Відмінності між версіями «Фотовиставка «Мікрофотографії зрізів квітки»»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 1.jpg|міні]] | [[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 1.jpg|міні]] | ||
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 2.jpg|left|міні]] | [[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 2.jpg|left|міні]] | ||
[[Файл:Мікрофотографії зрізів квітки 3.jpg|center|міні]] | |||
Мікрофотографії зрізів квітки є дуже інформативними для науковця ботаніка, оскільки за серією зрізів можна просторово відтворити провідну систему квітки, проаналізувати будову тканин рослин, побачити зсередини будову частин квітки, які захищає зав’язь. | |||
Для здійснення порівняльно-морфологічного аналізу квітки, потрібно враховувати всі дані будови квітки, зокрема структуру провідної системи квітки, а це можна зробити лише за наявності серій зрізів квітки та мікрофотографій. П. Ван Тігем у 1871 році запропонував для аналізу гінецея метод васкулярної анатомії ("порівняльної анатомії" за Ван Тігемом). Цей метод став важливим для встановлення плану будови квітки і використовується для гомологізації її частин у різних таксонах. Суть методу полягає у поясненні будови провідної системи квітки, спираючись на її подібність до провідної системи одноосьового вкороченого пагона з обмеженим ростом, у якому в провідний циліндр квітколожа входять переважно трипучкові сліди чашолистків і плодолистиків та однопучкові сліди пелюсток і тичинок. Основним завданням васкулярно-анатомічного дослідження є визначення закономірностей організації провідної системи квітки, а також іннервації окремих її частин та використання цих даних у порівняльно-морфологічному аналізі. |
Поточна версія на 12:58, 13 січня 2021
Мікрофотографії зрізів квітки є дуже інформативними для науковця ботаніка, оскільки за серією зрізів можна просторово відтворити провідну систему квітки, проаналізувати будову тканин рослин, побачити зсередини будову частин квітки, які захищає зав’язь. Для здійснення порівняльно-морфологічного аналізу квітки, потрібно враховувати всі дані будови квітки, зокрема структуру провідної системи квітки, а це можна зробити лише за наявності серій зрізів квітки та мікрофотографій. П. Ван Тігем у 1871 році запропонував для аналізу гінецея метод васкулярної анатомії ("порівняльної анатомії" за Ван Тігемом). Цей метод став важливим для встановлення плану будови квітки і використовується для гомологізації її частин у різних таксонах. Суть методу полягає у поясненні будови провідної системи квітки, спираючись на її подібність до провідної системи одноосьового вкороченого пагона з обмеженим ростом, у якому в провідний циліндр квітколожа входять переважно трипучкові сліди чашолистків і плодолистиків та однопучкові сліди пелюсток і тичинок. Основним завданням васкулярно-анатомічного дослідження є визначення закономірностей організації провідної системи квітки, а також іннервації окремих її частин та використання цих даних у порівняльно-морфологічному аналізі.