Відмінності між версіями «Головна сторінка»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано 159 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''<big>[http://vnu.edu.ua Електронна енциклопедія Волинського національного університету імені Лесі Українки]</big>'''


'''<big><big>[http://eenu.edu.ua Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки]</big></big>''' - один із найстаріших навчальних закладів Волині, який продовжує освітянські, просвітницькі традиції, започатковані у ХVІІ столітті братською школою. [[Файл:Герб CНУ.png|міні|120px|Герб університету]]
Волинський національний університет імені Лесі Українки - один із найстаріших навчальних закладів Волині, який продовжує освітянські, просвітницькі традиції, започатковані у ХVІІ столітті братською школою.[[Файл:VNU.jpg|міні|[https://vnu.edu.ua/uk/infrastructure Головний корпус Волинського національного університету імені Лесі Українки, проспект Волі, 13]]]


== Історія створення ==
== Історія створення ==


[[Файл:Korpus_snu_2015_r.jpg|міні|400px|[http://eenu.edu.ua/uk/infrastructure Головний корпус, проспект Волі, 13]]] Свою історію навчальний заклад почав від 1940 року, коли було утворено Луцький державний учительський інститут. На перший курс було зараховано 135 студентів. Навчальний процес вели 50 викладачів.
[[Файл:Vnu-gerb1.jpg|міні|120px|Герб університету]]Свою історію навчальний заклад почав від 1940 року, коли було утворено Луцький державний учительський інститут. На перший курс було зараховано 135 студентів. Навчальний процес вели 50 викладачів.


Функціонували чотири відділи: філологічний із українським і російським відділеннями, фізико-математичний, природничо-географічний, і заочний.
Функціонували чотири відділи: філологічний із українським і російським відділеннями, фізико-математичний, природничо-географічний, і заочний.
Рядок 10: Рядок 11:
Слабкою була навчально-матеріальна база інституту: йому виділили приміщення колишнього сирітського будинку, збудованого 1929 року на околиці Луцька (нині тут школа-інтернат), не вистачало обладнання, літератури. Важко було з викладацькими кадрами. Проте поступово облаштовувалися навчальні кабінети, лабораторії, комплектувався фонд бібліотеки. Велику допомогу в цьому надав Полтавський педагогічний інститут.
Слабкою була навчально-матеріальна база інституту: йому виділили приміщення колишнього сирітського будинку, збудованого 1929 року на околиці Луцька (нині тут школа-інтернат), не вистачало обладнання, літератури. Важко було з викладацькими кадрами. Проте поступово облаштовувалися навчальні кабінети, лабораторії, комплектувався фонд бібліотеки. Велику допомогу в цьому надав Полтавський педагогічний інститут.


Першим директором інституту було призначено Івана Тарасовича Сокура.<pdf>Файл:План_прийому_спеціяліст.pdf</pdf>
Першим директором інституту було призначено Івана Тарасовича Сокура.


Діяльність навчального закладу, перервану війною (1941), поновлено 1946 року. У вересні 1951 на базі учительського інституту було створено педагогічний інститут, якому через рік присвоїли ім'я Лесі Українки. На той час заклад мав всього два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний, а вже на початку 90-х років в інституті функціонувало 9 факультетів.
Діяльність навчального закладу, перервану війною (1941), поновлено 1946 року. У вересні 1951 на базі учительського інституту було створено педагогічний інститут, якому через рік присвоїли ім'я Лесі Українки. На той час заклад мав всього два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний, а вже на початку 90-х років в інституті функціонувало 9 факультетів.
Рядок 20: Рядок 21:
4 липня 2012 Волинський національний університет імені Лесі Українки на пропозицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту і Волинської облдержадміністрації перейменований у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
4 липня 2012 Волинський національний університет імені Лесі Українки на пропозицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту і Волинської облдержадміністрації перейменований у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.


== Загальна інформація про університет ==
17 серпня 2020 року наказом МОН університет перейменовано у Волинський національний університет імені Лесі Українки.


