«Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника»

В рамках Фестивалю науки на медико-біологічному факультеті на кафедрі ботаніки і методики викладання природничих наук 15 травня 2019 року відбувся науковий семінар на тему: «Моніторинг популяцій раритетних судинних рослин болотного флороценокомплексу Черемського природного заповідника».

Physocarpos opulifolia

Robinia pseudoacacia L.

Quercus rubra

Swida alba

Polygonum convolvulus

Lactuca serriola

Geranium pusillum

Коцун Лариса Олександрівна наголосила, що підвищений антропогенний пресинг на природні фітоценози призводить до збіднення видового різноманіття регіональної флори. Окрім цього, не аборигенні види рослин, які натуралізувалися в нових умовах існування, можуть виявляти інвазії та становити реальну небезпеку для функціонування рідкісних угруповань та раритетних видів рослин.
За рівнем синантропізації Україна займає досить високе місце серед інших флор світу, а спонтанна фракція адвентивної флори України нараховує понад 830 видів судинних рослин.
В умовах посиленого антропогенного пресингу знаходяться і заповідні території, де засилля синантропних видів призводить до різкого збіднення складу рослинних угруповань, викликаючи перебудову фітоценозів, зниження чисельності багатьох видів рослин. Для оцінки масштабів і наслідків синантропізації флори заповідних територій потрібний моніторинг цього процесу з метою передбачення змін у структурі природних екотопів, оцінки можливостей управління ним та визначення шляхів збереження фіторізноманіття унікальних комплексів. Вивчення процесів синантропізації флори здійснюється в контексті Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблем не аборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim,1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4th International Conference on Ecology of invasion of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) тощо.
Черемський природний заповідник знаходиться на території північної частини Маневицького району Волинської області в західній частині Поліської низовини на межі Верхньоприп'ятської долини і Волинського моренного пасма. Його площа становить 2975,7га . На території ЧПЗ ще мало відчувається антропогенний вплив, а тому флора характеризується своєю унікальністю та самобутністю і досить яскраво характеризує флористичні особливості Волинського Полісся.
За геоботанічним районуванням територія заповідника належить до центрально-південної частини (на межі) Верхньоприп’ятського округу соснових, вільхових, ялинових (фрагментарно) лісів, заплавних лук та оліго-, мезо-, евтрофних боліт Поліської підпровінції хвойно-широколистяних лісів Східноєвропейської (Сарматської) провінції хвойно-широколистяних та широколистяних лісів Голарктичного домініону.
Рослинний покрив Черемського заповідника досить різноманітний і представлений хвойними, мішаними та широколистяними лісами. Невеликими острівцями трапляються різновікові ялинники. Значну частину площі заказника займають мезотрофнi болота, по периферії яких трапляються невеликими ділянками евтрофнi болота, Особливу цінність заповiдника становить еумезотрофне Черемське осоково-сфагнове болото.
Загалом, на території заповідника зростає загалом 766 видів судинних рослин, серед яких значна кількість рідкісних та регіонально рідкісних видів рослин.
Коцун Лариса Олександрівна повідомила, що у 2019 році науковцями кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки проведено флористичні дослідження по маршруту екологічної стежки «Черемське болото» та виявлено 9 синантропних видів рослин.
Так, біля меморіалу, спорудженого на честь героїв-партизан 1941-1945 років ще до заповідання території, були висаджені туя західна (Thuja occidentalis L.), самшит вічнозелений (Buxus sempervirens L.), пухироплідник калинолистий (Physocarpos opulifolia Maxim.), дуб червоний (Quercus rubra L.), робінія звичайна (несправжня акація) (Robinia pseudoacacia L.), свидина біла (Swida alba (L.) Opiz). Buxus sempervirens, Thuja occidentalis зростають лише у місцях первісних насаджень, біля меморіалу, тоді як інші види рослин здатні поширюватись від материнських насаджень.
Physocarpos opulifolia – кущ, родом із Північної Америки і Середньої Азії, який в умовах Волинської області натуралізувався, а на території ЧПЗ проявляє інвазії, самосів поширюється далеко за межі культивування
Різновіковий самосів цього виду нами виявлено вздовж екологічної стежки між першою і другою точками стояння, серед насаджень заповідника на значній віддалі від материнських кущів. Цілком зимостійкий вид. В районі дослідження щорічно цвіте і рясно плодоносить, дає схоже насіння, що дозволяє виду розмножуватись насіннєвим способом.
Robinia pseudoacacia L. – дерево, яке природно зростає у східній частині Сполучених Штатів Америки. Вид повністю натуралізувався в умовах Волинської області. Цілком зимостійкий та посухостійкий вид, не вибагливий до родючості грунту, щорічно цвіте та рясно плодоносить, розмножується насіннєво та кореневою поростю. У заповіднику проявляє інвазії, трапляється окремими куртинами з різновікових особин вздовж маршруту екологічної стежки.
Quercus rubra – дерево, родом з Північної Америки. Цілком зимостійкий вид, не вибагливий до вологості та родючості грунту. У ЧПЗ натуралізувався, цвіте та плодоносить, дає самосів. Колонофіт, самосів утворює біля материнської рослини, який поки що не поширюєть на прилеглі території. Потребує постійних моніторингових досліджень.
Swida alba – кущ, який природно поширений у Європейській частині Західного і Східного Сибіру, північній частині Монголії, Японії та Китаї. Зимостійкий в умовах культури вид, який розмножується насінням, відгілками або вкорінюється гілками. Досить тіневитривалий. У ЧПЗ зростає поодинокими куртинами біля меморіалу на початку маршруту екологічної стежки. Щорічно цвіте та плодоносить, дає самосів, який поширюється від материнського куща.
З трав’яних рослин на території заповідника, зокрема на «острові» (підвищення серед Черемського болота) біля озера нами виявлено 3 синантропні види. Це гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.), латук компасний (Lactuca serriola L.), герань маленька (Geranium pusillum L.).

Polygonum convolvulus трапляється на городах, у садах як бур'ян, однорічна рослин, середньо вибагливий до родючості та вологості грунту (мезотронф, мезофіт). Голарктичний вид азійського походження, рівнинний, синантропант, археофіт.
Lactuca serriola трапляється як бур'ян на городах, у садах. Трав'яний монокарпік, дворічник, не вибагливий до вологості грунту (ксерофіт), мезотроф, євразійський, середземноморсько-ірано-туранського походження. синантропант, археофіт.
Geranium pusillum трапляється біля доріг, по чагарниках як бур’ян; однорічник, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, ірано-туранського походження, не вибагливий до вологості грунту (ксерофіт), мезотроф, синантропант, рудеральний, археофіт.
Проведені дослідження свідчать, що на території заповідника потенційно інвазійними є Physocarpos opulifolia, Robinia pseudoacacia, Swida alba. Пропонуємо видалити указані рослин з метою попередження їх поширення на досліджуваній території. Джерелом інвазій у Черемиському природному заповіднику можуть бути насадження Quercus rubra, тому вони потребують моніторингових досліджень.