Відмінності між версіями «Бортнік Жанна Іванівна»
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
= <span style="color:#A81C07">Основні публікації за останні 5 років:</span> = | = <span style="color:#A81C07">Основні публікації за останні 5 років:</span> = | ||
* Маско, я тебе знаю?! (післямова) // Костов Владимир Весілля Мари : вибр. драм. тв.; пер. з македон. Анни Багряної ; післямова Жанни Бортнік. Луцьк : ПВД “Твердиня”, 2017. 188 с. | * Маско, я тебе знаю?! (післямова) // Костов Владимир Весілля Мари : вибр. драм. тв.; пер. з македон. Анни Багряної ; післямова Жанни Бортнік. Луцьк : ПВД “Твердиня”, 2017. 188 с. | ||
* Суб’єктна організація сучасної монодрами як основний носій жанру / Жанна Бортнік // Studia Ukrainica Varsoviensia 5. Warszawa : Katedra Ukrainistyki WLS Uniwersytet Warszawski, 2017. S. 127−134. | * Суб’єктна організація сучасної монодрами як основний носій жанру / Жанна Бортнік // Studia Ukrainica Varsoviensia 5. Warszawa : Katedra Ukrainistyki WLS Uniwersytet Warszawski, 2017. S. 127−134. |
Версія за 21:56, 23 грудня 2021
Контакти:
Імейл:
bortnikzhanna@ukr.net
Персональні профілі:
Сторінка на офіційному вебсайті ВНУ імені Лесі Українки
Посада в ЗВО:
Доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Науковий ступінь:
Кандидат філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 “теорія літератури”: дисертація на тему «Сучасна монодрама як культурно-історичний феномен: генеза, поетика, рецепція» (ДК № 041867, 2016 рік).
Базова освіта:
- Волинський державний університет імені Лесі Українки (1996), де здобула кваліфікацію вчителя російської мови і літератури (ЛС ВЕ № 008375).
- Луцький інститут розвитку людини університету “Україна” (2011), отримавши кваліфікацію “магістра з документознавства, менеджера органів державної влади та управління” (ВС № 39905005).
- Східноєропейський національний університет імені Лесі Українки (2019) за спеціальністю “магістр філології, науковий співробітник, фахівець зі слов’янських мов та літератур, викладач польської та англійської мов, перекладач” (М19 № 029125).
Наукові інтереси:
- Сучасна українська та зарубіжна драма і театр.
- Монодрама.
- Сучасний літературний процес загалом.
Біографічна довідка:
Народилася 6 січня 1971 р. у м. Броди Львівської області.
Закінчила Бродівське педагогічне училище (1990), згодом Волинський державний університет імені Лесі Українки, де здобула кваліфікацію вчителя російської мови і літератури (1996).
Працювала вчителем початкових класів (1990−1996), вчителем російської мови та літератури (Молдова, 1996–2009), асистентом кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (2009–2013), старшим викладачем словесних дисциплін Луцького педагогічного коледжу (2013−2018).
З 2018 р. – доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури СНУ імені Лесі Українки. Кандидат філологічних наук зі спеціальності «теорія літератури». Дисертація на тему «Сучасна монодрама як культурно-історичний феномен: генеза, поетика, рецепція» захищена у 2016 р.
Рідерка всеукраїнського конкурсу сучасної драматургії «Тиждень актуальної п’єси».
Навчальні дисципліни:
- «Історія зарубіжної літератури».
- «Сучасні літературно-театральні студії».
- «Секрети аналізу художнього твору».
Основні публікації за останні 5 років:
- Маско, я тебе знаю?! (післямова) // Костов Владимир Весілля Мари : вибр. драм. тв.; пер. з македон. Анни Багряної ; післямова Жанни Бортнік. Луцьк : ПВД “Твердиня”, 2017. 188 с.
- Суб’єктна організація сучасної монодрами як основний носій жанру / Жанна Бортнік // Studia Ukrainica Varsoviensia 5. Warszawa : Katedra Ukrainistyki WLS Uniwersytet Warszawski, 2017. S. 127−134.
- Особливості сюжету сучасної монодрами (на прикладі монодрам Неди Нежданої “Голос тихої безодні” та Вадима Леванова “Любов до російської лапти”) / Актуальні проблеми літературознавчої термінології: науковий збірник. Рівне, 2017. В. 2. С. 159–164.
- Художній час і простір у сучасній українській монодрамі / Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки. Літературознавство. Луцьк, 2017. № 8 (333). С. 10–14.
- Жанрова трансформація і модифікація сучасної монодрами / “Contemporary issues in philological sciences: experience of scholars and educationalists of Poland and Ukraine” : Conference Proceedings. − Lubelski park naukowo technologiczny : Lublin, 2017. − С. 148−152.
- Театральність сучасної монодрами: психологічний і поетологічний аспекти / Сучасні літературознавчі студії. Літературні виміри видовищних форм культури : збірник наукових праць КНЛУ. Київ, 2017– В. 14. − С. 80−94.
- “Мандрівний вішак” як фестиваль-променад у Луцьку / Український театр: науково-популярний журнал. Київ. − № 5-6. 2017. С. 60-63.
- Дві п’єси про відчай / Український театр: науково-популярний журнал. Київ. − № 5-6. 2017. С. 82-83.
- Поетика експресіонізму в монодрамі Богдана Бойчука “Коротка розмова на один голос” / Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки. Літературознавство. Луцьк, 2018. № 11−12 (360−361). С. 165–168.
- Монодрама: право на тотальний монолог // Науковий вісник “Курбасівські читання”. Перформативність vs Театральність. №13. Київ : НЦТМ імені Леся Курбаса, 2018. С. 165−187.
- Монодраматичні стратегії п’єси Тадеуша Слободзянека “Наш клас” // Волинь філологічна: текст і контекст. 2019. Вип. 27. С. 5–16.
- Генеза сучасної монодрами: тематико-проблематичний аспект. Вчені записки таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». Т. 32 (71). № 3, 2021. С. 179−185.
- Формування загальних компетентностей на заняттях з курсу історії зарубіжної літератури в процесі дистанційного навчання: метод проєктів. Пріоритетні напрями сучасної лінгводидактики (до 90-ї річниці з дня народження Л. П. Рожило): матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. С. 44−46.
- Zh. Bortnik, M. Moklytsia and other. Lesia Ukrainka’s “Martian, the Advocate”: symbolism as a dimension of classical tragedy. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. V.11. Issue 02-XXIs. 2021. р. 209−213.