Перегляд вихідного коду сторінки 35 років Чорнобильської катастрофи, радіоекологічні ефекти та наслідки

'''«Тридцять п’ять років Чорнобильської катастрофи: існуючі та майбутні дослідження радіологічних та медичних наслідків».'''  <br />
Загальні збори Національної академії медичних наук України: на основі аналізу наукових досліджень і практичних дій за 35 років після аварії на Чорнобильській АЕС, спрямованих на пом’якшення її негативного впливу на стан здоров’я постраждалих контингентів і довкілля окреслити стратегії подальшого захисту і відродження.<br />

'''Методи.''' Аналіз відкритих джерел наукових публікацій, матеріалів НКДАР ООН, МАГАТЕ, ВООЗ, засобів масової інформації.<br />

'''Результати.''' Стратегія захисту почалася з ранніх етапів після аварії впровадженням системи дис- пансеризації створення Всесоюзного наукового центру радіаційної медицини, диспансерів та відділень радіаційного захисту населення при облас- них лікарнях, формування Державного реєстру постраждалих осіб і клініко-епідеміологічного реєстру. Розроблення та створення безпечного конфайменту «Укриття» над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС є одним з важливих етапів впровадження Чорнобильської стратегії захисту та відродження. Реалізація комплексу заходів зі створення об’єкту «Укриття» – це позитивний досвід захисту і відродження, який включає покращення екологічної ситуації та радіаційної безпеки. Завдяки медико-біологічному та дозиметричному супроводу робіт не було жодного випадку. переопромінення працівників і погіршення стану їхнього здоров’я. Головним надбанням виконаних робіт можна вважати розроблені методики збереження та правильного використання людського потенціалу, який відіграє вирішальну роль на всіх етапах реабілітації територій, рекультивації земель, розвитку економіки і культури.<br />

Віддалений період після аварії характеризується зростанням онкологічної і непухлинної захворюваності постраждалих контингентів, що потребує відповідної переорієнтації установ, які займаються радіологічним захистом. Наразі повноцінної альтернативи атомній енергетиці немає і вона надалі продовжуватиме займати значний сегмент в енергетиці. Проблеми захисту населення зон спостере- ження атомних електростанцій будуть важливою складовою стратегії відродження і сталого розвитку. <br />
'''Висновок.''' Стратегії захисту охоплюють створення об’єкту «Укриття», надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим контингентам, соціальний захист населення зон спостереження діючих АЕС, подальшу підтримку готовності уста- нов радіологічного захисту до можливих аварійних ситуацій з координуючою роллю ННЦРМ як центру, що співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовності до аварій (REMPAN).
'''Вплив тривалого надходження радіоактивних ізотопів цезію на  формування доз опромінення населення Волинської області.'''<br />
Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила екологічно несприятливі умови життєдіяльності населення, яке зазнає хронічного опромінення,  тому метою нащої роботи була оцінка джерел надходження радіонуклідів до організму людини у віддалений період після Чорнобильської катастрофи. Саме в таких умовах   проживає 146,1 тис. населення 164 населених пунктів Волинської області, які піддались радіоактивному забрудненню внаслідок аварії на ЧАЕС. <br />

Для досліджень модельним населеним пунктом ми обрали село Прилісне Маневицького району, яке знаходиться в східній частині Волинської області і до 1 лютого 2004 року територія села відносилась до 2-ої зони безумовного (обов’язкового) відселення, далі була переведена  в 3- тю зону  ( гарантованого добровільного відселення ). Населення зайняте виробничою діяльністю на державному підприємстві "Сойне-Торф", лісовому господарстві, а також в агропромисловому комплексі. Кількість населення с. Прилісне складає 2603 жителів, які віднесені 1-ої, 3 та 4-ої груп Національного реєстру України. На диспансерному обліку знаходиться 2067 осіб, а це близько 80% потерпілого населення.  Характеризуючи демографічну ситуацію в с. Прилісне слід відмітити, що з початку 2002 року народжуваність переважає смертність (природній приріст від 6 до 32 щорічно), проте у кризовий 2009 рік народжуваність впала вдвічі порівняно із попереднім роком (з 61 до 33 дітей), природній приріст склав 2 особи проти 29. Впродовж останніх трьох років стабілізувалися показники середньої тривалості життя людей с. Прилісне і знаходяться в межах 68,4 років (у 2018 -  67,9 ), при цьому середній вік чоловіків складає 64,1 років (2018 – 62,6), жінок - 73,0 роки (2018 - 73,1 років).<br />

