Методика організації екологічної стежки в позашкільній роботі з біології
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Мета екологічної стежки – реалізація природничої та екологічної компетентності шляхом вивчення живих об’єктів та їх взаємозв’язків у природі.
Основні функції екологічної стежки:
- навчальна – формування в учнів навичок перенесення природничих та екологічних знань у реальні умови;
- розвивальна – реалізація екологічної компетентності;
- виховна – залучення учнів до спілкування та милування природою.
Освітні цілі екологічної стежки:
- формування в учнів наукового бачення світу, екологічної культури та свідомості;
- вивчення з учнями взаємозв’язків об’єктів живої та неживої природи;
- залучення дітей до реалізації теоретичних знань на практиці;
- пропагування необхідності охорони природи, бережного ставлення до неї;
- вивчення видового різноманіття рослин і тварин своєї місцевості.
Екологічна стежка передбачає:
- підвищує мотивацію до навчання;
- забезпечує самореалізацію учнів;
- створює комфортні умови для відпочинку дітей, знімає нервове напруження засобами природи, безпосереднього спілкування з нею;
- вчить орієнтуватися у природі;
- вчить культури поведінки і відпочинку у природі.
Особливість проведення екологічних навчальних стежок
- поєднує відпочинок й пізнання природи;
- наочно знайомить дітей з об’єктами і явищами живої природи;
- дає можливість дітям приймати власні рішення у вирішенні екологічних проблем.
Педагогічні технології при роботі на екологічній стежці
- Організаційно-дієва – чітка та поетапна підготовка учнів;
- Співпроектна педагогічна технологія – співпраця учнів у групі, між собою у вирішенні певної проблеми чи завдання.
Методи навчання, які застосовуються для організації практичних занять під час екскурсій на стежці
- інтерактивний (діалоговий);
- репродуктивний;
- рефлексивний;
- візуальний;
- сугестивний;
- наочний;
- релаксопедичний;
- за джерелами інформації.