Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині: відмінності між версіями

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
Рядок 14: Рядок 14:
'''Підготовка експериментальних зразків.'''<br>
'''Підготовка експериментальних зразків.'''<br>
– Відбір однакових молодих листків пшениці (росина-модель);
– Відбір однакових молодих листків пшениці (росина-модель);
– Поміщення рослин у контрольовані умови (чашка Петрі з вологим папером) при різних температурах (Лід, 30°C, 25°C+ гаряча вода) та світлових режимах.
– Поміщення рослин у контрольовані умови (чашка Петрі з вологим папером) при різних температурах (Лід, 30°C, 25°C+ гаряча вода) та світлових режимах.<br>
'''Спостереження за гутацією'''.<br>
'''Спостереження за гутацією'''.<br>
– Вимірювання кількості і об’єму крапельок на краях листків кожної проби;<br>
– Вимірювання кількості і об’єму крапельок на краях листків кожної проби;<br>

Поточна версія на 14:51, 6 травня 2025

Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині
Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині

30 березня 2023 року Лабораторія фізіології та біохімії рослин долучилася до занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині, організованій Волинським обласним еколого-натуралістичним центром.
Тема лабораторного заняття «Гутація: вплив факторів навколишнього середовища»
Мета

  1. Познайомити школярів із процесом гутації — виділення крапельок води з країв листя.
  2. Дослідити, як температура, вологість повітря та світловий режим змінюють інтенсивність гутації.
  3. Розвинути навички проведення простих фізіологічних експериментів із рослинами.

Хід заняття
Теоретичний вступ – Пояснення механізму гутації: роль кореневого тиску та водного потенціалу;
– Обговорення екологічних умов, що сприяють гутації (ночі з високою вологістю, низька транспірація).
Підготовка експериментальних зразків.
– Відбір однакових молодих листків пшениці (росина-модель); – Поміщення рослин у контрольовані умови (чашка Петрі з вологим папером) при різних температурах (Лід, 30°C, 25°C+ гаряча вода) та світлових режимах.
Спостереження за гутацією.
– Вимірювання кількості і об’єму крапельок на краях листків кожної проби;
– Фіксація змін протягом 30–40 хвилин із допомогою лупи та шкали мікропіпетки.
Аналіз результатів. – Порівняння даних по групах: температура vs. інтенсивність гутації;
– Визначення оптимальних умов для вираженої гутації.
Висновки та рефлексія.
– Обговорення, як знання про гутацію може допомогти в агротехнічній практиці (ранкове зволоження, добір сортів);
– Поради зі збереження рослин в оптимальних умовах.
Участь школярів Діти самостійно готували зразки, проводили вимірювання та будували прості графіки залежності інтенсивності гутації від температури й вологості. Такий інтерактивний підхід стимулював їхній інтерес до фізіології рослин і допоміг зрозуміти, як навколишнє середовище впливає на життєві процеси.