Відмінності між версіями «Презентація «Нові природоохоронні території Волинської області»»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області.jpg|міні]] | [[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області.jpg|міні]] | ||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 1.jpg|міні]] | |||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 2.jpg|міні]] | |||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 3.jpg|left|міні]] | |||
[[Файл:Нові природоохоронні території Волинської області 4.jpg|міні]] | |||
Викладачі кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук доц. [[Коцун Лариса Олександрівна]] та доц. [[Кузьмішина Ірина Іванівна]] впродовж багатьох робіт проводили роботи по виявленню та науковому обґрунтуванню необхідності надання природоохоронного статусу цінним з ботанічної точки зору територіям Волинської області та культурфітоценозам.<br /> | Викладачі кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук доц. [[Коцун Лариса Олександрівна]] та доц. [[Кузьмішина Ірина Іванівна]] впродовж багатьох робіт проводили роботи по виявленню та науковому обґрунтуванню необхідності надання природоохоронного статусу цінним з ботанічної точки зору територіям Волинської області та культурфітоценозам.<br /> |
Поточна версія на 16:41, 17 листопада 2020
Викладачі кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук доц. Коцун Лариса Олександрівна та доц. Кузьмішина Ірина Іванівна впродовж багатьох робіт проводили роботи по виявленню та науковому обґрунтуванню необхідності надання природоохоронного статусу цінним з ботанічної точки зору територіям Волинської області та культурфітоценозам.
Утворений відповідно до рішення Волинської обласної ради від 20.12.2018 № 22/9.
Парк-памятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк».
У структурі природно-заповідного фонду Волинської області 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого та загальнодержавного значення. Більшість з цих об’єктів – це колишні старовинні садибні парки, яким було надано природоохоронного статусу (Горохівський, Любешівський, «Садиба Липинського», Літинський, «Здоров’я» тощо). Вони мають важливе культурне, історичне та наукове значення. Основу паркових насаджень становить аборигенна дендрофлора. Переважно використовувались граб, береза, верба, дуб, клен, липа, сосна, ялина, ясен. Ці представники природної флори відзначаються невибагливістю до умов культури, довговічністю та високими декоративними якостями. У багатьох парках росли вікові дерева та цілі алеї, які свідчили, що окремі їх частини мають значно старший вік (нині це 200-літні липи у Літинському парку, 300-літні дуби у Любешівському парку). Поряд з аборигенними видами в культуру впроваджувались екзотичні дерева, зокрема бук звичайний, гіркокаштан кінський звичайний, модрина європейська тощо. Використовували і декоративні форми, або як їх тоді називали «благородні різновиди» берези, бука, клена, тополі, дуба, ясена, ялини.
У 50-х роках минулого сторіччя на Волині швидкими темпами проводилось планомірне озеленення населених пунктів, значно зростає інтерес до деревних рослин, спостерігається піднесення стихійної інтродукційної діяльності, яка здійснюється садоводами-любителями, вчителями-біологами, лісничими. В цей час біля шкіл (ЗОШ №15 міста Луцька, Затурцівська ЗОШ, Маньківська ЗОШ, Павлівська ЗОШ), лісництв (Дубечнівське, Звірівське, Горохівське тощо) створюються дендрарії з багатим видовим складом деревних рослин. У смт Рокині біля садиби колишнього Волинського державного науково-виробничого об'єднання «Еліта» (нині Волинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук) закладається набагатший за видовим складом та ландшафтною побудовою дендропарк «Байрак», якому у 1996 році надано статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. В цей час висаджується велика кількість екзотичних рослин та їх декоративних форм, які становлять значний науковий інтерес, адже можуть бути маточниками для насіннєвого та вегетативного розмноження.
В 60-х роках минулого сторіччя біля садиби державного підприємства «Горохівське лісомисливське господарство» колишнім заслуженим лісничим України Йосипом Матвійовичем Сидоруком був створений дендрарій. Він розташований в межах населеного пункту смт Горохів, має зручне транспортне сполучення. На площі біля 2 га лісники висадили понад 100 видів дерев та кущів. Ділянка біля головної садиби лісництва була перепланована, з’явились пішохідні доріжки, а перед лісництвом розбита партерна частина. Завдяки помірно-континентальному клімату Горохівського району з м’якою зимою та помірно теплим літом, родючим ґрунтам (темно-сірі опідзолені ґрунти) значна кількість деревних рослин дендрарію досягла репродуктивного віку, щороку рясно цвіте та плодоносить, утворює повноцінне насіння.
Згідно з ботанічною інвентаризацією, проведеною науковцями Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у 2018 році встановлено, що в пропонованому до заповідання парку-пам’ятці садово-парковго мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк» зростає 107 видів дерев та кущів, серед яких 54 види – це інтродуценти, рослини інорайонного походження. Більшість екзотів у парку – це вихідці з Атлантично-Північно-Американської флористичної області. Це, наприклад, Liriodendron tulipifera, Quercus imbricatus, Q.rubra, Juglans cinerea тощо.
