Перегляд вихідного коду сторінки Наукові дослідження та практичні заняття в лабораторії

== [[Практичне заняття з ВОК «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»]] == 
[[Файл:586886294 4200147513633525 4111335409610632519 n.jpg|міні|left|Практичне заняття з ВОК «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»]]
[[Файл:584915309 4200147366966873 6742900303394624146 n (1).jpg|міні|Практичне заняття з ВОК «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»]]

'''24 листопада 2025 року''' магістранти заочної форми навчання спеціальності '''Е1 «Біологія та біохімія»''', освітньо-професійної програми '''«Лабораторна діагностика»''', групи '''ЛД-61Мз,''' успішно завершили вивчення вибіркової освітньої компоненти «'''Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»''' (викладач – доц. '''Голуб В.О.''').<br>
У процесі опанування курсу студенти засвоїли:
# необхідний обсяг теоретичних знань щодо природи хвороботворних процесів у рослин та факторів, які їх зумовлюють;
# практичні уміння і навички з визначення впливу екологічних чинників і технологій вирощування на розвиток хвороб;
# сучасні підходи до системи заходів боротьби із хворобами рослин шляхом впливу на рослину, збудника та умови зовнішнього середовища;
# методи проведення фітосанітарної експертизи, аналізу фітосанітарного стану об’єктів, а також оцінювання ризиків;
# основи технологічної та інноваційної політики у сфері карантину та захисту рослин.
Здобуті знання та компетентності формують фундамент для подальшої професійної діяльності майбутніх фахівців у галузі лабораторної діагностики, фітосанітарного контролю та захисту рослин.
<br>
<br>

== Лабораторне заняття з дисципліни “Фізіологія і біохімія рослин” на тему: [[“Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці” ]]==
[[Файл:Photo 2025-11-11 14-37-47.jpg|міні| Лабораторне заняття з дисципліни “Фізіологія і біохімія рослин” на тему: “Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці”]]
[[Файл:Photo 2025-11-11 13-35-36.jpg|міні|Лабораторне заняття з дисципліни “Фізіологія і біохімія рослин” на тему: “Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці”]]
В аудиторії С-715 студенти групи БЗЛ-22О виконали лабораторну роботу на тему: '''“Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці”'''
(викладач – '''Голуб Валентина Олександрівна''').<br>
'''Мета заняття:'''<br>
Визначити сумарну кількість хлорофілів у рослинному матеріалі за допомогою кольорової шкали стандартного розчину.<br>
Зелені пігменти – хлорофіли – відіграють ключову роль у процесі фотосинтезу, адже вони є первинними акцепторами сонячної енергії.<br>
Вміст хлорофілів залежить від:
* систематичного положення рослини;
* етапу онтогенезу;
* умов освітлення;
* мінерального живлення;
* температури.
Від кількісного вмісту хлорофілів значною мірою залежить інтенсивність фотосинтезу.<br>
'''Завдання лабораторної роботи:'''
# Виготовити еталонну суміш у чашці Петрі для кількісного визначення хлорофілів та оцінити інтенсивність її забарвлення.
# Створити кольорову шкалу для визначення концентрації хлорофілів, користуючись таблицею розведення.
# Приготувати спиртову витяжку з листків досліджуваних рослин та визначити концентрацію хлорофілів у листках, порівнюючи забарвлення з еталонними розчинами.
💡 Такі практичні заняття формують у студентів навички роботи з біохімічними методами аналізу, розуміння фізіологічних процесів та вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