У структурі Східноєвропейського національного університету функціонує 6 інститутів та 12 факультетів, 76 кафедр. Тут навчається понад 13 тисяч студентів і слухачів.
== [[Загальна інформація про університет]] ==


На базі СНУ функціонує Волинське відділення Малої Академії наук. За кількістю лауреатів Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт це відділення утримує найкращі показники серед обласних відділень МАН України.
== Структура університету ==


Гордістю Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки є його [бібліотека], робота якої спрямована на покращення організаційного забезпечення користувачів: студентів, працівників СНУ. Нині тут функціонує локальна мережа, яка об'єднує чимало комп'ютерів, автоматизовано робочі місця і створено базу даних на фонд дипломних робіт. Бібліотека надає користувачам доступ до всесвітньої мережі Інтернет.
=== [https://vnu.edu.ua/uk/rectorate Ректорат] ===
=== [https://vnu.edu.ua/uk/academic-council Вчена рада] ===
=== [[Кафедри|Факультети]] ===


За роки існування СНУ створено власну видавничу базу. Редакційно-видавничий комплекс «Вежа» об'єднує редакційну групу, комп'ютерно-набірну дільницю, друкарню, редакції періодичних видань.
'''''Зараз у структурі університету на 17 [[кафедри|факультетах та відділеннях]] функціонує 67 [[кафедри|кафедр]]:'''''


Лікувально-реабіталіційний центр Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки почав свою роботу 2003 року. У його складі функціонують бальнеологічне відділення, фізіотерапевтичні кабінети, зал лікувальної фізкультури та кабінет гідроколонотерапії. На базі центру працює лабораторія інформаційної фізіології кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету. Метою роботи лабораторії і центру є оздоровлення та профілактика захворювань у працівників і студентів ВДУ. Центр оснащений найсучаснішою технікою, тут працюють кваліфіковані лікарі, що дозволяє підтримувати високий рівень обслуговування.
* [[Медичний факультет]]
* [[Факультет фізичної культури, спорту та здоров'я]]
* [[Факультет педагогічної освіти та соціальної роботи]]
* [[Факультет культури і мистецтв]]
* [[Факультет економіки та управління]]
* [[Факультет іноземної філології]]
* [[Факультет філології та журналістики]]
* [[Факультет психології]]
* [[Факультет історії, політології та національної безпеки]]
* [[Хімії та екології]]
* [[Факультет біології та лісового господарства]]
* [[Факультет інформаційних технологій і математики]]
* [[Юридичний факультет]]
* [[Факультет міжнародних відносин]]
* [[Географічний факультет]]
* [[Навчально-науковий фізико-техологічний інститут]]
* [[Навчально-науковий центр післядипломної освіти]]
* [[Підготовче відділення]]


На філологічному факультеті успішно діє студентський клуб «Прометей», який пропагандує загальнолітературні, культурні цінності та проводить профорієнтаційну роботу серед молоді щодо вступу на філологічні спеціальності.
=== Відокремлені навчальні заклади університету ===
* [https://ktbp.net.ua Коледж технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки]


Політологічний клуб вже понад два роки функціонує на історичному факультеті як одна з форм студентського самоврядування. Робота клубу проводиться у формі диспутів, круглих столів, конференцій.
=== Відділи та підрозділи ===
[[Реабілітаційна клініка Волинського національного університету імені Лесі Українки]]


Діяльність волонтерського клубу «За покликом серця», створеного 1999 року викладачами й студентами факультету, спрямована на розвиток соціальних інститутів, допомогу знедоленим та соціально вразливим категоріям населення, особливо неповнолітнім і молоді.
[[Навчально-методичний відділ забезпечення якості вищої освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки]]


Юридична клініка «Ad Astra» СНУ імені Лесі Українки — студентська правова організація, яка одночасно вирішує кілька завдань: запроваджує елементи практичної роботи у навчанні, створює адресну технічну та інформаційну базу (правову бібліотеку) надає правові послуги населенню Волині.
=== Громадські об'єднання ===
* Рада молодих вчених Волинського національного університету імені Лесі Українки
* [[Профком працівників Волинського національного університету імені Лесі Українки]]
* Профком студентів і аспірантів Волинського національного університету імені Лесі Українки
* [https://vnu.edu.ua/uk/page/blagodiyniy-fond-osvitniy-fond-imeni-lesi-ukrayinki Освітній фонд імені Лесі Українки]
* [[Асоціація випускників Волинського національного університету імені Лесі Українки]]


