Перегляд вихідного коду сторінки Флористичні особливості урочища «Робоття»

[[Файл:hj,jnnz.jpg|Урочище Робоття|міні]]
[[Файл:hj,jnnz1.jpg|Купинний характер рослинності урочища Робоття|міні]]
Урочище Робоття згідно геоботанічного районування територія планової діяльності знаходиться в межах Маневицького підрайону Ковельсько-Маневицького  району соснових лісів чорницево-зеленомохових та евтрофних осокових боліт Ковельсько-Сарненського (Західнополіського) округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області.<br />
 
Рослинність досліджуваної території характеризується строкатістю, що зумовлено екологічними умовами, створеними різними формами рельєфу, на який значний вплив мало зледеніння, залишивши моренні пасма та ози. Між ними утворились улоговини з надмірним рівнем зволоження. Тому на досліджуваній території домінуючими є лісовий, болотний та рідше лучний тип рослинності, причому зміни видового складу флори відбуваються досить швидко – в межах 100- 500 м від сухих до вологих чи болотних типів.<br />
  
Урочище Робоття розташоване між моренними грядами, утвореними діяльністю льодовика. Ділянка сильно заболочена, з великими до 80 см купинами (рис.1.). В період досліджень (травень-червень) більша частина території залита водою., з якої піднімаються на 20-40 см пристовбурові купини та купини з різних видів осок. <br />
Незважаючи на надмірну зволоженість території, на ній зростають у верхньому ярусі деревні рослин віком 15-20 років, утворюючи густі малопрохідні зарості (зімкнутість крон 0,8-0,9). Основу деревостану становить вільха чорна (Alnus glutinosa, береза пухнаста (Betula pubescens), б. повисла, бородавчаста (Betula pendula), тополя тремтяча, осика (Populus tremula). Трапляються у пригніченому стані дуб звичайний (Quercus robur ) та сосна звичайна (Pinus sylvestris). Серед чагарників домінують крушина ламка (Frangula alnus), жостір проносний  (Rhamnus cathartica).  <br />
Видовий склад трав’яних рослин представлений типовими для такого угруповання і широко поширеними у фітоценозах Полісся видами рослин. Це хвощ болотяний  (Equisetum palustre L.), осоки побережна (Carex riparia), О. пухнаcтоплода – Carex lasiocarpa Ehrh., O. видовжена (Carex eleongata L.) та пухирчаста (Carex vesicaria), теліптерис болотяний, або папороть болотяна (Thelypteris palustris Schott.), півники болотні (Iris pseudacorus), чистець болотний (Stachys palustris L.). щучник дернистий (Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.Р), моління голуба (Molinia caerulea (L.) Moench), кисляк болотяний (Naumburgia thyrsiflora (L.)Rchb.). На обводнений ділянках піднімаються купини переважно з різних видів осок (рис.2.). По периферії болота виявлено плаун колючий, п. річний (Lycopodium annotinum L.) та п. булавовидний (L. clavatum L.). З мохів тут трапляються Schagnum fallax, S. cuspidatum, S. centrale.<br />


Вздовж меліоративного каналу трапляються рогіз вузьколистий – Typha angustifolia L., лепешняк великий – Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmb, очерет (Phragmites australis), м’ята водяна (Mentha aquatica L.), смовдь болотна (Peucedanum palustre), цикута отруйна (Cicuta virrosa L.). У повітряно-водному середовищі зростають плавушник болотяний (Hottonia palustris L.), водопериця кільчаста (Myriophyllum verticillatum L.), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.), ряски трійчаста (Lemna trisulca L. ) та  мала  ( L. minor L.).