Рослинна клітина як осмотична система. Водний режим рослин: відмінності між версіями
Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:430211095 3611351759179773 752744599090555260 n.jpg|міні|left|ФБР, лабораторне заняття]] | [[Файл:430211095 3611351759179773 752744599090555260 n.jpg|міні|left|ФБР, лабораторне заняття]] | ||
[[Файл:429924928 3611351579179791 8369237729466210904 n.jpg|міні|left|ФБР, лабораторне заняття]] | [[Файл:429924928 3611351579179791 8369237729466210904 n.jpg|міні|left|ФБР, лабораторне заняття]] | ||
<br> | |||
<br> | |||
04 березня 2024 року при вивченні водного режиму студенти груп БЗЛ-22О та ПН-26О виготовили мікропрепарати нижнього епідермісу листка рослин різних екологічних груп. | |||
На одному із них (Ficus benjamina родини Moraceae), окрім продихового апарату, який був темою заняття, студенти мали змогу ознайомитися із особливою структурою листка, т.з. кранц-анатомія, яка забезпечує діяльність альтернативного С-4 шляху фотосинтезу ( циклу Хетча-Слека), відкритого не так давно - у 1965 році. | |||
На препараті чітко візуалізуються клітини обкладки провідного пучка, у яких грани рудиментарні, але такий диморфізм є необхідною умовою роботи циклу. Ці клітини призначені для концентрування СО2 внаслідок декарбоксилювання органічних кислот із наступним включенням його у цикл Кальвіна. | |||
