до неї мав ще ректор Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки Нестор Бурчак, який підтримував пропозиції і щодо музею Лесі Українки, і щодо центру вивчення творчості письменниці. | |||
2005 року на базі філологічного факультету було утворено Науково-дослідний центр вивчення творчості Лесі Українки (керівник – канд. філол. наук. Надія Сташенко). Отже, ще до офіційного постання Інституту в університеті провадилась значна дослідницька робота. | |||
Першим директором Інституту Лесі Українки був доктор філол. наук Лукаш Скупейко. З листопада 2008 р. установу очолював академік Микола Жулинський. У березні 2020 р. в.о. директора призначено доктора філол. наук Сергія Романова. | |||
Працівники Інституту читають лекції, ведуть спецкурси, керують науковими роботами студентів Волинського національного університету, які присвячені життєвому й творчому шляху Лесі Українки та родини Косачів. Окрім того, Інститут залучено до публічної просвітницької діяльності: в установі відбуваються круглі столи, презентації, зустрічі, записи документальних кіно та відеопроєктів тощо. | |||
Інститут активно співпрацює з науковими на навчальними установами України (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, Волинська мала академія наук) та зарубіжжя (Українська вільна академія наук у США). | |||
= <span style="color:#A81C07">Стратегічні завдання Інституту::</span> = | |||
* створення персональної енциклопедії «Леся Українка»; | |||
* підготовка наукової біографії Лесі Українки; | |||
* підготовка видань творів Лесі Українки мовами народів світу; | |||
* підготовка видань творів і праць представників роду Драгоманових-Косачів (Олени Пчілки (Ольги Косач (Драгоманової), Михайла Драгоманова, Ольги Косач-Кривинюк, Грицька Григоренка (Олександри Косач (Судовщикової), Світозара Драгоманова, Юрія Косача та ін.); | |||
* розробка наукової теми «Родина Драгоманових-Косачів і Волинь»; | |||
* розробка наукової теми «Волинський текст». (Життєтворчість письменників Волинського краю: ХІХ – ХХІ ст.». | |||
В обсяг завдань Інституту також входить підготовка монографічних досліджень, бібліографічна праця, видавнича діяльність та літературно-меморіальна робота. Остання найперше провадиться Музеєм Лесі Українки (директорка – канд. філол. наук Тетяна Данилюк-Терещук). | |||
Важлива форма співпраці, а водночас своєрідна форма оприлюднення й апробації здобутків Інституту – наукові конференції та семінари. Такі заходи відбуваються щорічно й мають всеукраїнський та міжнародний статус. | |||
Триває активна робота над виявленням і згромадженням архівних матеріалів родини Косачів та дослідників життя і творчості Лесі Українки. Створено страховий фонд (на електронних носіях) рукописної спадщини письменниці та її бібліотеки. Триває робота над створенням страхового фонду архіву Олени Пчілки. В Інституті сформований архів, описом якого займається завідувач Біобібліографічного відділу ім. проф. О. Рисака канд. філол. наук Антоніна Радько. Основу архівосховища складають фонди І. Косач-Борисової, О. Косач-Кривинюк, Т. Скрипки, Є. Сверстюка, Н. Іщук-Пазуняк, Г. Мудрик. На стадії активного формування перебуває бібліотека Інституту, яка налічує понад дві тисячі книг і часописів. | |||
= <span style="color:#A81C07">Твори Лесі Українки:</span> = | |||
'''''До найвагоміших видань належать такі:''''' | |||
* Леся Українка. «Лісова пісня». Драма-феєрія. (серія двомовних видань: укр.-англ.; укр.-пол.; укр.-нім.; укр-біл.; укр-кримськотатар. (Луцьк, 2011–2021). | |||
* Леся Українка. «Волинський скарб». (Луцьк, 2011) | |||
* Леся Українка. «Стародавня історія східних народів». Репринт. вид. (Луцьк, 2008); | |||
* '''[[Повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах]]'''. (Луцьк, 2021). (Проєкт реалізовано силами працівників Волинського національного університету ім. Лесі Українки та колег-науковців з Києва, Львова, Острога, Чернівців, Рівного). | |||
= <span style="color:#A81C07">Наукові праці, покажчики:</span> = | |||
* «Леся Українка: доба і творчість»: зб. наук. пр. і мат. у ІІІ т. Упор. Н. Сташенко (Луцьк, 2009); | |||
* Романов С. Юрій Косач між минулим і сучасним. Історична проза письменника 1930-х років: монографія (Луцьк, 2009); | |||
* Леся Українка на сторінках журналу «Слово і Час»: бібліограф. Покажчик. Уклад. Л. Златогорська. (Луцьк, 2010); | |||
* Леся Українка: доля, культура, епоха: зб. ст. і мат. Вип. І–ІІ. Ред. Т. Скрипка, С. Романов. (Луцьк, 2010, 2012); | |||
* Якубський Б. Творчий шлях Лесі Українки. Біографічні матеріали: зб. ст. Упор. А. Радько. (Луцьк, 2012); | |||
* Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки: зб. наук. пр. Упор. C. Романов. (Луцьк, 2016); | |||
* Романов С. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей: монографія. (Луцьк, 2017). | |||
= <span style="color:#A81C07">Історія музею Лесі Українки:</span> = | = <span style="color:#A81C07">Історія музею Лесі Українки:</span> = | ||