Навчальна практика з природничих дисциплін: відмінності між версіями
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== [[ | == [[НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА З ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН]] підготовки бакалавра галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки) освітньо-професійної програми Середня освіта. Природничі науки == | ||
'''Викладач:''' Голуб Валентина Олександрівна <br> | '''Викладач:''' Голуб Валентина Олександрівна <br> | ||
'''Науковий ступінь:''' кандидат сільськогосподарських наук<br> | '''Науковий ступінь:''' кандидат сільськогосподарських наук<br> | ||
Версія за 14:31, 21 травня 2025
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА З ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН підготовки бакалавра галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки) освітньо-професійної програми Середня освіта. Природничі науки
Викладач: Голуб Валентина Олександрівна
Науковий ступінь: кандидат сільськогосподарських наук
Вчене звання: доцент
Посада: доцент кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук
Контактна інформація: моб.тел. (+380) 50 566 50 35
e-mail: Golub.Valentina@vnu.edu.ua
Дні занять: http://94.130.69.82/cgi-bin/timetable.cgi?n=700
Навчальна практика з природничих дисциплін є обов’язковою складовою навчального плану першого (бакалаврського) рівня галузі знань «Освіта/Педагогіка» та проводиться без відриву від навчання. Вона відіграє системоутворюючу роль у розвитку творчої особистості майбутнього вчителя-предметника, керівника гуртків позакласної роботи із природничих дисциплін, забезпечує взаємодію теоретичних знань та практичних умінь здобувача освіти.
.jpg)
У рамках навчальної практики з природничих наук студенти групи ПН-26О 19 травня 2025 року здійснили виїзну екскурсію до Поліської дослідної станції.
Керівником практики виступила Голуб Валентина Олександрівна, яка організувала змістовну і практично орієнтовану зустріч з фахівцями наукової установи.
Метою екскурсії було:
- ознайомлення студентів із методиками визначення вмісту фосфору в ґрунті методом фотоспектрометрії;
- визначення вмісту обмінного калію в ґрунті методом полум'яно-фотометричного аналізу;
- визначення кислотності ґрунту потенціометричним методом ДСТУ ISO 10390:2007.
Учасники мали змогу спостерігати за всіма етапами дослідження: від відбору ґрунтових зразків до підготовки розчинів і зчитування результатів за допомогою фотоспектрометра. Фахівці станції поділилися сучасними підходами до аналізу родючості ґрунтів, роллю фосфору в агросистемах та значенням хімічних показників для сільськогосподарського виробництва.
Для майбутніх учителів хімії така практика є неоціненною: вона не лише формує професійні компетентності, а й дає змогу почерпнути реальні теми для науково-дослідницької роботи зі школярами. Зокрема, методика фотоспектрометрії, тематика хімічного аналізу ґрунтів, питання агрохімії та впливу добрив — усе це може стати основою для учнівських проєктів, конкурсів МАН або гурткової діяльності в школі.
Екскурсія до Поліської дослідної станції стала яскравим прикладом того, як навчальна практика може поєднувати академічні знання з прикладним досвідом, надихаючи студентів на творчий і науковий розвиток у майбутній професійній діяльності.
11 квітня 2025 року студенти групи ПН-26О у рамках навчальної практики з природничих наук відвідали Волинський обласний гідрометеоцентр.
Керівник практики Голуб Валентина Олександрівна організувала цікаву й змістовну екскурсію до однієї з ключових установ регіону у сфері моніторингу довкілля.
Під час візиту Захарчук Галина Анатоліївна, представниця установи, ознайомила студентів із напрямами роботи гідрометеоцентру, розповіла про щоденні обов’язки фахівців, використання сучасного обладнання та цифрових технологій у метеоспостереженнях.
Учасники практики мали змогу поспостерігати за процесом збору, аналізу та прогнозування погодних умов, дізнатися більше про роль гідрометеорологічної інформації в системі екологічного моніторингу, ознайомитися з роботою метеорологічного обладнання та сучасних програмно-апаратних засобів, що використовуються для щоденного моніторингу атмосфери. а також поставити запитання щодо практичного використання даних у різних сферах життєдіяльності — від сільського господарства до надзвичайних ситуацій.
Особливу увагу фахівці центру приділили ролі гідрометеорологічної інформації в системі екологічного моніторингу, підкреслюючи її значення у прогнозуванні природних явищ, попередженні надзвичайних ситуацій та охороні довкілля.
Екскурсія стала важливою складовою професійної підготовки майбутніх педагогів природничого профілю, відкрила нові можливості для застосування знань з метеорології в освітньому процесі та окреслила перспективи для інтеграції сучасної екологічної інформації у шкільну освіту.
Природнича спадщина Волині очима майбутніх педагогів. Навчальна практика з природничих наук. ПН-26О. Середня освіта (Природничі науки), 2024
11 березня 2025 року в рамках навчальної практики з природничих наук для студентів групи ПН-26О керівник практики Голуб Валентина Олександрівна організувала змістовну й пізнавальну екскурсію до Волинського обласного краєзнавчого музею.
Метf практики:
- ознайомлення студентів із методами наукових спостережень,
- систематизації природничої інформації,
- можливість застосування набутих теоретичних знань у реальних умовах майбутньої професійної діяльності.
