Діагностика органів дихання

Діагностику роботи органів дихання можна здійснювати за допомогою спірографії та пневмотафографії.

Спірографія - графична реєстрація покників функції зовнішнього дихання.
Пневмотахографія - визначення об'ємної швидкості потоку повітря, який людина вдихає і видихає, протягом дихального циклу.

Основні переваги методів

1. Прості неінвазивні методи.
2. Не потребують попередньої підготовки.
3. Тест з форсрваним видихом є своєрідним функціональним навантаженням, на фоні якого стають помітні навіть дуже незначні відхилення від норми у стані бронхолегеневого апарату.

Практична значущість

• профілактичні дослідження органів дихання;
• діагностика захворювань легень і серцево-судинної системи;
• оцінка об'єктивного впливу захворювань на функціональний стан легень.

Проведення досліджень

Під час дослідження положення грудної клітки має бути вертикальне, при цьому пацієнт може або стояти, або сидіти. Руки вільно опущені або лежать на колінах. Пацієнту пропонують виконати ряд дихальних маневрів відповідно до команд оператора. Тест повторюється кілька разів до отримання результатів, які співпадають.

Пропонуємо

Визначаємо та аналізуємо такі параметри:

• життєва ємність легень (ЖЄЛ);
• життєва ємність легень при спокійному вдиху (ЖЄЛ_вд);
• форсована життєва ємність легень видиху (ФЖЄЛ);
• максимальне значення життєвої ємності легень із усіх вимірів, які виконані на вдиху та видиху (ЖЄЛ_макс);
• об'єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁);
• індекс Тіффно (ОФВ₁ / ЖЄЛ_макс);
• пікова об'ємна швидкість (ПОШ);
• миттєві об'ємні швидкості при видиху 25% ФЖЄЛ, 50% ФЖЄЛ та 75% ФЖЄЛ.