Методика розв'язування генетичних задач

Етапи вирішення генетичних задач у школі
1 етап. Запис умови та аналіз задачі.
2 етап. Складання плану вирішення.
3 етап. Виконання і запис вирішення задачі.
Методичні правила:
1) типові задачі слід розв’язувати в ході пояснення нового теоретичного матеріалу, а не після;

2) перші типові задачі розв’язувати колективно, супроводжувати їх схематичними малюнками, записами на дошці, в зошитах;

3) типові терміни та поняття вводити та пояснювати в ході або після розв’язування типових задач, коли виникає потреба в тому чи іншому терміні;

4) розв’язувати задачі треба з теоретичним обґрунтуванням дій;

5) як доповнення до стандартних задачам на моно- та дигібридне схрещування слід вирішувати і нестандартні задачі, бо вони особливо розвивають мислення та інтерес.

Жінка, що має четверту групу крові і нормально розрізняє кольори (проте її батько страждає на дальтонізм) вийшла заміж за чоловіка з першою групою крові, який нормально розрізняє кольори, проте має гіпертрихоз (надмірне оволосіння вушних раковин). Якими можуть бути генотипи та фенотипи дітей від цього шлюбу, якщо дальтонізм – рецесивна ознака, зчеплена з Х-хромосомою, а гіпертрихоз – ознака, зчеплена з Y-хромосомою?
Встановіть співвідношення за генотипом і фенотипом у відповідних схрещуваннях:

	Тип успадкування	Батьківські форми	За фенотипом	За генотипом
1	Повне домінування	Aa х Аа	3 : 1	?
2	Проміжне успадкування	Aa х Аа	?	?
3	Повне домінування	АаВb х aabb	?	?
4	Повне домінування	АaВb х AaBb	?	?
2	Проміжне успадкування (за обома ознаками)	АaВb х aaBb	?	?

	Батьківські форми	Співвідношення за фенотипом
зразок	Aa x Aa	3 : 1
1	AaBb x aabb	1:1:1:1
2	AaBb x AABB	1:1:1:1
3	Aabb x AaBb	6:6:2:2
4	AaBb x AaBb	9:3:3:1
5	AaBbDd x aabbdd	1:1:1:1:1:1:1:1
6	AABBDD x AABBDd	1

ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК

Визначте, якому типу успадкування відповідає кожна з генеалогічних схем, представлена у таблиці. �
У розв’язку вкажіть відповідність між цифрами (1-6) та буквами (А-Е). Кількома реченнями обґрунтуйте свій вибір щодо кожної схеми.

1. Аутосомно-домінантний.
   
2. Аутосомно-рецесивний.
   
3. Зчеплений з У-хромосомою.
   
4. Х-зчеплений рецесивний.
   
5. Х-зчеплений домінантний.
   
6. Мітохондріальний.
   

У мишей рецесивний ген с зумовлює альбінізм, а його алель С – пігментацію шерсті. Гени А і а визначають розподіл пігменту вздовж волосини. Під впливом рецесивного гена а кожна волосина має рівномірну чорну пігментацію, а під впливом домінантного гена А (агуті) кожна волосина чорна, але недалеко від кінця має кільце жовтого пігменту (сіре забарвлення диких мишей). Схрещено двох сірих мишей, дигетерозиготних за генами пігментації (С) і (А). Визначте розщеплення за фенотипом в F₁?
На малюнку нижче зображені транскрипція і трансляція гена в прокаріотичній клітині.
44.1. Транскрипція направлена:
а) від(А) до(В);
б) від(В) до(А);
в) від(А) і(В) до центральної точки ДНК;
г) від центральної точки ДНК до (А) і (В).

44.2. Кінець(С) іРНК є:
а) 5'-кінцем;
б) 3'-кінцем;

44.3. Поліпептид на рибосомі (D) є:
а) довшим, ніж поліпептид на рибосомі (Е);
б) коротшим, ніж поліпептид на рибосомі (Е);
в) таким же, як поліпептид на рибосомі (Е).

На рисунку зображено початкову структуру хромосоми
Визначте, який тип мутацій призвів до кожного з відповідних змін хромосоми (1-4):

У папуг–нерозлучників колір пір’я визначається двома парами незчеплених неалельних генів. Поєднання двох домінантних генів (хоча б по одній алелі з кожної пари) зумовлює зелений колір пір’я. Поєднання домінантного гена із однієї пари і рецесивних генів з іншої визначає жовтий або голубий колір. Рецесивні гомозиготи за двома парами мають біле забарвлення.

При схрещуванні зелених папуг–нерозлучників між собою одержано потомство із 55 зелених, 18 жовтих, 17 голубих і 6 білих.

Визначте генотипи батьків та нащадків. Який тип взаємодії неалельних генів спостерігається в даному випадку?

Поясніть які критерії були покладені в основу розподілу хромосом по різним групам.