Відмінності між версіями «Інтернет-вікторина»
Wiki (обговорення | внесок) |
Wiki (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Кошик.jpg|міні|200px]]'''Дорогі випускники, друзі, колеги!''' Ще одна знаменна дата наблизилася до нас – 70 років виповнюється одному з найстаріших факультетів нашого навчального закладу – історичному! У далекому післявоєнному 1946 р. було засновано історико-філологічне відділення, яке стало базою історичного факультету Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З того часу він пройшов нелегкий шлях. Ще у 1969 р. остаточно виокремився історичний факультет, який як самостійний навчальний, науково-педагогічний підрозділ існує і донині. Змінювалися приміщення, реформувалися кафедри, оновлювався професорсько-викладацький склад, але завжди незмінним залишався дух історії. Естафету за естафетою передавали один одному студенти. Своїми знаннями з ними ділилися кращі викладачі, серед яких Р. Н. Оксенюк, О. Г. Михайлюк, П. К. Сміян, І, В. Кічий, Б. Й. Заброварний, Б. О. Ярош, В. П. Колесник, В. О. Кудь, М. М. Кучинко, Г. В. Бондаренко, В. К. Баран. Багато з них сьогодні уже немає серед нас. На зміну їм приходять молоді професори і доценти. Їм продовжувати справу своїх наставників, стати надійними провідниками у світ знань. Свідченнями довіри, поваги і шани до професорсько-викладацького колективу історичного факультету є сьогоднішні листи-вітання від випускників різних років, які очолюють навчальні заклади, факультети, кафедри, стали відомими політиками, державними і громадськими діячами, журналістами, бізнесменами та представляють нашу державу за кордоном. | [[Файл:Кошик.jpg|міні|200px]]'''Дорогі випускники, друзі, колеги!''' Ще одна знаменна дата наблизилася до нас – 70 років виповнюється одному з найстаріших факультетів нашого навчального закладу – історичному! У далекому післявоєнному 1946 р. було засновано історико-філологічне відділення, яке стало базою історичного факультету Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З того часу він пройшов нелегкий шлях. Ще у 1969 р. остаточно виокремився історичний факультет, який як самостійний навчальний, науково-педагогічний підрозділ існує і донині. Змінювалися приміщення, реформувалися кафедри, оновлювався професорсько-викладацький склад, але завжди незмінним залишався дух історії. Естафету за естафетою передавали один одному студенти. Своїми знаннями з ними ділилися кращі викладачі, серед яких Р. Н. Оксенюк, О. Г. Михайлюк, П. К. Сміян, І, В. Кічий, Б. Й. Заброварний, Б. О. Ярош, В. П. Колесник, В. О. Кудь, М. М. Кучинко, Г. В. Бондаренко, В. К. Баран. Багато з них сьогодні уже немає серед нас. На зміну їм приходять молоді професори і доценти. Їм продовжувати справу своїх наставників, стати надійними провідниками у світ знань. Свідченнями довіри, поваги і шани до професорсько-викладацького колективу історичного факультету є сьогоднішні листи-вітання від випускників різних років, які очолюють навчальні заклади, факультети, кафедри, стали відомими політиками, державними і громадськими діячами, журналістами, бізнесменами та представляють нашу державу за кордоном. | ||
========== | |||
[[Файл:Кадира.jpg|Владислав Кадира|thumb|150px]]'''Шановний Анатолiй Георгiйович! Шановнi колеги!''' | [[Файл:Кадира.jpg|Владислав Кадира|thumb|150px]]'''Шановний Анатолiй Георгiйович! Шановнi колеги!''' |
Версія за 12:19, 11 жовтня 2016
Дорогі випускники, друзі, колеги! Ще одна знаменна дата наблизилася до нас – 70 років виповнюється одному з найстаріших факультетів нашого навчального закладу – історичному! У далекому післявоєнному 1946 р. було засновано історико-філологічне відділення, яке стало базою історичного факультету Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З того часу він пройшов нелегкий шлях. Ще у 1969 р. остаточно виокремився історичний факультет, який як самостійний навчальний, науково-педагогічний підрозділ існує і донині. Змінювалися приміщення, реформувалися кафедри, оновлювався професорсько-викладацький склад, але завжди незмінним залишався дух історії. Естафету за естафетою передавали один одному студенти. Своїми знаннями з ними ділилися кращі викладачі, серед яких Р. Н. Оксенюк, О. Г. Михайлюк, П. К. Сміян, І, В. Кічий, Б. Й. Заброварний, Б. О. Ярош, В. П. Колесник, В. О. Кудь, М. М. Кучинко, Г. В. Бондаренко, В. К. Баран. Багато з них сьогодні уже немає серед нас. На зміну їм приходять молоді професори і доценти. Їм продовжувати справу своїх наставників, стати надійними провідниками у світ знань. Свідченнями довіри, поваги і шани до професорсько-викладацького колективу історичного факультету є сьогоднішні листи-вітання від випускників різних років, які очолюють навчальні заклади, факультети, кафедри, стали відомими політиками, державними і громадськими діячами, журналістами, бізнесменами та представляють нашу державу за кордоном.
==
Шановний Анатолiй Георгiйович! Шановнi колеги!
Життя кожної людини – це сторінки книги, які перегортаються зі змістовним наповненням. Життя iсторичного факультету є титульною сторiнкою Схiдноєвропейського нацiонального унiверситету, зміст якої щораз наповнюється новими досягненнями, знаннями, новими слухачами. Кожного року наш факультет відкриває свої двері для здібної молоді, яка хоче отримати грунтовні та сучасні знання. За короткий час навчання та з перших років роботи факультет стає другим домом. Я можу з гордiстю сказати, що викладачі дають найголовніше – путівку у життя… Студенти ж – не дають викладачам старіти та сумувати. Факультет, без зайвих слів, може гордитися своїми досягненнями у підготовці фахівців-iсторикiв. Бажаю рідному факультету довгих років існування та багато-багато розумних студентів!
З повагою к. i. н., доцент, заступник декана iсторичного факультету Бiлоруського державного педагогiчного унiверситету iменi Максима Танка Владислав Кадира.