Відмінності між версіями «Презентація «Раритетні види рослин екологічної стежки «Черемське болото»»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: В '''23 жовтня 2019 року''' рамках Тижня медико-біологічного факультету на секційному засід...)
 
Рядок 1: Рядок 1:


В '''23 жовтня 2019 року'''  рамках Тижня медико-біологічного факультету на секційному засідання [[Коцун Лариса Олександрівна]] представила презентацію '''«Раритетні види рослин екологічної стежки «Черемське болото»'''.<br />
'''23 жовтня 2019 року'''  в рамках Тижня медико-біологічного факультету на секційному засідання [[Коцун Лариса Олександрівна]] представила презентацію '''«Раритетні види рослин екологічної стежки «Черемське болото»'''.<br />


У 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.  <br />
У 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.  <br />

Версія за 19:43, 7 листопада 2020

23 жовтня 2019 року в рамках Тижня медико-біологічного факультету на секційному засідання Коцун Лариса Олександрівна представила презентацію «Раритетні види рослин екологічної стежки «Черемське болото».

У 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.
Так, біля меморіалу, спорудженого на честь героїв-партизан 1941-1945 років ще до заповідання території, були висаджені туя західна (Thuja occidentalis L.), самшит вічнозелений (Buxus sempervirens L.), пухироплідник калинолистий (Physocarpos opulifolia Maxim.), дуб червоний (Quercus rubra L.), робінія звичайна (несправжня акація) (Robinia pseudoacacia L.), свидина біла (Swida alba (L.) Opiz). Buxus sempervirens, Thuja occidentalis зростають лише у місцях первісних насаджень, біля меморіалу, тоді як інші види рослин здатні поширюватись від материнських насаджень.

Physocarpos opulifolia – кущ, родом із Північної Америки і Середньої Азії, який в умовах Волинської області натуралізувався, а на території ЧПЗ проявляє інвазії, самосів поширюється далеко за межі культивування.
Різновіковий самосів цього виду нами виявлено вздовж екологічної стежки між першою і другою точками стояння, серед насаджень заповідника на значній віддалі від материнських кущів. Цілком зимостійкий вид. В районі дослідження щорічно цвіте і рясно плодоносить, дає схоже насіння, що дозволяє виду розмножуватись насіннєвим способом.
Robinia pseudoacacia L. – дерево, яке природно зростає у східній частині Сполучених Штатів Америки. Вид повністю натуралізувався в умовах Волинської області. Цілком зимостійкий та посухостійкий вид, не вибагливий до родючості грунту, щорічно цвіте та рясно плодоносить, розмножується насіннєво та кореневою поростю. У заповіднику проявляє інвазії, трапляється окремими куртинами з різновікових особин вздовж маршруту екологічної стежки.
Quercus rubra – дерево, родом з Північної Америки. Цілком зимостійкий вид, не вибагливий до вологості та родючості грунту. У ЧПЗ натуралізувався, цвіте та плодоносить, дає самосів. Колонофіт, самосів утворює біля материнської рослини, який поки що не поширюєть на прилеглі території. Потребує постійних моніторингових досліджень.
Swida alba – кущ, який природно поширений у Європейській частині Західного і Східного Сибіру, північній частині Монголії, Японії та Китаї. Зимостійкий в умовах культури вид, який розмножується насінням, відгілками або вкорінюється гілками. Досить тіневитривалий. У ЧПЗ зростає поодинокими куртинами біля меморіалу на початку маршруту екологічної стежки. Щорічно цвіте та плодоносить, дає самосів, який поширюється від материнського куща. З трав’яних рослин на території заповідника, зокрема на «острові» (підвищення серед Черемського болота) біля озера нами виявлено 3 синантропні види. Це гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.), латук компасний (Lactuca serriola L.), герань маленька (Geranium pusillum L.). Polygonum convolvulus трапляється на городах, у садах як бур'ян, однорічна рослин, середньо вибагливий до родючості та вологості грунту (мезотронф, мезофіт). Голарктичний вид азійського походження, рівнинний, синантропант, археофіт.
Lactuca serriola трапляється як бур'ян на городах, у садах. Трав'яний монокарпік, дворічник, не вибагливий до вологості грунту (ксерофіт), мезотроф, євразійський, середземноморсько-ірано-туранського походження. синантропант, археофіт. Geranium pusillum трапляється біля доріг, по чагарниках як бур’ян; однорічник, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, ірано-туранського походження, не вибагливий до вологості грунту (ксерофіт), мезотроф, синантропант, рудеральний, археофіт. Проведені дослідження свідчать, що на території заповідника потенційно інвазійними є Physocarpos opulifolia, Robinia pseudoacacia, Swida alba. Пропонуємо видалити указані рослин з метою попередження їх поширення на досліджуваній території. Джерелом інвазій у Черемиському природному заповіднику можуть бути насадження Quercus rubra, тому вони потребують моніторингових досліджень.