Результати радіологічного контролю у с. Прилісне вказують на те, що рівень радіоактивного  забруднення сільськогосподарської продукції цезієм-137 залишається  достатньо високим, особливо у молоці, м’ясі, продукції лісу. Як наслідок, перевищення контрольних рівнів (КР) вмісту цезію-137 в організмі дітей у 2019 році складав 50% від всіх обстежених дітей. Максимальні рівні даного ізотопу  у 2018 році склали 10910 Бк/орг. (у 2019 – 19227),  значення яких перевищили КР у 2,95 та 5,20 разів відповідно. Аналогічна ситуація із радіоактивно-опроміненим дорослим населенням: за 10 років перевищення КР зменшилась із 31 до 17% у 2019 році. Максимальні рівні були в межах 54,4 тис. Бк/орг., що перевищує КР у 3,7 рази.  
Як було зазначено, на території с. Прилісне функціонує ДП Сойне-торф - найбільше в Україні підприємство із виробництва торфяних брикетів та продукції із торфу.  Але в умовах радіоактивного забруднення дане підприємство є джерелом екологічних ризиків для його працівників та населення в цілому.  Викиди в атмосферу радіоактивного пилу від ДП Сойне-торф, відсутність локалізації виробничих відходів з радіоактивністю більше 2 тис. Бк/кг, потрапляння їх у поверхневі води, призвело до формування радіаційного синдрому у рослин та погіршення показників стану здоров’я дитячого й дорослого населення с. Прилісне порівняно із обласними показниками. <br />

У дорослих переважають хвороби кровоносної системи, у дітей – ендокринної. За 3 роки досліджень ріст онкозахворювань склав 25%, за нозологічними формами три перші рангові місця займають - рак молочної залози, рак шкіри, онкопатології прямої кишки, гортані, шийки матки. З кожним роком збільшується кількість осіб, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Стан інвалідизації дорослих за 4 роки досліджень зріс на 35,5%. Ранжування щодо нозологій наступне – третину причин інвалідності складають патології серцево-судинної системи, 23,8%- онкопатології, 9,5% ендокринні порушення, пов’язані із Чорнобильською катастрофою.  Структура причин інвалідності серед дітей: 33,3% - вроджені аномалії, 20% - хвороби кістково-мя’зевої системи та по 13,3% - розлади психіки і хвороби систем кровообігу. Стан огляду потерпілого населення становить 87,5%. За досліджувані роки обсяги санаторно-курортного оздоровлення дітей зменшились на 59,8 %, ліквідаторів та дорослих осіб – в 2 та 3,1 рази відповідно.<br />
 
'''Отже''', оцінка дозових навантажень сільського населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях свідчить, що головною в структурі річної дози опромінення є доза внутрішнього опромінення за рахунок збільшення вмісту інкорпорованого радіоцезію в організмі людини, що зумовлено як фактичним згортанням контрзаходів внаслідок економічного спаду в країні, так і вживанням населенням продуктів харчування, вироблених в приватних господарствах громадян. Окрім того, торфопереробне підприємство потребує термінової екологічної модернізації.<br />
'''Бібліографія:'''
Загальні збори Національної академії медичних наук України «Тридцять п’ять років Чорнобильської катастрофи: існуючі та майбутні дослідження радіологічних та медичних наслідків» : програма та тези доповідей (14 квітня 2021 р., м. Київ). – Київ, 2021. – 92 с.
ISBN 978-966-7656-09-6