Перегляд вихідного коду сторінки Фотовиставка: «Видове різноманіття лишайників»

[[Файл:Видове різноманіття лишайників.jpg|Cladonia floerkeana|міні]]
[[Файл:Видове різноманіття лишайників 1.jpg|left|Letharia-vulpina|міні]]
[[Файл:Видове різноманіття лишайників 2.jpg|Lobaria pulmonaria|міні]]
[[Файл:Видове різноманіття лишайників 3.jpg|left|міні]]
[[Файл:Видове різноманіття лишайників 4.jpg|міні]]
В рамках Фестиваль науки на біологічному факультеті '''20 травня 2017 року''' була організована фотовиставка '''«Видове різноманіття лишайників».'''
<br />
Підготавала фотовиставку [[Фіщук Оксана Сергіївна]].

Поняття лишайник та його визначення Вперше термін «лишайник» вживається у ботанічній праці «Історія рослин» давньогрецького мислителя, основоположника ботаніки Теофраста (371-284р. н.е.). Ним було описано два види лишайників. Уже в кінці XVII ст. розпочався активний розвиток ліхенології. Великий внесок у становлення цієї науки належить французькому ботаніку Турнефору, саме він вперше об’єднав відомі на той час види у роди, склавши їхні досить докладні описи. Шведський учений Ерік Ахаріус першим обрав лишайники як об'єкт спеціальних досліджень, а також запропонував термінологію щодо морфологічних ознак, саме тому його вважають «батьком ліхенології». Визначною стала постать відомого українського науковця А.М. Окснера, автор « Флори лишайників України», та «Визначника лишайників СРСР». У ХХ ст.<br />
Етимологія назви Сучасну назву лишайники отримали за візуальну схожість з проявами деяких шкірних захворювань, які отримали загальну назву "Лишаї". Латинська назва походить від грецького λειχην (лат. Lichen) і перекладається як бородавка, що пов'язано з характерною формою плодових тіл деяких представників.<br />
Особливості слані лишайника Вегетативне тіло лишайників, яке утворюється у результаті співжиття фотобіонта та мікобіонта називається сланню лишайника.<br />
У залежності від типу слані лишайники розподіляють на три основні морфологічні типи: накипні, листуваті та кущисті. Накипні лишайники можуть мати вигляд кірок різної товщини та розмірів, які щільно зростаються своєю серцевиною з поверхнею субстрату. Їх розміри можуть сягати в діаметрі від декількох міліметрів до декількох десятків сантиметрів. Слані листуватих лишайників мають вигляд горизонтально розташованих до поверхні субстрату лусок або пластинок, що мають переважно округлу форму. Слань кущистих лишайників має вигляд маленьких кущиків і має гетеромерну будову.<br />
Лишайники в житті людини Лишайник “ ісландський мох” в північних країнах використовується як доповнення до корму свійських тварин і добавки при випічці хліба. Широке застосування лишайників в медицині засновано на їх тонізуючих і антисептичних властивостях. З давніх часів відоме використання лишайників в парфумерії. В якості барвників ця група рослин відома також дуже давно. Широко використовуваний в хімії індикатор лакмус також є похідним лишайників. Останнім часом вони широко застосовуються при оцінці забруднення повітря і для контролю радіаційної обстановки.<br />