== [[Обласний інтенсив з біології "МАН пізнавальна"]] ==
[[Файл:465128134 1077356591067213 2175613310418358901 n.jpg|міні|left|Рослина як елемент  біосфери. Унікальність фототрофної функції рослин"]]
'''1 листопада 2024 року''' на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки був проведений '''обласний інтенсив з біології "МАН пізнавальна"'''.<br>
До інтенсивну доєднались учні з різних територіальних громад області. <br>
Науковці факультету біології та лісового господарства ВНУ імені Лесі Українки   провели цікаві практичні заняття в лабораторіях.<br>
У лабораторії фізіології та біохімії був проведений  практикум '''"Рослина як елемент  біосфери. Унікальність фототрофної функції рослин"'''. <br>
Рослини є ключовими елементами біосфери, виконуючи фототрофну функцію. Вони перетворюють сонячну енергію на хімічну, забезпечуючи кисень і органічні речовини для інших організмів. Це підтримує екосистеми, регулює клімат і сприяє біологічному різноманіттю. Їх роль у природі є унікальною та незамінною.<br>
Слухачі працювали із власноруч виготовленими мікропрепаратами для ефективного вивчення адаптаційних можливостей рослин в умовах глобальних змін довкілля, вивчали хімічні і фізичні властивості фотосинтетичних пігментів, ознайомилися із особливостями застосування фітогормонів.


== [[Лабораторне заняття для слухачів Природничої школи секцій «Юні аграрії», «Флористика та ландшафтний дизайн»]]. ==
[[Файл:488170992 1108535321286019 6474160175827711209 n.jpg|міні|Лабораторне заняття для слухачів Природничої школи секцій «Юні аграрії», «Флористика та ландшафтний дизайн»]]
[[Файл:487920373 1108535627952655 4038814543193141345 n.jpg|міні|Лабораторне заняття для слухачів Природничої школи секцій «Юні аграрії», «Флористика та ландшафтний дизайн»]]
'''31 жовтня 2024 року''' у лабораторії фізіології рослин кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук факультету біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки відбулося лабораторне заняття з фізіології рослин, яке провела кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук '''Валентина Олександрівна Голуб.'''<br>
'''Хід заняття'''
# Огляд життєвих процесів у рослинних організмах<br>
– фотосинтез, дихання, транспірація і водопостачання;<br>
– механізми перенесення речовин судинною системою (ксилема й флоема).<br>
# Демонстраційні експерименти<big>
* вимірювання інтенсивності випаровування листків (транспіраційний тест);<br>
* визначення індексу хлорофілу за допомогою портативного хлорофілометра;<br>
* спостереження за ростом кореневих волосків у прозорій капсулі.
'''Практична частина для учасників Природничої школи'''<br>
– секція «Юні аграрії» виготовляли власні капілярні моделі водопостачання в рослині;<br>
– секція «Флористика та ландшафтний дизайн» досліджувала вплив світла та температури на забарвлення пелюсток і розвиток квіткових органів.<br>
'''Обговорення результатів і рефлексія'''<br>
– аналіз спостережень, порівняння з теоретичними очікуваннями;<br>
– рекомендації щодо застосування фізіологічних знань у аграрній і ландшафтній практиці.<br>
# Результати
* Учасники поглибили розуміння ключових фізіологічних процесів у рослинах.
* Набули навичок проведення базових лабораторних досліджень.
* Отримали практичні поради для подальшої роботи в аграрному виробництві та флористичних проєктах.
Заняття сприяло підвищенню зацікавленості молоді до природничих наук та показало важливість фізіологічних основ у професійній підготовці юних аграріїв і майбутніх флористів.



== [[Заняття зі слухачами обласної Природничої школи ВОЕНЦ секція "Мала лісова академія"]] ==
[[Файл:464682674 3815739832074297 1701905949702643054 n.jpg|міні|left|Заняття зі слухачами обласної Природничої школи ВОЕНЦ секція "Мала лісова академія"]]
'''30 жовтня 2024 року''' слухачі обласної '''Природничої школи ВОЕНЦ секція "Мала лісова академія"''' на очній сесії у Волинському національному університеті імені Лесі українки, лабораторія фізіології і біохімії рослин. <br>
Доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Валентина Голуб розповіла майбутнім фахівцям лісового господарства про сучасні виклики та адаптацію рослин в умовах глобальних змін довкілля, були продемонстровані методи екологічної  індикації на клітинному рівні в лабораторних умовах. <br>
Факультет біології та лісового господарства запрошує майбутніх вступників - вихованців Природничої школи до нашої студентської родини.

