Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.: відмінності між версіями

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Створена сторінка: міні|left|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О. Файл:490299141 9843511129003460 357443215877050552 n.jpg|міні|Науковий семінар «Нобелівська премія...
 
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показано одну проміжну версію цієї користувачки)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:489923204 9843510932336813 4790837466646572346 n.jpg|міні|left|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
[[Файл:489923204 9843510932336813 4790837466646572346 n.jpg|міні|left|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
[[Файл:490299141 9843511129003460 357443215877050552 n.jpg|міні|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
[[Файл:490299141 9843511129003460 357443215877050552 n.jpg|міні|Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.]]
'''16 листопада 2022 р.''' в рамках тижня фаультету від кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар '''доц. Зінченко М.О.''' на тему: «'''Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини».'''<br>
У 2022 році Нобелівську премію з фізіології або медицини було присуджено шведському вченому Сванте Паабо (Svante Pääbo) за виняткові досягнення у вивченні геномів вимерлих гомінідів та розуміння еволюції людини.
'''Суть відкриття'''
Сванте Паабо зробив прорив у вивченні древньої ДНК, зокрема:
* еквенував (розшифрував) геном неандертальця, що вперше дало змогу порівняти його з геномом сучасної людини;
* відкрив новий вид гомінідів — денисівців, генетичні залишки яких були виявлені в печері Денисова в Сибіру;
* довів, що між неандертальцями, денисівцями та сучасними людьми існувало змішування (гібридизація), внаслідок чого у ДНК сучасних людей (особливо європейців та азіатів) залишились сліди неандертальських генів.
'''Це відкриття дало змогу:'''
* краще зрозуміти еволюційну історію Homo sapiens;
* вивчити, як генетичні особливості неандертальців впливають на здоров’я сучасної людини, зокрема на імунну систему та схильність до деяких хвороб.
Сванте Паабо фактично заснував новий напрямок — палеогеноміку, яка об'єднує генетику, антропологію та еволюційну біологію.<br>
Нобелівська премія 2022 року — це визнання величезного наукового прориву, що змінив наше розуміння еволюції людини. Завдяки роботі Паабо ми ближче підійшли до відповіді на одвічне питання: хто ми і звідки походимо.

Поточна версія на 20:13, 17 квітня 2025

Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.
Науковий семінар «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини». доц. Зінченко М.О.

16 листопада 2022 р. в рамках тижня фаультету від кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук відбувся науковий семінар доц. Зінченко М.О. на тему: «Нобелівська премія 2022 року за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини».
У 2022 році Нобелівську премію з фізіології або медицини було присуджено шведському вченому Сванте Паабо (Svante Pääbo) за виняткові досягнення у вивченні геномів вимерлих гомінідів та розуміння еволюції людини. Суть відкриття Сванте Паабо зробив прорив у вивченні древньої ДНК, зокрема:

  • еквенував (розшифрував) геном неандертальця, що вперше дало змогу порівняти його з геномом сучасної людини;
  • відкрив новий вид гомінідів — денисівців, генетичні залишки яких були виявлені в печері Денисова в Сибіру;
  • довів, що між неандертальцями, денисівцями та сучасними людьми існувало змішування (гібридизація), внаслідок чого у ДНК сучасних людей (особливо європейців та азіатів) залишились сліди неандертальських генів.

Це відкриття дало змогу:

  • краще зрозуміти еволюційну історію Homo sapiens;
  • вивчити, як генетичні особливості неандертальців впливають на здоров’я сучасної людини, зокрема на імунну систему та схильність до деяких хвороб.

Сванте Паабо фактично заснував новий напрямок — палеогеноміку, яка об'єднує генетику, антропологію та еволюційну біологію.
Нобелівська премія 2022 року — це визнання величезного наукового прориву, що змінив наше розуміння еволюції людини. Завдяки роботі Паабо ми ближче підійшли до відповіді на одвічне питання: хто ми і звідки походимо.