Під час візиту до музею студенти мали нагоду детально ознайомитися з матеріалами природничого відділу, зокрема з експозиціями, присвяченими флорі й фауні Волинського краю, геологічним зразкам, а також метеорологічним спостереженням, які здійснювалися на території області у минулі століття.
Навчальна практика стала важливим етапом у формуванні професійних компетентностей майбутніх фахівців та сприяла глибшому розумінню природничих процесів у контексті регіональних особливостей.
.jpg)
13 листопада 2024 року студенти групи ПНм/с-11Оз факультету біології та лісового господарства, проходячи навчальну практику з природничих дисциплін, відвідали Волинський краєзнавчий музей.
Під керівництвом доцентки кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук Голуб Валентини Олександрівни учасники практики ознайомилися з експозиціями відділу природи Волинського краю, серед яких:
- багатство флори (рідкісні та ендемічні види рослин),
- розмаїття фауни (представники тваринного світу лісів та водойм),
- водні ресурси регіону (озера, річки, болота) та їх екологічні особливості,
- геологічна будова Волині (основні породи, карстові утворення) і кліматичні умови краю.
Під час екскурсії студенти вели польові журнали спостережень, порівнювали музейні матеріали з даними власних польових досліджень та обговорювали можливості подальшого використання цих знань у навчальних проєктах і наукових роботах.
.jpg)
.jpg)
Навчальна польова практика студентів ПНм/с-11Оз (спеціальність 014.15 «Середня освіта (Природничі науки)», ОПП «Середня освіта. Природничі науки»)
Керівник практики: Іванців Оксана Ярославівна, канд. пед. наук, доцентка кафедри ботаніки і методики викладання природничих дисциплін
Мета практики
Закріпити теоретичні знання з ботаніки та екології через безпосереднє вивчення флори у природних умовах, розвинути практичні навички польового фітосозологічного дослідження й формування гербарних колекцій.
Завдання
Огляд і картування рослинності Центрального парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки:
- нанесення на схему основних угруповань (лісові ділянки, газони, водоймища й прибережна смуга);
Квадратно-транектне обстеження
- закладення квадратів 1×1 м і транектів для кількісної оцінки видового різноманіття;
Збір гербарних зразків
- формування гербарію з найхарактерніших та рідкісних видів;
Визначення та опис видів
- морфологічний аналіз листків, квіток і плодів за допомогою польових ключів та луп;
Фотодокументація
- створення фотоспостережень для подальшого ілюстрування навчально-методичних матеріалів;
Екологічний аналіз
- оцінка стану насаджень та впливу антропогенних факторів (проходи, відпочинкові зони);
Оформлення звіту
- складання карти рослинних угруповань, таблиць видової структури, коротких характеристик та рекомендацій з охорони зелених насаджень.
Польовий виїзд: студенти розподілилися на групи, заклали квадрати та транекти в різних біотопах парку.
Спостереження й вимірювання: за допомогою лупи та вимірювальних інструментів фіксували морфометричні параметри рослин.
Гербаризація: зразки правильно пресували й маркували для передачі в університетський гербарій.
Обговорення: на місці керівник практики пояснювала таксономічні особливості, екологічні значення видів і методику польових досліджень.
Результати
- Створено робочу карту флористичних угруповань ЦПКО ім. Лесі Українки.
- Набуто навичок польового визначення понад 40 видів судинних рослин.
- Гербарій поповнився 25 якісними зразками рідкісних і показових видів.
- Висловлено рекомендації щодо збереження зелених зон і мінімізації антропогенного впливу.
Польова практика сприяла глибшому розумінню природничих дисциплін, формуванню компетентностей майбутніх учителів-натуралістів та дала змогу набути цінного польового досвіду.
14 листопада 2023 року здобувачі освітньої програми «Середня освіта. Природничі науки», групи ПНм/с-11Оз Волинського національного університету імені Лесі Українки, розпочали навчальну практику з природничих дисциплін оглядовою екскурсією у Волинському краєзнавчому музеї.
Під керівництвом доцентки кафедри ботаніки і методики викладання природничих наук Іванців Оксани Ярославівни студенти мали унікальну нагоду ознайомитися з експозиціями Відділу природи, розташованими у восьми тематичних залах:
- Геологія Волині – основні мінерали та породи, карстові утворення;
- Клімат та гідрографія – річки, озера й болота регіону;
- Флора краю – представники лісових, лугових та болотних угруповань, рідкісні й ендемічні види;
- Фауна Волині – ссавці, птахи, риби та безхребетні водних і наземних екосистем;
- Охорона природи – правові засади, заповідні території, програми реабілітації;
- Червона книга Волині – зразки й моделі рідкісних видів тварин і рослин, заходи з їх збереження;
- Історія природознавства краю – колекції ранніх дослідників, гербарії й наукові прилади;
- Сучасні екологічні виклики – забруднення, зміна клімату, роль громад у збереженні довкілля.
Кожен зал містив інтерактивні стенди та макети, а також інформаційні панелі, що висвітлюють важливість збереження біорізноманіття.
Особливу подяку студенти висловлюють екскурсоводу пані Оксані Гаврилюк та колективу музею за професійні коментарі й живе спілкування. Враження від побаченого та почутого стануть цінним джерелом знань і натхненням для майбутніх вчителів природничих наук.