Відмінності між версіями «Проби з дозованим фізичним навантаженням»
Tytiuk (обговорення | внесок) |
Tytiuk (обговорення | внесок) |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл: | [[Файл:Велоергометрія.jpg|міні]] | ||
'''Проби з дозованим фізичним навантаженням''' (велоергометрія) – методи діагностики серцево-судинних захворювань. | '''Проби з дозованим фізичним навантаженням''' (велоергометрія) – методи діагностики серцево-судинних захворювань. | ||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
=== Пропонуємо === | === Пропонуємо === | ||
'''''Визначаємо та аналізуємо такі параметри:''''' | '''''Визначаємо та аналізуємо такі параметри:''''' | ||
* субмаксимальні навантаження та частоту | * субмаксимальні навантаження та частоту серцевих скорочень; | ||
* початкові величини артеріального тиску та частоти серцевих скорочень; | * початкові величини артеріального тиску та частоти серцевих скорочень; | ||
* зміни частоти серцевих скорочень та артеріального тиску при навантаженнях і у періоді відновлення; | * зміни частоти серцевих скорочень та артеріального тиску при навантаженнях і у періоді відновлення; |
Поточна версія на 18:15, 28 червня 2020
Проби з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія) – методи діагностики серцево-судинних захворювань.
Основні переваги методу
- виявлення прихованої коронарної недостатності та початкових стадій серцевої недостатності;
- визначення функціонального класу стенокардії (за нявності останньої);
- діагностики кардіалгій, коронаритів, порушень ритму та провідності серця, ВСД;
- виявлення осіб з факторами ризику гіпертонічної хвороби;
- визначення індивідуальної толерантності до фізичного навантаження та реакції на навантаження;
- розробки програми фізичної реабілітації хворих ІХС;
- оцінки ефекту програм лікування, а також програм фізичної реабілітації;
- розв’язання питання щодо працездатності хворих.
Проведення велоергометрії
Велоергометричну пробу проводять, як правило, з розміщенням пацієнта сидячи, з частотою педалювання 60 обертів на хвилину. Частота педалювання 40 об/хв, 80об./хв. застосовується у програмах фізичної реабілітації. Перед початком дослідження слід підрегулювати висоту сідла і керма велоергометра відповідно до росту обстежуваного. Сідло розміщують таким чином, щоб пацієнт, який сидить на ньому, зміг майже цілком випрямленою но-гою дістати до нижньої педалі. Згідно рекомендацій ВООЗ, первинне навантаження для здорових чоловіків становить 50 Вт, а для жінок —25 Вт, з подальшим поступовим збільшенням на 25 Вт-50 Вт - до досягнення субмаксимальної ЧСС. Разом з тим, збільшення потужності навантаження може про-водитись залежно від рівня аеробної здатності (НМСК), відповідно 20%, 35%, 50%, 75% і 100%. Тривалість виконання кожного ступеня, для до-сягнення рівноваги, - не менше 3-5 хв. Під час виконання навантаження хворий інформує про своє самопочуття лікаря, який також слідкує за зознішним виглядом пацієнта, кольором та вологістю його шкіри, АТ, даними ЕКГ. Наприкінці виконання кожного ступеня навантаження визначають АТ та реєструють ЕКГ. При нестійкій ізоелектричній лінії, необхідно попросити хворого на нетривалий час затримати дихання. Після припинення проби на 1, 3, 5, 7, а іноді і на 10 хвилині періоду відновлення, вимірюють АТ та реєструють ЕКГ до остаточного завершення реституції. Дослід проводиться в навчально-науково-виробничій лабораторії медико-біологічного моніторингу та громадського здоров’я.
Пропонуємо
Визначаємо та аналізуємо такі параметри:
- субмаксимальні навантаження та частоту серцевих скорочень;
- початкові величини артеріального тиску та частоти серцевих скорочень;
- зміни частоти серцевих скорочень та артеріального тиску при навантаженнях і у періоді відновлення;
- толерантність до фізичного навантаження;
- фізичну працездатність;
- реакцію серцево-судинної системи на навантаження.