Театру-студії СНУ імені Лесі Українки виповнилося 10 років. Тут молоді учасники опановують акторську майстерність. «Синій птах», зокрема, неодноразово брав участь у всеукраїнських і міжнародних фестивалях, у його доробку композиції за творами Лесі Українки, вистави за мотивами п'єс місцевих авторів.
=== [https://vnu.edu.ua/uk/board-of-trustees Наглядова рада] ===


Журналістська студія «Майстерня публіциста» згуртувала студентів нашого університету, які планують пов'язати свою долю з роботою в засобах масової інформації. Учасники студії публікують свої доробки в обласних та загальнодержавних періодичних виданнях, мають змогу стажуватися в редакціях провідних газет та журналів.
== [https://vnu.edu.ua/uk/branches-and-representative-offices Філії, центри та представництва] ==


Важливим у вихованні молодого покоління є ознайомлення студентів із традиціями СНУ і наочне використання експозицій спеціалізованих музеїв у навчальному процесі.
== Установчі документи ==


Створений у 2001–2002 роках Музей історії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки дає можливість показати еволюцію закладу від часу його створення 1946 року учительського інституту — першого вищого навчального закладу на Волині — до нині діючого класичного університету.
* [https://vnu.edu.ua/uk/statut-vnu-imeni-lesi-ukrainki Статут університету]
 
* [https://vnu.edu.ua/uk/licenziya-na-nadannya-osvitnikh-poslug-vnu-imeni-lesi-ukrainki Ліцензія]
Гордістю СНУ є музей Лесі Українки. У чималій залі розміщено понад тисячу рідкісних експонатів, зібраних не одним поколінням викладачів і студентів.
* [https://vnu.edu.ua/uk/sertifikati-pro-akreditaciyu Сертифікати про акредитацію]
 
* [https://vnu.edu.ua/uk/kolektivniy-dogovir-snu Колективний договір ВНУ]
Музей спортивної слави було створено 1994 року на честь 25-річчя факультету фізичного виховання. Кубки та медалі, грамоти і дипломи — все це відображає здобутки спортсменів, серед яких чимало учасників Олімпіад, чемпіонів світу та Європи, призерів і переможців Спартакіад із різних видів спорту.
 
На базі історичного факультету функціонують музей археології та кабінет-музей етнографії Волині й Полісся. В музеї археології, відкрито 1977 року, знайшла відображення стародавня історія нашого краю, Тут представлені експонати багатьох епох від кам'яного віку до пізнього середньовіччя. В експозиції музею етнографії — понад 400 експонатів: знаряддя праці та інші предмети побуту.
 
Діє в університеті і первинна профспілкова організація студентів Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки — добровільна неприбуткова громадська організація, яка об'єднує на добровільних засадах, що навчаються у СНУ. Метою діяльності студентської профспілки є представництво, здійснення та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. Профспілка захищає право членів профспілки на навчання; представляє права та інтереси студентів у відносинах з керівництвом вузу, в разі потреби організовує та проводить мітинги, походи і демонстрації, організовує культурно-просвітницьку роботу серед членів профспілки; організовує оздоровлення та відпочинок членів профспілки.
 
Зараз у структурі університету функціонують 7 інститутів (інститут соціальних наук, інститут мистецтв, інститут фізичної культури та здоров'я, педагогічний інститут, інститут філології та журналістики), Інститут іноземної філології,Інститут економіки та менеджменту, 12 факультетів, 76 кафедр, працює понад 700 викладачів, з них 437 — доктори та кандидати наук, доценти і професори.
 
Щороку студенти публікують понад 100 своїх наукових праць у фахових виданнях. Наукові здобутки викладачі публікують в університетських часописах «Науковий вісник СНУ», «Психологічні перспективи», «Літопис Волині». Функціонує редакційно-видавничий відділ «Вежа». Регулярно виходить газета «Наш університет».
 