== [[Вивчення впливу фітогормонів на проростання насіння]] ==
[[Файл:470596877 122124691220528795 941375670110464717 n.jpg|міні|Вивчення впливу фітогормонів на проростання насіння]]
<br>
<br>
<br>
<br>
<br>
<br>
<br>

== [[Рослинна клітина як осмотична система. Водний режим рослин]] ==
[[Файл:430216087 3611351659179783 7061968090806579866 n.jpg|міні|left|ФБР, лабораторне заняття]]
'''ФБР, лабораторне заняття.''' <br>
'''04 березня 2024 року''' при вивченні '''водного режиму''' студенти груп '''БЗЛ-22О''' та '''ПН-26О''' виготовили мікропрепарати нижнього епідермісу листка рослин різних екологічних груп. <br>
На одному із них (Ficus benjamina родини Moraceae), окрім продихового апарату, який був темою заняття, студенти мали змогу ознайомитися із особливою структурою листка, т.з. кранц-анатомія, яка забезпечує діяльність альтернативного С-4 шляху фотосинтезу ( циклу Хетча-Слека), відкритого не так давно - у 1965 році. <br>
На препараті чітко візуалізуються клітини обкладки провідного пучка, у яких грани рудиментарні, але такий диморфізм є необхідною умовою роботи циклу. Ці клітини призначені для концентрування СО2  внаслідок декарбоксилювання органічних кислот із наступним включенням його у цикл Кальвіна.


== [[Профорієнтаційної роботи серед учасників ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологів. ]]==
[[Файл:Профорієнтаційної роботи серед учасників ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологівллл.jpg|міні|Профорієнтаційної роботи серед учасників ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологів]]
'''6 травня 2023 року''' Лабораторія фізіології та біохімії рослин Факультету біології та лісового господарства приєдналася до профорієнтаційної програми '''ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологів'''.<br>
Студенти-учасники:
* Рудчик Катерина
* Поляк Марія
* Кравченя Анастасія
'''Демонстрації та вправи, запропоновані школярам:'''<br>
'''Рослинна клітина як осмотична система'''<br>
– пояснення механізмів осмосу та водного балансу, моделювання руху води через напівпроникну мембрану.<br>
'''Визначення редукуючих цукрів у фруктах'''<br>
– хроматографічний тест та використання індикаторів для порівняння вмісту цукрів у різних зразках із супермаркету Луцька.<br>
'''Електронно-транспортний ланцюг (ЕТЛ) у фотосинтезі'''<br>
– наочний експеримент із фотосенсибілізуючою дією хлорофілу, демонстрація перенесення електронів у тилакоїдах.<br>
'''Шкала Гетрі для хлорофілу'''<br>
– кількісне визначення вмісту хлорофілу в листкових зразках різних рослин за допомогою колориметричного методу.<br>
'''Мікропрепарати для вивчення клітинних процесів'''<br>
– виготовлення препаратів продихового апарату та спостереження за плазмолізом, деплазмолізом і циторизом у гіальових клітинах.<br>
Завдяки інтерактивним показам та практичним вправам юні біологи ознайомилися з сучасними методами дослідження рослинних організмів і мали змогу самостійно відчути себе молодими науковцями. Віримо, що серед учасників Турніру знайдуться наші майбутні студенти-біологи!


