Відмінності між версіями «Інтернет-вікторина»
Wiki (обговорення | внесок) |
Wiki (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл: | [[Файл:Кошик.jpg|міні]]'''Дорогі випускники, друзі, колеги!''' Ще одна знаменна дата наблизилася до нас – 70 років виповнюється одному з найстаріших факультетів нашого навчального закладу – історичному! У далекому післявоєнному 1946 р. було засновано історико-філологічне відділення, яке стало базою історичного факультету Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З того часу він пройшов нелегкий шлях. Ще у 1969 р. остаточно виокремився історичний факультет, який як самостійний навчальний, науково-педагогічний підрозділ існує і донині. Змінювалися приміщення, реформувалися кафедри, оновлювався професорсько-викладацький склад, але завжди незмінним залишався дух історії. Естафету за естафетою передавали один одному студенти. Своїми знаннями з ними ділилися кращі викладачі, серед яких Р. Н. Оксенюк, О. Г. Михайлюк, П. К. Сміян, І, В. Кічий, Б. Й. Заброварний, Б. О. Ярош, В. П. Колесник, В. О. Кудь, М. М. Кучинко, Г. В. Бондаренко, В. К. Баран. Багато з них сьогодні уже немає серед нас. На зміну їм приходять молоді професори і доценти. Їм продовжувати справу своїх наставників, стати надійними провідниками у світ знань. Свідченнями довіри, поваги і шани до професорсько-викладацького колективу історичного факультету є сьогоднішні листи-вітання від випускників різних років, які очолюють навчальні заклади, факультети, кафедри, стали відомими політиками, державними і громадськими діячами, журналістами, бізнесменами та представляють нашу державу за кордоном. |
Версія за 11:59, 11 жовтня 2016
Дорогі випускники, друзі, колеги! Ще одна знаменна дата наблизилася до нас – 70 років виповнюється одному з найстаріших факультетів нашого навчального закладу – історичному! У далекому післявоєнному 1946 р. було засновано історико-філологічне відділення, яке стало базою історичного факультету Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З того часу він пройшов нелегкий шлях. Ще у 1969 р. остаточно виокремився історичний факультет, який як самостійний навчальний, науково-педагогічний підрозділ існує і донині. Змінювалися приміщення, реформувалися кафедри, оновлювався професорсько-викладацький склад, але завжди незмінним залишався дух історії. Естафету за естафетою передавали один одному студенти. Своїми знаннями з ними ділилися кращі викладачі, серед яких Р. Н. Оксенюк, О. Г. Михайлюк, П. К. Сміян, І, В. Кічий, Б. Й. Заброварний, Б. О. Ярош, В. П. Колесник, В. О. Кудь, М. М. Кучинко, Г. В. Бондаренко, В. К. Баран. Багато з них сьогодні уже немає серед нас. На зміну їм приходять молоді професори і доценти. Їм продовжувати справу своїх наставників, стати надійними провідниками у світ знань. Свідченнями довіри, поваги і шани до професорсько-викладацького колективу історичного факультету є сьогоднішні листи-вітання від випускників різних років, які очолюють навчальні заклади, факультети, кафедри, стали відомими політиками, державними і громадськими діячами, журналістами, бізнесменами та представляють нашу державу за кордоном.