== Факультети ==
 
''Зараз у структурі університету функціонують 15 факультетів:''
 
[[Факультет фізичної культури та здоров'я]]
 
[[Факультет соціальних наук]]
 
[[Педагогічний факультет]]
 
[[Факультет мистецтв]]
 
[[Факультет економіки та менеджменту]]
 
[[Факультет іноземної філології]]
 
[[Факультет філології та журналістики]]
 
[[Факультет психології]]
 
[[Історичний факультет]]
 
[[Хімічний факультет]]
 
[[Біологічний факультет]]
 
[[Факультет інформаційних систем, фізики та математики]]
 
[[Юридичний факультет]]
 
[[Факультет міжнародних відносин]]
 
[[Географічний факультет]]


== Корпуси та кампуси ==
== Корпуси та кампуси ==
* 9 навчальних корпусів,
* 5 гуртожитків,
* [https://library.vnu.edu.ua/ бібліотека] (фонди понад 400 тисяч видань),
* 5 музеїв
* Музей Лесі Українки,
* Музей історії Університету,
* Музей археології,
* Геологічний музей,
* Музей етнографії,
* Спорткомплекс,
* Стадіон,
* [https://vnu.edu.ua/uk/structure/baza-praktik-taboru-gart-snu-imeni-lesi-ukrayinki база практик табір «Гарт» (o. Світязь)].


9 навчальних корпусів, 5 гуртожитків, бібліотека (фонди понад 400 тисяч видань), 5 музеїв (Музей Лесі Українки, Музей історії Університету, Музей археології, Геологічний музей, Музей етнографії), санаторій-профілакторій та студентська поліклініка, спорткомплекс та стадіон, база практик табір «Гарт» (o. Світязь).
== Міжнародна діяльність ==
* Програма Темпус
* Проект Атена
* ERASMUS+


== Ректори ==
== Ректори ==
Рядок 120: Рядок 119:
1995—2005 Олексеюк Іван Дмитрович
1995—2005 Олексеюк Іван Дмитрович


З 2005 Коцан Ігор Ярославович
2005—2019 Коцан Ігор Ярославович
 
З 2020 — Цьось Анатолій Васильович
 
== [[Почесні доктори, професори]] ==


== Нагороди та репутація ==
== Нагороди та репутація ==
Рядок 129: Рядок 132:


== Посилання ==
== Посилання ==
'''''[http://eenu.edu.ua Офіційний сайт Східноєвропейського наіонального університету імені Лесі Українки]'''''
* [http://vnu.edu.ua Волинський національний університет імені Лесі Українки, Офіційний сайт]
* [https://www.facebook.com/vnu.edu.ua/ Сторінка Волинського національного університету імені Лесі Українки у Facebook]
* [https://plus.google.com/+EenuEduUa1940 Сторінка Волинського національного університету імені Лесі Українки у Google+]
[[Category:Університет]]
[[Category:Університет]]

Поточна версія на 09:22, 26 грудня 2023

Електронна енциклопедія Волинського національного університету імені Лесі Українки

Волинський національний університет імені Лесі Українки - один із найстаріших навчальних закладів Волині, який продовжує освітянські, просвітницькі традиції, започатковані у ХVІІ столітті братською школою.

Головний корпус Волинського національного університету імені Лесі Українки, проспект Волі, 13

Історія створення

Герб університету

Свою історію навчальний заклад почав від 1940 року, коли було утворено Луцький державний учительський інститут. На перший курс було зараховано 135 студентів. Навчальний процес вели 50 викладачів.

Функціонували чотири відділи: філологічний із українським і російським відділеннями, фізико-математичний, природничо-географічний, і заочний.

Слабкою була навчально-матеріальна база інституту: йому виділили приміщення колишнього сирітського будинку, збудованого 1929 року на околиці Луцька (нині тут школа-інтернат), не вистачало обладнання, літератури. Важко було з викладацькими кадрами. Проте поступово облаштовувалися навчальні кабінети, лабораторії, комплектувався фонд бібліотеки. Велику допомогу в цьому надав Полтавський педагогічний інститут.

Першим директором інституту було призначено Івана Тарасовича Сокура.