Переважно інтродуценти парку досягли репродуктивного віку, регулярно цвітуть та плодоносять, що свідчить про їх толерантність до місцевих умов зростання. Деякі екзоти в нових умовах існування повністю натуралізувалась та здатні утворювати самосів. Деякі з них є перспективними для введення в лісові культури, оскільки володіють цінною деревиною. Це такі види як, Phellodendron amurense – бархат амурський, Juglans cinerea – горіх сірий, J. nigra – горіх чорний, Gleditsia triacanthos – гледичія колюча, Larix decidua – модрина європейська, Abies alba – ялиця біла тощо.
У насадженнях парку є багато цінних для зеленого будівництва видів деревних рослин: Picea pungens – ялина колюча, Cercidiphyllum japonicum – багряник японський, Laburnum anagyroides – золотий дощ, Fagus sylvatica – бук лісовий, Juglans cinerea – горіх сірий, Liriodendron tulipifera – ліріодендрон тюльпанний, Castanea sativa – каштан їстівний, Cercis occidentalis – каркас східний, Phellodendron amurense – бархат амурський тощо.
Значну цінність для озеленення становлять культивари або декоративні форми деревних рослин, які відрізняються від вихідних видів за низкою морфологічних ознак. Деякі з них дуже рідко трапляються в насадженнях Волинської області, тому можуть бути маточниками для вегетативного розмноження. Це, наприклад, розсіченолиста форма липи широколистої – Tilia platyphyllos ’Laciniata’, блискуча форма верби білої – Salix alba ’Splendens’, рожево-махрова форма глоду одноматочкового – Crataegus monogyna ’Roseo-plena’, однолиста форма ясена звичайного – Fraxinus excelsior ’Monophylla’, пірамідальна форма дуба звичайного – Quercus robus ’Fastigiata’, тощо.
Окремі види інтродуцентів та культивари парку є унікальними для культивованої дендрофлори Волинської області загалом за такими параметрами як їх вік, оскільки інших місцезростань на території області не виявлено. Це, наприклад, Castanea sativa – каштан їстівний, Cercis occidentalis – каркас східний, Liriodendron tulipifera – ліріодендрон тюльпанний, Cercidiphyllum japonicum – багряник японський, розсіченолиста форма липи широколистої – Tilia platyphyllos ’Laciniata’, блискуча форма верби білої – Salix alba ’Splendens’, розсіченолиста форма вільхи сірої – Alnus incana ’Pinnatifida’, пальмовидна форма клена гостролистого – Acer platanoides ’Palmatifidum’ тощо.
В науковому аспекті важливість пропонованого до заповідання об’єкту полягає в тому, що він може зайняти чільне місце в збереженні дендросозофітів в системі ex situ. Серед досліджуваних дендроекзотів більшість належить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (ЧС МСОП, версія 2007 року), які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. У пропонованому до охорони дендрарії зростають 10 видів рослин з цього списку.
Зелені насадження є динамічною структурою, яка змінюється в просторі та часі. Це зумовлено природними біологічними процесами, що відбуваються у рослин, часто безгосподарністю та втратою догляду за насадженнями. За понад піввіковий період існування деревні рослини пропонованого до заповідання парку-пам’ятки садово-парковго мистецтва місцевого значення «Сидоруків парк» також зазнали значних змін. Деякі види рослин випали з насаджень, утворився самосів малодекоративних рослин, кілька видів вийшли з під контролю людини і в об’єкті дослідження виявили високу фітоценотичну активність. Це Acer negundo та Robinia pseudoacacia. Стійкі інвазії на території дослідження виявив Clematis vitalba – ломиніс лазячий, який повністю натуралізувався та виступає як домінант деревної рослинності парку. У 2018 році державним підприємством «Горохівське лісомисливське господарство» здійснена велика робота по впорядкуванню території парку: проведені санітарні рубки, видалений підріст малодекоративних видів рослин, здійснено очищення більшості насаджень парку від небезпечного інвазивного виду Clematis vitalba – ломиноса лазячого, який завдав великої шкоди насадженням, впорядковано партерну частину та трав’яний покрив.
Серед чинників, які негативно впливають нині на якісний стан деревних рослин пропонованого парку-пам’ятки, чільне місце займає проблема заселення їх омелою білою – Viscum album L. В результаті проведених обстежень нами виявлено омелу на деревах Populus nigra, Salix alba, Acer negundo, Acer saccharum, Acer platanoides, Betula pendula, Sorbus aucuparia, Tilia platyphyllos, Robinia pseudoacacia. Найбільшого антропогенного впливу насадження парку зазнають з північного боку, де межують з індивідуальною забудовою. Найкращий вихід вбачаємо в капітальній огорожі парку, як це зроблено зі сходу та заходу. З півдня межею парку є дорога, проте і тут слід подбати про певні заходи, які б убезпечили територію парку від заїзду транспортних засобів.