Наукові дослідження та практичні заняття в лабораторії

Практичне заняття з ВОК «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»

Практичне заняття з ВОК «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»

Практичне заняття з ВОК «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза»

24 листопада 2025 року магістранти заочної форми навчання спеціальності Е1 «Біологія та біохімія», освітньо-професійної програми «Лабораторна діагностика», групи ЛД-61Мз, успішно завершили вивчення вибіркової освітньої компоненти «Фітопатологія та фітосанітарна експертиза» (викладач – доц. Голуб В.О.).
У процесі опанування курсу студенти засвоїли:

1. необхідний обсяг теоретичних знань щодо природи хвороботворних процесів у рослин та факторів, які їх зумовлюють;
2. практичні уміння і навички з визначення впливу екологічних чинників і технологій вирощування на розвиток хвороб;
3. сучасні підходи до системи заходів боротьби із хворобами рослин шляхом впливу на рослину, збудника та умови зовнішнього середовища;
4. методи проведення фітосанітарної експертизи, аналізу фітосанітарного стану об’єктів, а також оцінювання ризиків;
5. основи технологічної та інноваційної політики у сфері карантину та захисту рослин.

Здобуті знання та компетентності формують фундамент для подальшої професійної діяльності майбутніх фахівців у галузі лабораторної діагностики, фітосанітарного контролю та захисту рослин.

Лабораторне заняття з дисципліни “Фізіологія і біохімія рослин” на тему: “Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці”

Лабораторне заняття з дисципліни “Фізіологія і біохімія рослин” на тему: “Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці”

Лабораторне заняття з дисципліни “Фізіологія і біохімія рослин” на тему: “Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці”

В аудиторії С-715 студенти групи БЗЛ-22О виконали лабораторну роботу на тему: “Методика визначення кількісного вмісту хлорофілів у витяжці” (викладач – Голуб Валентина Олександрівна).
Мета заняття:
Визначити сумарну кількість хлорофілів у рослинному матеріалі за допомогою кольорової шкали стандартного розчину.
Зелені пігменти – хлорофіли – відіграють ключову роль у процесі фотосинтезу, адже вони є первинними акцепторами сонячної енергії.
Вміст хлорофілів залежить від:

• систематичного положення рослини;
• етапу онтогенезу;
• умов освітлення;
• мінерального живлення;
• температури.

Від кількісного вмісту хлорофілів значною мірою залежить інтенсивність фотосинтезу.
Завдання лабораторної роботи:

1. Виготовити еталонну суміш у чашці Петрі для кількісного визначення хлорофілів та оцінити інтенсивність її забарвлення.
2. Створити кольорову шкалу для визначення концентрації хлорофілів, користуючись таблицею розведення.
3. Приготувати спиртову витяжку з листків досліджуваних рослин та визначити концентрацію хлорофілів у листках, порівнюючи забарвлення з еталонними розчинами.

💡 Такі практичні заняття формують у студентів навички роботи з біохімічними методами аналізу, розуміння фізіологічних процесів та вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Обласний інтенсив з біології "МАН пізнавальна"

Рослина як елемент біосфери. Унікальність фототрофної функції рослин"

1 листопада 2024 року на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки був проведений обласний інтенсив з біології "МАН пізнавальна".
До інтенсивну доєднались учні з різних територіальних громад області.
Науковці факультету біології та лісового господарства ВНУ імені Лесі Українки провели цікаві практичні заняття в лабораторіях.
У лабораторії фізіології та біохімії був проведений практикум "Рослина як елемент біосфери. Унікальність фототрофної функції рослин".
​​Рослини є ключовими елементами біосфери, виконуючи фототрофну функцію. Вони перетворюють сонячну енергію на хімічну, забезпечуючи кисень і органічні речовини для інших організмів. Це підтримує екосистеми, регулює клімат і сприяє біологічному різноманіттю. Їх роль у природі є унікальною та незамінною.
Слухачі працювали із власноруч виготовленими мікропрепаратами для ефективного вивчення адаптаційних можливостей рослин в умовах глобальних змін довкілля, вивчали хімічні і фізичні властивості фотосинтетичних пігментів, ознайомилися із особливостями застосування фітогормонів.

Лабораторне заняття для слухачів Природничої школи секцій «Юні аграрії», «Флористика та ландшафтний дизайн».

Лабораторне заняття для слухачів Природничої школи секцій «Юні аграрії», «Флористика та ландшафтний дизайн»

Лабораторне заняття для слухачів Природничої школи секцій «Юні аграрії», «Флористика та ландшафтний дизайн»

31 жовтня 2024 року у лабораторії фізіології рослин кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук факультету біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки відбулося лабораторне заняття з фізіології рослин, яке провела кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук Валентина Олександрівна Голуб.
Хід заняття

1. Огляд життєвих процесів у рослинних організмах
   

– фотосинтез, дихання, транспірація і водопостачання;
– механізми перенесення речовин судинною системою (ксилема й флоема).