Діяльність навчального закладу, перервану війною (1941), поновлено 1946 року. У вересні 1951 на базі учительського інституту було створено педагогічний інститут, якому через рік присвоїли ім'я Лесі Українки. На той час заклад мав всього два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний, а вже на початку 90-х років в інституті функціонувало 9 факультетів.

16 липня 1993 Президент України Леонід Кравчук підписав указ про створення на базі Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Волинського державного університету, залишивши йому ім'я Лесі Українки.

26 вересня 2007 Указом Президента України Віктора Ющенка ВДУ ім. Лесі Українки присвоєно статус національного. В указі зазначено: «Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Волинського державного університету імені Лесі Українки і його визначний внесок у розвиток національної освіти і науки, постановляю: надати ВДУ імені Лесі України статус національного і надалі іменувати Волинський національний університет імені Лесі Українки».

4 липня 2012 Волинський національний університет імені Лесі Українки на пропозицію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту і Волинської облдержадміністрації перейменований у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

17 серпня 2020 року наказом МОН університет перейменовано у Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Загальна інформація про університет

Структура університету

Ректорат

Вчена рада

Факультети

Зараз у структурі університету на 17 факультетах та відділеннях функціонує 67 кафедр:

Відокремлені навчальні заклади університету

Відділи та підрозділи

Реабілітаційна клініка Волинського національного університету імені Лесі Українки

Навчально-методичний відділ забезпечення якості вищої освіти Волинського національного університету імені Лесі Українки

Громадські об'єднання

Наглядова рада

Філії, центри та представництва

Установчі документи

Корпуси та кампуси

  • 9 навчальних корпусів,
  • 5 гуртожитків,
  • бібліотека (фонди понад 400 тисяч видань),
  • 5 музеїв
  • Музей Лесі Українки,
  • Музей історії Університету,
  • Музей археології,
  • Геологічний музей,
  • Музей етнографії,
  • Спорткомплекс,
  • Стадіон,
  • база практик табір «Гарт» (o. Світязь).

Міжнародна діяльність

  • Програма Темпус
  • Проект Атена
  • ERASMUS+

Ректори

1940—1941 Сокур Іван Тарасович

1946—1952 Білий Іван Онисимович

1952—1955 Бабляк Микола Матвійович

1955—1957 Денисовець Павло Мусійович

1957—1976 Цимбалюк Дмитро Микитович

1976—1980 Касьяненко Михайло Данилович

1980—1989 Бурчак Нестор Володимирович

1989—1993 Заброварний Богдан Йосипович

1993—1995 Свідзинський Анатолій Вадимович

1995—2005 Олексеюк Іван Дмитрович

2005—2019 Коцан Ігор Ярославович

З 2020 — Цьось Анатолій Васильович

Почесні доктори, професори

Нагороди та репутація

ВНУ імені Лесі Українки удостоєний почесного звання «Лідер сучасної освіти» за результатами Х Міжнародної виставки навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні — 2007» та нагороджений бронзовою медаллю в номінації «Модернізація вищої освіти в контексті вимог Болонської конвенції», за розробку і впровадження у навчально-виховний процес інноваційних освітніх технологій відзначений дипломом виставки «Інноваційні технології навчання — 2007». Університет — переможець у номінації «Міжнародна співпраця в галузі освіти і науки» Міжнародної виставки «Освіта і кар'єра — День студента» (2008 рік).

Діяльність університету у сфері міжнародних зв'язків відмічена в Україні, і за її межами. Так, 7-8 березня 2008 року делегація університету взяла участь у ІХ Міжнародному освітньому ярмарку «Perspektywy 2008», який проходив у Варшаві. У 2009 р. ВНУ імені Лесі Українки став переможцем виставки Міністерства освіти і науки України у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки». ВНУ ім. Лесі Українки став переможцем у номінації Міністерства освіти і науки України «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» на виставці «Сучасна освіта в Україні 2009», яка проходила 25-27 лютого 2009 р. у м. Київ.

Посилання

Отримано з http://wiki.vnu.edu.ua/index.php?title=Головна_сторінка&oldid=65807