Дарунок ботаніка, або Хто захистить фітеуму: відмінності між версіями

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 13: Рядок 13:
– Згідно з геоботанічним районуванням, зазначена територія належить до Сокальсько-Торчинського району дубово-соснових, дубових та дубово-грабових лісів Луцько-Рівненського геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів, – зазначають науковці. – За флористичним районуванням вона відповідає Волинському флористичному району Люблінсько-Волинсько-Малополіського округу Центральноєвропейської провінції. Зважаючи на високу созологічну та наукову цінність лучно-болотної ділянки «Фітеума», її необхідно вилучити із господарського використання й оголосити ботанічним заказником місцевого значення. В заказнику недоцільно проводити випалювання трави. З метою утримання популяцій рідкісних видів у нормальному стані варто проводити видалення кущів і адвентивних видів рослин. Можна рекомендувати помірний випас худоби. <br />
– Згідно з геоботанічним районуванням, зазначена територія належить до Сокальсько-Торчинського району дубово-соснових, дубових та дубово-грабових лісів Луцько-Рівненського геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів, – зазначають науковці. – За флористичним районуванням вона відповідає Волинському флористичному району Люблінсько-Волинсько-Малополіського округу Центральноєвропейської провінції. Зважаючи на високу созологічну та наукову цінність лучно-болотної ділянки «Фітеума», її необхідно вилучити із господарського використання й оголосити ботанічним заказником місцевого значення. В заказнику недоцільно проводити випалювання трави. З метою утримання популяцій рідкісних видів у нормальному стані варто проводити видалення кущів і адвентивних видів рослин. Можна рекомендувати помірний випас худоби. <br />
Втім сільська влада наполягає на торфорозробці, пояснюючи тим, що громада отримає фінансові інвестиції від польського виробника, що дуже важливо для жителів сіл Трубки та Переславичі. <br />
Втім сільська влада наполягає на торфорозробці, пояснюючи тим, що громада отримає фінансові інвестиції від польського виробника, що дуже важливо для жителів сіл Трубки та Переславичі. <br />
[[Файл:Фітеума.4.jpg|left|міні]]
– Ця земельна ділянка розміщена у басейні малої річки Стрипа, в межах її прибережної захисної смуги та заплави, – каже головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета. – Окрім того, частина родовища розташована у межах земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» і, відповідно до рішення Волинської обласної ради від 3.03.1993 р. №118, входять до складу загально-зоологічного заказника «Павлівський». Інвестор передбачає розробку торфу на значній площі глибиною до чотирьох метрів. Якби це сталося, дуже б змінився водний баланс. Адже через болотні угіддя протікає річка Стрипа і за таких обставин вона може припинити своє існування. Неподалік є шістдесятирічні насадження дуба черешчатого. Його коренева система також дуже чутлива до змін водного режиму. Зараз діброва в гарному стані, має статус заказника місцевого значення. Ми боїмося її втратити. Лісівники вважають, що науковці дуже слушно забили на сполох. Сподіваюся, невдовзі тут буде створено ботанічний чи ландшафтний заказник. Нащадки теперішніх жителів с. Трубки ще не раз скажуть за це спасибі науковцям. <br />
– Ця земельна ділянка розміщена у басейні малої річки Стрипа, в межах її прибережної захисної смуги та заплави, – каже головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета. – Окрім того, частина родовища розташована у межах земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» і, відповідно до рішення Волинської обласної ради від 3.03.1993 р. №118, входять до складу загально-зоологічного заказника «Павлівський». Інвестор передбачає розробку торфу на значній площі глибиною до чотирьох метрів. Якби це сталося, дуже б змінився водний баланс. Адже через болотні угіддя протікає річка Стрипа і за таких обставин вона може припинити своє існування. Неподалік є шістдесятирічні насадження дуба черешчатого. Його коренева система також дуже чутлива до змін водного режиму. Зараз діброва в гарному стані, має статус заказника місцевого значення. Ми боїмося її втратити. Лісівники вважають, що науковці дуже слушно забили на сполох. Сподіваюся, невдовзі тут буде створено ботанічний чи ландшафтний заказник. Нащадки теперішніх жителів с. Трубки ще не раз скажуть за це спасибі науковцям. <br />
Наразі триває дискусія. До думки згаданих вчених долучилися інші науковці Східноєвропейського університету – доктор сільськогосподарських наук, професор Михайло Шевчук, доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук Лариса Коцун, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства, кандидат сільськогосподарських наук Василь Войтюк, доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук Ірина Іванівна Кузьмішина, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник, зберігач фонду судинних рослин Державного природознавчого музею НАН України Олександр Кузярін, студентка Людмила Стецюк і навіть учениця Волинського обласного ліцею-інтернату Катерина Климук. Про «волинську» фітеуму і її посестер – рослини, які входять до Червоної книги України, заговорили на наукових конференціях, з’явилися публікації у фахових українських та зарубіжних наукових виданнях. Тож є надія, що цього разу рідкісні види вдасться відстояти. Фітеума і її сусіди-червонокнижники всупереч сподіванням підприємливої фірми стали на заваді вивезення родючого торф’яного шару до Європи. Чи зможуть вчені і їхні червонокнижні рослинки-герої відстояти прабатьківську землю трубківчан, покаже час.
Наразі триває дискусія. До думки згаданих вчених долучилися інші науковці Східноєвропейського університету – доктор сільськогосподарських наук, професор Михайло Шевчук, доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук Лариса Коцун, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства, кандидат сільськогосподарських наук Василь Войтюк, доцент кафедри ботаніки, кандидат біологічних наук Ірина Іванівна Кузьмішина, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник, зберігач фонду судинних рослин Державного природознавчого музею НАН України Олександр Кузярін, студентка Людмила Стецюк і навіть учениця Волинського обласного ліцею-інтернату Катерина Климук. Про «волинську» фітеуму і її посестер – рослини, які входять до Червоної книги України, заговорили на наукових конференціях, з’явилися публікації у фахових українських та зарубіжних наукових виданнях. Тож є надія, що цього разу рідкісні види вдасться відстояти. Фітеума і її сусіди-червонокнижники всупереч сподіванням підприємливої фірми стали на заваді вивезення родючого торф’яного шару до Європи. Чи зможуть вчені і їхні червонокнижні рослинки-герої відстояти прабатьківську землю трубківчан, покаже час.


[[Файл:Фітеума.3.jpg|міні]]
[[Файл:Фітеума.3.jpg|міні]]
[[Файл:Фітеума.4.jpg|left|міні]]
[[Файл:Фітеума.5.jpg|left|міні]]
[[Файл:Фітеума.5.jpg|center|міні]]