Перегляд вихідного коду сторінки «Сучасний стан парку-пам’ятки» загальнодержавного значення «Байрак» Волинської області»

[[Файл:Байрак6.jpg|міні]]
[[Файл:Байрак.jpg|міні]]
[[Файл:Байрак1.jpg|left|міні]]
[[Файл:Байрак2.jpg|міні]]
[[Файл:Байрак3.jpg|left|міні]]
[[Файл:Байрак4.jpg|міні]]
[[Файл:Байрак5.jpg|left|міні]]

'''Дендропарк “Байрак” знаходиться у смт Рокині Луцького району''' на березі мальовничого ставка поруч із центральною садибою Волинського науково-виробничого об’єднання “Еліта”, в минулому – державної сільськогосподарської дослідної станції. В 1974 р. за ініціативою тодішнього директора станції П.С.Теслюка розпочалась робота по створенню дендрологічного парку згідно розробленого Волинським філіалом Гіпрограду проекту (автор – Тупіца В.А.). У 1979 р. на території дендропарку відкрито музей історії сільського господарства Волині, якому згодом присвоєно статус народного. У 1989 р. він відсвяткував своє друге народження як Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волині. На території дендропарку розпочались роботи по створенню комплексу етнографічної експозиції. Нині окультурений ландшафт дендропарку гармонійно поєднується з різноманітними архітектурними пам’ятками, зібраними сюди з усієї Волині.<br />

У 1996 році дендропарку “Байрак” надано статус парку-пам’ятки загальнодержавного значення.<br />

Гідрологічні, орографічні, ґрунтово-кліматичні умови парку сприятливі для успішного росту рослин різноманітних угруповань - лісового, лучного, прибережного та болотного. Вони є добрими і задовільними не лише для місцевих, але й багатьох інтродукованих видів з високими декоративними якостями. Рельєф території дендропарку слабо хвилястий, з крутими схилами до водойми. Хоча загалом району дослідження властиві сірі опідзолені супіщані і легкосуглинні ґрунти, в дендропарку переважають бідні на мінеральні речовини дерново-підзолисті піщані і глинисто-піщані, а при переході до водойми - болотні та торфово-болотні ґрунти.<br />

За особливостями побудови у парку переважає пейзажний стиль з елементами регулярного. Центральний вхід розміщено з головної вулиці смт Рокині. Основою архітектурно-планувальної композиції є кільцева алея навколо ставка, розташована у верхній частині схилу. На ній знаходяться всі оглядові точки з різними за глибиною перспективами на водойму та окраїнні ділянки парку, на мальовничі околиці. Вона об’єднує всі частини парку в єдиний пішохідний маршрут. При вході в парк велике емоційне навантаження на відвідувачів створює вдале поєднання відкритих просторів і оточуючих водойму зелених насаджень лісового типу.<br />

В нижній частині схилу, поблизу водойми, розміщена кільцева доріжка, що з’єднується з верхньою алеєю окремими доріжками-спусками. Завдяки такому плануванню з’являється можливість показати пейзаж в різних його ракурсах. Сітка другорядних доріжок збалансована з рельєфом, оглядовими точками, групами екзотичних рослин. Об’ємно-просторова композиція ґрунтується на досконало продуманій системі галявин. Окремі галявини переходять в анфілади, утворені зеленими насадженнями, що надає їм природного вигляду. Доріжки то оконтурюють галявину, то проходять через неї, проте вся композиційна вісь ґрунтується на кулісних насадженнях чи куртині дерев, або окремо посадженому екземпляру, вдало підібраному у кожному випадку. Тому відвідувач проходить через різноманітні за колористикою пейзажі, що змінюють один одного. З раннього ранку до заходу сонця галявини залиті яскравим світлом, надаючи композиціям легкості та ажурності, створюючи можливості коротких перспектив. Круті схили в бік водойм використані для створення декоративних куртин, в яких включено велику кількість екзотів. Особливо естетичні групи з різних видів модрин, глодів, клену сріблястого тощо.<br />

Відповідно до класифікації ландшафтів Л.І.Рубцова у парку переважають лісовий і парковий типи ландшафтів, значно менші площі займають регулярний та лучний. Основні насадження утворюють масиви лісового та паркового типу, які оточуючи галявини, є художнім контрастом до них і водночас фоном для груп і окремих дерев. Екзоти розміщені на околиці масивів чи в центрі галявини як домінанти і надають насадженням індивідуальності, сприяють виразності об’ємно-просторового вирішення.<br />

Водна поверхня ставу становить композиційну вісь парку, відкриває глибокі перспективи, що замикаються лісовими масивами на протилежному боці водойми. В узбережній частині формується своєрідний приозерний ландшафт з окремими групами і екземплярами вільхи, верби, тополі. На схилах в бік до водойм флора дендропарку сформована на основі природних заростей вільхи чорної з домішкою груші лісової. 
Таким чином, в побудові дендропарку відчувається раціоналізм як у виборі території, малопридатної для ведення сільського господарства, так і у вдалому вирішенні естетичних мотивів парку у всі пори року. Це результат єдності продуманої побудови паркових перспектив та декоративних якостей рослин, використаних в парку. Наявність значної кількості екзотів робить парк цікавим природопізнавальним об’єктом для учнів, студентів та вчителів, відвідувачів.<br />
 
Згідно з ботанічною інвентаризацією, проведеною в 2017-2018 рр., у складі насаджень парку виявлено 121 вид і 5 форм дерев та чагарників. З них 72 види – інтродуценти. Серед них слід відмітити такі цінні види, як сосна Веймутова, модрини японська і сибірська, каштан їстівний, псевдотсуга Мензіса, платан  кленолистий, магнолія кобус, тамарикс.<br />

Окультурений ландшафт дендропарку з розчленованим рельєфом, мальовничим ставком, музеєм історії сільського господарства Волині став об’єктом міжнародного туристичного маршруту і активною рекреаційною зоною. Внаслідок цього найбільше навантаження припадає на штучні насадження парку, які не можуть відновлюватись без допомоги та втручання людини. Цим визначається необхідність дбайливого ставлення до них та їх охорони. Вже сьогодні потрібно налагодити догляд за насадженнями, провести часткову їх реконструкцію та збагачення видового складу, врегулювати рекреаційну діяльність.
Загущеність випадковими деревними рослинами з низькими декоративними якостями (клен ясенелистий, бузина чорна), велика кількість сухостою, хворих та ушкоджених буревіями дерев у парку вимагає невідкладних санітарно-гігієнічних заходів. Це перш за все очищення від сухих та хворих рослин, знищення самосіву, що заважає нормальному росту цінних видів, рубки догляду, санітарні рубки, освітлення солітерів, куртин, створення можливості для близьких та далеких перспектив і на кінцевому етапі – підсадження цінних видів рослин у місцях відпаду зі збереженням первісної структури насаджень.<br />

Висновки. Дендропарк “Байрак” є унікальним серед пам’яток садово-паркового мистецтва Волині і вирізняється гармонійним поєднанням зелених насаджень та історико-культурної спадщини. За понад 30-літню історію існування він зазнавав неодноразових реконструкцій, але вони стосувались переважно його архітектурної складової. Деревні ж насадження залишалися без належного догляду, втрачалися як окремі цінні види, так і цілі колекції (розарій, сирінгарій). Наявні на даний час види досягли репродуктивного віку і засвідчили успішність культивування на доволі бідних ґрунтах. Відсутність догляду призвела до засилля насаджень самосівом рослин з низькими декоративними якостями. Це вимагає реконструкції насаджень, спрямованої на збереження і відтворення первісного архітектурного задуму.