Презентація «Нові природоохоронні території Волинської області»: відмінності між версіями
Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 4 проміжні версії цієї користувачки) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області.jpg|міні]] | [[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області.jpg|міні]] | ||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 1.jpg|міні]] | |||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 2.jpg|міні]] | |||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 3.jpg|left|міні]] | |||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 4.jpg|міні]] | |||
Викладачі кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук доц. [[Коцун Лариса Олександрівна]] та доц. [[Кузьмішина Ірина Іванівна]] впродовж багатьох робіт проводили роботи по виявленню та науковому обґрунтуванню необхідності надання природоохоронного статусу цінним з ботанічної точки зору територіям Волинської області та культурфітоценозам. '''Утворений відповідно до рішення Волинської обласної ради від 20.12.2018 № 22/9. | Викладачі кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук доц. [[Коцун Лариса Олександрівна]] та доц. [[Кузьмішина Ірина Іванівна]] впродовж багатьох робіт проводили роботи по виявленню та науковому обґрунтуванню необхідності надання природоохоронного статусу цінним з ботанічної точки зору територіям Волинської області та культурфітоценозам.<br /> | ||
Парк-памятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк».'''<br /> | '''Утворений відповідно до рішення Волинської обласної ради від 20.12.2018 № 22/9.'''<br /> | ||
'''Парк-памятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк».'''<br /> | |||
У структурі природно-заповідного фонду Волинської області 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого та загальнодержавного значення. Більшість з цих об’єктів – це колишні старовинні садибні парки, яким було надано природоохоронного статусу (Горохівський, Любешівський, «Садиба Липинського», Літинський, «Здоров’я» тощо). Вони мають важливе культурне, історичне та наукове значення. Основу паркових насаджень становить аборигенна дендрофлора. Переважно використовувались граб, береза, верба, дуб, клен, липа, сосна, ялина, ясен. Ці представники природної флори відзначаються невибагливістю до умов культури, довговічністю та високими декоративними якостями. У багатьох парках росли вікові дерева та цілі алеї, які свідчили, що окремі їх частини мають значно старший вік (нині це 200-літні липи у Літинському парку, 300-літні дуби у Любешівському парку). Поряд з аборигенними видами в культуру впроваджувались екзотичні дерева, зокрема бук звичайний, гіркокаштан кінський звичайний, модрина європейська тощо. Використовували і декоративні форми, або як їх тоді називали «благородні різновиди» берези, бука, клена, тополі, дуба, ясена, ялини.<br /> | У структурі природно-заповідного фонду Волинської області 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого та загальнодержавного значення. Більшість з цих об’єктів – це колишні старовинні садибні парки, яким було надано природоохоронного статусу (Горохівський, Любешівський, «Садиба Липинського», Літинський, «Здоров’я» тощо). Вони мають важливе культурне, історичне та наукове значення. Основу паркових насаджень становить аборигенна дендрофлора. Переважно використовувались граб, береза, верба, дуб, клен, липа, сосна, ялина, ясен. Ці представники природної флори відзначаються невибагливістю до умов культури, довговічністю та високими декоративними якостями. У багатьох парках росли вікові дерева та цілі алеї, які свідчили, що окремі їх частини мають значно старший вік (нині це 200-літні липи у Літинському парку, 300-літні дуби у Любешівському парку). Поряд з аборигенними видами в культуру впроваджувались екзотичні дерева, зокрема бук звичайний, гіркокаштан кінський звичайний, модрина європейська тощо. Використовували і декоративні форми, або як їх тоді називали «благородні різновиди» берези, бука, клена, тополі, дуба, ясена, ялини.<br /> | ||
| Рядок 24: | Рядок 30: | ||
Зелені насадження є динамічною структурою, яка змінюється в просторі та часі. Це зумовлено природними біологічними процесами, що відбуваються у рослин, часто безгосподарністю та втратою догляду за насадженнями. За понад піввіковий період існування деревні рослини пропонованого до заповідання парку-пам’ятки садово-парковго мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк» також зазнали значних змін. Деякі види рослин випали з насаджень, утворився самосів малодекоративних рослин, кілька видів вийшли з під контролю людини і в об’єкті дослідження виявили високу фітоценотичну активність. Це Acer negundo та Robinia pseudoacacia. Стійкі інвазії на території дослідження виявив Clematis vitalba – ломиніс лазячий, який повністю натуралізувався та виступає як домінант деревної рослинності парку. У 2018 році державним підприємством «Горохівське лісомисливське господарство» здійснена велика робота по впорядкуванню території парку: проведені санітарні рубки, видалений підріст малодекоративних видів рослин, здійснено очищення більшості насаджень парку від небезпечного інвазивного виду Clematis vitalba – ломиноса лазячого, який завдав великої шкоди насадженням, впорядковано партерну частину та трав’яний покрив.<br /> | Зелені насадження є динамічною структурою, яка змінюється в просторі та часі. Це зумовлено природними біологічними процесами, що відбуваються у рослин, часто безгосподарністю та втратою догляду за насадженнями. За понад піввіковий період існування деревні рослини пропонованого до заповідання парку-пам’ятки садово-парковго мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк» також зазнали значних змін. Деякі види рослин випали з насаджень, утворився самосів малодекоративних рослин, кілька видів вийшли з під контролю людини і в об’єкті дослідження виявили високу фітоценотичну активність. Це Acer negundo та Robinia pseudoacacia. Стійкі інвазії на території дослідження виявив Clematis vitalba – ломиніс лазячий, який повністю натуралізувався та виступає як домінант деревної рослинності парку. У 2018 році державним підприємством «Горохівське лісомисливське господарство» здійснена велика робота по впорядкуванню території парку: проведені санітарні рубки, видалений підріст малодекоративних видів рослин, здійснено очищення більшості насаджень парку від небезпечного інвазивного виду Clematis vitalba – ломиноса лазячого, який завдав великої шкоди насадженням, впорядковано партерну частину та трав’яний покрив.<br /> | ||
Серед чинників, які негативно впливають нині на якісний стан деревних рослин пропонованого парку-пам’ятки, чільне місце займає проблема заселення їх омелою білою – Viscum album L. В результаті проведених обстежень нами виявлено омелу на деревах Populus nigra, Salix alba, Acer negundo, Acer saccharum, Acer platanoides, Betula pendula, Sorbus aucuparia, Tilia platyphyllos, Robinia pseudoacacia. Найбільшого антропогенного впливу насадження парку зазнають з північного боку, де межують з індивідуальною забудовою. Найкращий вихід вбачаємо в капітальній огорожі парку, як це зроблено зі сходу та заходу. З півдня межею парку є дорога, проте і тут слід подбати про певні заходи, які б убезпечили територію парку від заїзду транспортних засобів. | |||