1. Демонстраційні експерименти

• вимірювання інтенсивності випаровування листків (транспіраційний тест);
  
• визначення індексу хлорофілу за допомогою портативного хлорофілометра;
  
• спостереження за ростом кореневих волосків у прозорій капсулі.

Практична частина для учасників Природничої школи
– секція «Юні аграрії» виготовляли власні капілярні моделі водопостачання в рослині;
– секція «Флористика та ландшафтний дизайн» досліджувала вплив світла та температури на забарвлення пелюсток і розвиток квіткових органів.
Обговорення результатів і рефлексія
– аналіз спостережень, порівняння з теоретичними очікуваннями;
– рекомендації щодо застосування фізіологічних знань у аграрній і ландшафтній практиці.

1. Результати

• Учасники поглибили розуміння ключових фізіологічних процесів у рослинах.
• Набули навичок проведення базових лабораторних досліджень.
• Отримали практичні поради для подальшої роботи в аграрному виробництві та флористичних проєктах.

Заняття сприяло підвищенню зацікавленості молоді до природничих наук та показало важливість фізіологічних основ у професійній підготовці юних аграріїв і майбутніх флористів.

Заняття зі слухачами обласної Природничої школи ВОЕНЦ секція "Мала лісова академія"

Заняття зі слухачами обласної Природничої школи ВОЕНЦ секція "Мала лісова академія"

30 жовтня 2024 року слухачі обласної Природничої школи ВОЕНЦ секція "Мала лісова академія" на очній сесії у Волинському національному університеті імені Лесі українки, лабораторія фізіології і біохімії рослин.
Доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Валентина Голуб розповіла майбутнім фахівцям лісового господарства про сучасні виклики та адаптацію рослин в умовах глобальних змін довкілля, були продемонстровані методи екологічної індикації на клітинному рівні в лабораторних умовах.
Факультет біології та лісового господарства запрошує майбутніх вступників - вихованців Природничої школи до нашої студентської родини.

Вивчення впливу фітогормонів на проростання насіння

Вивчення впливу фітогормонів на проростання насіння

Рослинна клітина як осмотична система. Водний режим рослин

ФБР, лабораторне заняття

ФБР, лабораторне заняття.
04 березня 2024 року при вивченні водного режиму студенти груп БЗЛ-22О та ПН-26О виготовили мікропрепарати нижнього епідермісу листка рослин різних екологічних груп.
На одному із них (Ficus benjamina родини Moraceae), окрім продихового апарату, який був темою заняття, студенти мали змогу ознайомитися із особливою структурою листка, т.з. кранц-анатомія, яка забезпечує діяльність альтернативного С-4 шляху фотосинтезу ( циклу Хетча-Слека), відкритого не так давно - у 1965 році.
На препараті чітко візуалізуються клітини обкладки провідного пучка, у яких грани рудиментарні, але такий диморфізм є необхідною умовою роботи циклу. Ці клітини призначені для концентрування СО2 внаслідок декарбоксилювання органічних кислот із наступним включенням його у цикл Кальвіна.

Профорієнтаційної роботи серед учасників ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологів.

Профорієнтаційної роботи серед учасників ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологів

6 травня 2023 року Лабораторія фізіології та біохімії рослин Факультету біології та лісового господарства приєдналася до профорієнтаційної програми ювілейного 20-го обласного Турніру юних біологів.
Студенти-учасники:

• Рудчик Катерина
• Поляк Марія
• Кравченя Анастасія

Демонстрації та вправи, запропоновані школярам:
Рослинна клітина як осмотична система
– пояснення механізмів осмосу та водного балансу, моделювання руху води через напівпроникну мембрану.
Визначення редукуючих цукрів у фруктах
– хроматографічний тест та використання індикаторів для порівняння вмісту цукрів у різних зразках із супермаркету Луцька.
Електронно-транспортний ланцюг (ЕТЛ) у фотосинтезі
– наочний експеримент із фотосенсибілізуючою дією хлорофілу, демонстрація перенесення електронів у тилакоїдах.
Шкала Гетрі для хлорофілу
– кількісне визначення вмісту хлорофілу в листкових зразках різних рослин за допомогою колориметричного методу.
Мікропрепарати для вивчення клітинних процесів
– виготовлення препаратів продихового апарату та спостереження за плазмолізом, деплазмолізом і циторизом у гіальових клітинах.
Завдяки інтерактивним показам та практичним вправам юні біологи ознайомилися з сучасними методами дослідження рослинних організмів і мали змогу самостійно відчути себе молодими науковцями. Віримо, що серед учасників Турніру знайдуться наші майбутні студенти-біологи!

Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині

Проведення занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині

30 березня 2023 року Лабораторія фізіології та біохімії рослин долучилася до занять у Природничій школі обдарованих дітей Волині, організованій Волинським обласним еколого-натуралістичним центром.
Тема лабораторного заняття «Гутація: вплив факторів навколишнього середовища»
Мета

1. Познайомити школярів із процесом гутації — виділення крапельок води з країв листя.
2. Дослідити, як температура, вологість повітря та світловий режим змінюють інтенсивність гутації.
3. Розвинути навички проведення простих фізіологічних експериментів із рослинами.

Хід заняття
Теоретичний вступ – Пояснення механізму гутації: роль кореневого тиску та водного потенціалу;
– Обговорення екологічних умов, що сприяють гутації (ночі з високою вологістю, низька транспірація).
Підготовка експериментальних зразків.
– Відбір однакових молодих листків пшениці (росина-модель); – Поміщення рослин у контрольовані умови (чашка Петрі з вологим папером) при різних температурах (Лід, 30°C, 25°C+ гаряча вода) та світлових режимах. Спостереження за гутацією.
– Вимірювання кількості і об’єму крапельок на краях листків кожної проби;
– Фіксація змін протягом 30–40 хвилин із допомогою лупи та шкали мікропіпетки.
Аналіз результатів. – Порівняння даних по групах: температура vs. інтенсивність гутації;
– Визначення оптимальних умов для вираженої гутації.
Висновки та рефлексія.
– Обговорення, як знання про гутацію може допомогти в агротехнічній практиці (ранкове зволоження, добір сортів);
– Поради зі збереження рослин в оптимальних умовах.
Участь школярів Діти самостійно готували зразки, проводили вимірювання та будували прості графіки залежності інтенсивності гутації від температури й вологості. Такий інтерактивний підхід стимулював їхній інтерес до фізіології рослин і допоміг зрозуміти, як навколишнє середовище впливає на життєві процеси.

Лабораторне заняття із фізіології та біохімії рослин (ФБР)

Лабораторне заняття із фізіології та біохімії рослин (ФБР)

23 березня 2023 року, лабораторне заняття із фізіології та біохімії рослин (ФБР), перша пара, група ПН-25О.
Із знанням справи та максимальним злагодженням студенти заклали досліди, виготовили мікропрепарати, деякі встигли зафотографувати, але.... повітряна тривога, всі в укриття.
Ось такі реалії сьогодення. Сподіваємося, що все буде добре. Все буде Україна.

Лабораторне заняття із фізіології та біохімії рослин "Якісне визначення цукрів, жирів та білків у рослинному матеріалі"

Якісне визначення цукрів, жирів та білків у рослинному матеріалі

Мета: Ознайомитись з деякими методами якісного визначення вуглеводів, білків і жирів. Оцінити вміст цих речовин у різних рослинних об’єктах.
Натуральні об’єкти: бульба картоплі, насіння злакових, бобових та олійних культур, плоди винограду, горохове і пшеничне борошно.
У живому рослинному організмі внаслідок обміну речовин безперервно відбувається утворення, перетворення і розклад органічних речовин.
Вуглеводи – найбільш поширені органічні речовини у рослині. Загальна формула Сn(Н2О)n. Вуглеводи поділяються на прості і складні. Прості вуглеводи, або моноцукри (глюкоза, фруктоза, рибоза та ін.), не гідролізуються. Складні вуглеводи є ди-, три- і полісахаридами (сахароза, рафіноза, крохмаль, клітковина та ін.). Під час гідролізу вони розщеплюються на прості.
Основним запасним вуглеводом є крохмаль, який виявляється за допомогою йоду. У деяких рослин, як запасаючі, відкладаються розчинні цукри. Це редукуючі, тобто такі, що мають вільну альдегідну і кетонну групи цукри, у зв’язку з чим володіють відновною здатністю моно- і дисахариди, а також нередукуючі цукри (сахароза).
Ліпіди – велика група органічних речовин, до складу яких входять жири і ліпоїди. Ліпіди не розчиняються у воді, утворюючи з нею емульсії різної стійкості. Жири є сполуками триатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Інтенсивне утворення жирів відбувається під час утворення насіння і плодів. При проростанні насіння жири енергійно розщеплюються.
Білки – це азотовмісні високомолекулярні органічні сполуки, що мають пептидні зв'язки і під час гідролізу розщеплюються до амінокислот. У рослинах багато білка міститься у насінні, особливо бобових та олійних культур.