Перегляд вихідного коду сторінки Методика розв'язування генетичних задач

[[Файл:Методика розв'язування генетичних задач.jpg|left|міні]]
'''Етапи вирішення генетичних задач у школі'''<br />
1 етап. Запис умови та аналіз задачі.<br /> 
2 етап. Складання плану вирішення.<br /> 
3 етап. Виконання і запис вирішення задачі.<br />
'''Методичні правила:'''<br />
1) типові задачі слід розв’язувати в ході пояснення нового теоретичного матеріалу, а не після;<br /> 

2) перші типові задачі розв’язувати колективно, супроводжувати їх схематичними малюнками, записами на дошці, в зошитах;<br />
 
3) типові терміни та поняття вводити та пояснювати в ході або після розв’язування типових задач, коли виникає потреба в тому чи іншому терміні; <br />

4) розв’язувати задачі треба з теоретичним обґрунтуванням дій; <br />

5) як доповнення до стандартних задачам на моно- та дигібридне схрещування слід вирішувати і нестандартні задачі, бо вони особливо розвивають мислення та інтерес.<br />

Жінка, що має четверту групу крові і нормально розрізняє кольори (проте її батько страждає на дальтонізм) вийшла заміж за чоловіка з першою групою крові, який нормально розрізняє кольори, проте має гіпертрихоз (надмірне оволосіння вушних раковин). Якими можуть бути генотипи та фенотипи дітей від цього шлюбу, якщо дальтонізм – рецесивна ознака, зчеплена з Х-хромосомою, а гіпертрихоз – ознака, зчеплена з Y-хромосомою? <br />
Встановіть співвідношення за генотипом і фенотипом у відповідних схрещуваннях:<br />
{| class="wikitable" border="1"
|-
! 
! Тип успадкування
! Батьківські форми
! За фенотипом
! За генотипом
|-
| 1
| Повне домінування
| Aa х Аа
| 3 : 1
| ?
|-
| 2
| Проміжне успадкування
| Aa х Аа
| ?
| ?
|-
| 3
| Повне домінування
| АаВb х aabb
| ?
| ?
|-
| 4
| Повне домінування
| АaВb х AaBb
| ?
| ?
|-
| 2
| Проміжне успадкування (за обома ознаками)
| АaВb х aaBb
| ?
| ?
|}

{| class="wikitable" border="1"
|-
! 
! Батьківські форми
! Співвідношення за фенотипом
|-
| зразок
| Aa x Aa
| 3 : 1
|-
| 1
| AaBb x aabb
| 1:1:1:1
|-
| 2
| AaBb x AABB
| 1:1:1:1
|-
| 3
| Aabb x AaBb
| 6:6:2:2
|-
| 4
| AaBb x AaBb
| 9:3:3:1
|-
| 5
| AaBbDd x aabbdd
| 1:1:1:1:1:1:1:1
|-
| 6
| AABBDD x AABBDd
| 1
|}
<br />
'''ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК''' <br />
[[Файл:ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНА.jpg|left|міні]]
[[Файл:ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНА1.jpg|left|]]
[[Файл:табличка.jpg|left|]]
[[Файл:схема.jpg|left|]]

Визначте, якому типу успадкування відповідає кожна з генеалогічних схем, представлена у таблиці. �<br />
У розв’язку вкажіть відповідність між цифрами (1-6) та буквами (А-Е). Кількома реченнями обґрунтуйте свій вибір щодо кожної схеми.<br />

# Аутосомно-домінантний.<br />
# Аутосомно-рецесивний.<br />
# Зчеплений з У-хромосомою.<br />
# Х-зчеплений рецесивний.<br />
# Х-зчеплений домінантний.<br />
# Мітохондріальний.<br />
[[Файл:схеми..jpg|міні]]
[[Файл:кролик.jpg|міні]]
У мишей рецесивний ген с зумовлює альбінізм, а його алель С – пігментацію шерсті. Гени А і а визначають розподіл пігменту вздовж волосини. Під впливом рецесивного гена а кожна волосина має рівномірну чорну пігментацію, а під впливом домінантного гена А (агуті) кожна волосина чорна, але недалеко від кінця має кільце жовтого пігменту (сіре забарвлення диких мишей). Схрещено двох сірих мишей, дигетерозиготних за генами пігментації (С) і (А). Визначте розщеплення за фенотипом в F<sub>1</sub>?<br />
На малюнку нижче зображені транскрипція і трансляція гена в прокаріотичній клітині. <br />
44.1.  Транскрипція направлена:<br />
а)  від(А) до(В);<br /> 
б)  від(В) до(А);<br /> 
в)  від(А) і(В) до центральної точки ДНК;<br />
г)  від центральної точки ДНК до (А) і (В).<br />
 
44.2.  Кінець(С) іРНК є:<br />  
а)  5'-кінцем;  <br />  
б)  3'-кінцем; <br />

44.3.  Поліпептид на рибосомі (D) є:<br />      
а)  довшим, ніж поліпептид на рибосомі (Е); <br />
б)  коротшим, ніж поліпептид на рибосомі (Е);<br /> 
в)  таким же, як поліпептид на рибосомі (Е).<br />

[[Файл:транскрипція ..jpg|міні]]
[[Файл:транскрипція 2.jpg|міні]]
'''На рисунку зображено початкову структуру хромосоми'''<br />
Визначте, який тип мутацій призвів до кожного з відповідних змін хромосоми (1-4): <br />
[[Файл:схеми 00.jpg|міні]]
У папуг–нерозлучників  колір пір’я визначається двома парами незчеплених неалельних генів. Поєднання двох домінантних генів (хоча б по одній алелі з кожної пари) зумовлює зелений колір пір’я. Поєднання домінантного гена із однієї пари і рецесивних генів з іншої визначає жовтий або голубий колір. Рецесивні гомозиготи за двома парами мають біле забарвлення.<br />

При схрещуванні зелених папуг–нерозлучників між собою одержано потомство із  55 зелених, 18 жовтих, 17 голубих і 6 білих. <br />

Визначте генотипи батьків та нащадків. Який тип взаємодії неалельних генів спостерігається в даному випадку?<br />

Поясніть які критерії були покладені в основу розподілу хромосом по різним групам.<br />
[[Файл:розподіл хромосом.jpg|міні]]
[[Файл:розподіл хромосом1.jpg|міні]]
[[Файл:розподіл хромосом2.jpg|міні]]