== [[Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині ]]==
[[Файл:488850948 3955643388083940 3374215372595339764 n.jpg|міні|Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині ]]
'''30 березня 2023 року''' Лабораторія фізіології та біохімії рослин долучилася до занять у '''Природничій школі обдарованих дітей Волині''', організованій Волинським обласним еколого-натуралістичним центром.<br>
'''Тема лабораторного заняття''' «Гутація: вплив факторів навколишнього середовища»<br>
'''Мета'''
# Познайомити школярів із процесом гутації — виділення крапельок води з країв листя.
# Дослідити, як температура, вологість повітря та світловий режим змінюють інтенсивність гутації.
# Розвинути навички проведення простих фізіологічних експериментів із рослинами.
'''Хід заняття'''<br>
'''Теоретичний вступ'''
– Пояснення механізму гутації: роль кореневого тиску та водного потенціалу;<br>
– Обговорення екологічних умов, що сприяють гутації (ночі з високою вологістю, низька транспірація).<br>
'''Підготовка експериментальних зразків.'''<br>
– Відбір однакових молодих листків пшениці (росина-модель);
– Поміщення рослин у контрольовані умови (чашка Петрі з вологим папером) при різних температурах (Лід, 30°C, 25°C+ гаряча вода) та світлових режимах.
'''Спостереження за гутацією'''.<br>
– Вимірювання кількості і об’єму крапельок на краях листків кожної проби;<br>
– Фіксація змін протягом 30–40 хвилин із допомогою лупи та шкали мікропіпетки.<br>
'''Аналіз результатів.'''
– Порівняння даних по групах: температура vs. інтенсивність гутації;<br>
– Визначення оптимальних умов для вираженої гутації.<br>
Висновки та рефлексія.<br>
– Обговорення, як знання про гутацію може допомогти в агротехнічній практиці (ранкове зволоження, добір сортів);<br>
– Поради зі збереження рослин в оптимальних умовах.<br>
'''Участь школярів'''
Діти самостійно готували зразки, проводили вимірювання та будували прості графіки залежності інтенсивності гутації від температури й вологості. Такий інтерактивний підхід стимулював їхній інтерес до фізіології рослин і допоміг зрозуміти, як навколишнє середовище впливає на життєві процеси.



== [[Лабораторне заняття із  фізіології та біохімії рослин (ФБР)]] ==
[[Файл:489032805 3955193084795637 5575793513270317314 n.jpg|міні|Лабораторне заняття із  фізіології та біохімії рослин (ФБР)]]
'''23 березня 2023 року,''' лабораторне заняття із  фізіології та біохімії рослин (ФБР), перша пара, група ПН-25О.  <br>
Із знанням справи та максимальним злагодженням студенти заклали досліди, виготовили мікропрепарати, деякі встигли зафотографувати, але.... повітряна  тривога, всі в укриття.<br>
Ось такі реалії сьогодення.
Сподіваємося, що все буде добре. Все буде Україна.



== Лабораторне заняття із  фізіології та біохімії рослин [["Якісне визначення цукрів, жирів та білків у рослинному матеріалі"]] ==
[[Файл:Якісне визначення цукрів, жирів та білків у рослинному матеріал..і.jpg|міні|left|Якісне визначення цукрів, жирів та білків у рослинному матеріалі]]
'''Мета:''' Ознайомитись з деякими методами якісного визначення вуглеводів, білків і жирів. Оцінити вміст цих речовин у різних рослинних об’єктах.<br>
'''Натуральні об’єкти:''' бульба картоплі, насіння злакових, бобових та олійних культур, плоди винограду, горохове і пшеничне борошно.<br>
У живому рослинному організмі внаслідок обміну речовин безперервно відбувається утворення, перетворення і розклад органічних речовин.<br>
'''Вуглеводи''' – найбільш поширені органічні речовини у рослині. Загальна формула Сn(Н2О)n. Вуглеводи поділяються на прості і складні. Прості вуглеводи, або моноцукри (глюкоза, фруктоза, рибоза та ін.), не гідролізуються. Складні вуглеводи є ди-, три- і полісахаридами (сахароза, рафіноза, крохмаль, клітковина та ін.). Під час гідролізу вони розщеплюються на прості.<br>
Основним запасним вуглеводом є крохмаль, який виявляється за допомогою йоду. У деяких рослин, як запасаючі, відкладаються розчинні цукри. Це редукуючі, тобто такі, що мають вільну альдегідну і кетонну групи цукри, у зв’язку з чим володіють відновною здатністю моно- і дисахариди, а також нередукуючі цукри (сахароза).<br>
'''Ліпіди''' – велика група органічних речовин, до складу яких входять жири і ліпоїди. Ліпіди не розчиняються у воді, утворюючи з нею емульсії різної стійкості. Жири є сполуками триатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Інтенсивне утворення жирів відбувається під час утворення насіння і плодів. При проростанні насіння жири енергійно розщеплюються.<br>
'''Білки''' – це азотовмісні високомолекулярні органічні сполуки, що мають пептидні зв'язки і під час гідролізу розщеплюються до амінокислот. У рослинах багато білка міститься у насінні, особливо бобових та олійних культур.<br>