Дарунок ботаніка, або Хто захистить фітеуму

Фітеума куляста (Phyteuma orbiculare L.)

Фітеума куляста (Phyteuma orbiculare L.) зазвичай росте у Карпатах. Але кілька років тому її несподівано побачили на Волині.
Це відкриття зробила старший викладач кафедри ботаніки Волинського державного університету імені Лесі Українки (тепер Східноєвропейського національного) Надія Здиславівна Романюк. – Оглядаючи болотисту місцину неподалік села Трубки Іваничівського району, – розповідає доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат сільськогосподарських наук Василь Войтюк, – вона помітила незвичну для наших країв красуню. Це й була фітеума. Але ж таке неможливо!.. Ботаніки стверджують, що ця тендітна рослинка в Україні росте лише на карпатській землі. Для лучно-болотної рослинності цей вид доволі рідкісний. Адже західноєвропейсько-середземноморський неморально-монтанний багаторічник перебуває в Україні на східній межі ареалу. Про це повідомила своїх колег під час чергової ботанічної експедиції, де науковці «полювали» за «портретами» рослин. Надія Здиславівна саме збиралася на заслужений відпочинок, тож навіть жартома-всерйоз промовила: «Це мій останній дарунок вам, колеги! Досліджуйте і оберігайте». Колеги Надії Романюк так і зробили. Доцент Ірина Кузьмішина виявила, що на території Волинської області ця красива квітка зареєстрована лише вдруге. Досі існує тільки один гербарний аркуш, який зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею (LUМ). Його зібрав польський природодослідник С. Мацко в околицях cела Жабка Ківерцівського району ще в минулому столітті. Ось такий фантастичний подарунок від колеги кафедра ботаніки отримала у 2008 році.

Звичайно ж, науковці вирішили ретельніше перевірити цей болотний ареал. – Під час повторних досліджень за участі серйозних фахівців, студентів університету та членів Малої академії наук, – каже Василь Петрович, – і виявили локалітети п’яти рідкісних видів загальнодержавного значення (осока Девелла – Carex davalliana Smith, осока затінкова – C. umbrosa Host., пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata (L.) Soь, пальчатокорінник травневий – D. majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes, сашник іржавий – Schoenus ferrugineus L.) та двох видів регіонального природоохоронного значення (валеріана цілолиста – Valeriana simplicifolia Kabath. та верба розмаринолиста – Salix rosmarinifolia L.), а також двох рідкісних рослинних угруповань із загальнодержавним созологічним статусом (Caricetum davallianae i Schoenetum ferruginei), які занесені до Зеленої книги України.
Під час цих ботанічних експедицій досліджувалися і болото, і ліси, і річковисько, і луки. Виявилося, що загальна площа цієї унікальної ділянки становить понад 70 га. Тоді й стало відомо, що місцина приглянулася ще одним людям. Паралельно із вченими «фітеумну територію» вивчали фахівці фірми, яких зацікавили запаси торфу. А вони тут значні.
Ця ділянка, як тисячі інших, непримітна. Розміщена поруч із автострадою біля села Трубки Іваничівського району, що на Волині. Але саме тут справжній рай для лучно-болотної рослинності. Для сільськогосподарського використання ці перезволожені землі не придатні, хоч неподалік і проходить осушувальна меліоративна канава. Земельний фонд належить Переславичівській сільській раді. Саме вона і стала ініціатором створення торфодобувного підприємства за польською технологією з подальшим продажем добутого за кордон.
Інакше думають науковці. Декан біологічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат біологічних наук, доцент Андрій Поручинський та виконуючий обов’язки завідувача кафедри лісового і садово-паркового господарства цього ж навчального закладу, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Кичилюк звернулися до виконуючого обов’язки начальника державного управління охорони навколишнього середовища у Волинській області Олександра Романюка з клопотанням про створення біля села Трубки ботанічного, а, можливо, й ландшафтного заказника місцевого значення.
– Згідно з геоботанічним районуванням, зазначена територія належить до Сокальсько-Торчинського району дубово-соснових, дубових та дубово-грабових лісів Луцько-Рівненського геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів, – зазначають науковці. – За флористичним районуванням вона відповідає Волинському флористичному району Люблінсько-Волинсько-Малополіського округу Центральноєвропейської провінції. Зважаючи на високу созологічну та наукову цінність лучно-болотної ділянки «Фітеума», її необхідно вилучити із господарського використання й оголосити ботанічним заказником місцевого значення. В заказнику недоцільно проводити випалювання трави. З метою утримання популяцій рідкісних видів у нормальному стані варто проводити видалення кущів і адвентивних видів рослин. Можна рекомендувати помірний випас худоби.
Втім сільська влада наполягає на торфорозробці, пояснюючи тим, що громада отримає фінансові інвестиції від польського виробника, що дуже важливо для жителів сіл Трубки та Переславичі.

– Ця земельна ділянка розміщена у басейні малої річки Стрипа, в межах її прибережної захисної смуги та заплави, – каже головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета. – Окрім того, частина родовища розташована у межах земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» і, відповідно до рішення Волинської обласної ради від 3.03.1993 р. №118, входять до складу загально-зоологічного заказника «Павлівський». Інвестор передбачає розробку торфу на значній площі глибиною до чотирьох метрів. Якби це сталося, дуже б змінився водний баланс. Адже через болотні угіддя протікає річка Стрипа і за таких обставин вона може припинити своє існування. Неподалік є шістдесятирічні насадження дуба черешчатого. Його коренева система також дуже чутлива до змін водного режиму. Зараз діброва в гарному стані, має статус заказника місцевого значення. Ми боїмося її втратити. Лісівники вважають, що науковці дуже слушно забили на сполох. Сподіваюся, невдовзі тут буде створено ботанічний чи ландшафтний заказник. Нащадки теперішніх жителів с. Трубки ще не раз скажуть за це спасибі науковцям.

Наразі триває дискусія. До думки згаданих вчених долучилися інші науковці Східноєвропейського університету – доктор сільськогосподарських наук, професор Михайло Шевчук, доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук Лариса Коцун, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства, кандидат сільськогосподарських наук Василь Войтюк, доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук Ірина Іванівна Кузьмішина, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник, зберігач фонду судинних рослин Державного природознавчого музею НАН України Олександр Кузярін, студентка Людмила Стецюк і навіть учениця Волинського обласного ліцею-інтернату Катерина Климук. Про «волинську» фітеуму і її посестер – рослини, які входять до Червоної книги України, заговорили на наукових конференціях, з’явилися публікації у фахових українських та зарубіжних наукових виданнях. Тож є надія, що цього разу рідкісні види вдасться відстояти. Фітеума і її сусіди-червонокнижники всупереч сподіванням підприємливої фірми стали на заваді вивезення родючого торф’яного шару до Європи. Чи зможуть вчені і їхні червонокнижні рослинки-герої відстояти прабатьківську землю трубківчан, покаже час.