Тренінг "Метод проектів на уроках біології"

Найбільш поширене визначення методу проектів — «система навчання, за і якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань — проектів».

У процесі відродження методу проектів сьогодні перед нами стоять ті ж завдання, які стояли перед його фундаторами. Вони полягають у вихованні людини, яка вміє працювати, постійно виявляючи свою ініціативу, яка ставить собі широкі практичні завдання і може їх виконувати.

Робота з проектами має відповідати наступним вимогам:

• Виконання має здійснюватися на визначеному обсязі теоретичних знань.
• Теми проектів розробляє викладач.
• Терміни виконання проектів залежать від змісту, мети та завдань.
• Творче завдання може бути представлене у вигляді розробки і виготовлення якого-небудь робочого зразкадемонстраційного наочного приладдя, макета експоната тощо.
• До завдання учень робить короткий опис пристрою, призначення, принципу дії, надає креслення, схеми, ескізи.

У тематиці проектних завдань необхідно враховувати індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів. Систему проектів потрібно будувати за принципом ускладнення.

Використання методу «проектів» дозволяє реалізувати особистіснодіяльнісний і особистісно орієнтований підходи до освіти школярів. Ці підходи базуються на застосуванні знань і вмінь, отриманих під час вивчення різних дисциплін на різних етапах навчання, інтегрувати їх у процесі роботи

ад проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію у навчанні активізує самостійну творчу діяльність учнів під час виконання

проекту.
Метод проекту створює умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати одержані раніше, причому замість дій за зразком в основному виступають пошукові й дослідницькі дії. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості. Учень повинен не тільки засвоїти необхідні знання й уміння, а й навчитися шукати й знаходити об'єкти їх практичного застосування.
Тільки активні дослідницькі методи і метод проектів перетворюють учня на суб'єкт педагогічного процесу. Обидва спрямовані на розвиток творчих здібностей учня, обидва є методами пошуку. Так школа може наблизитися до розв'язання свого головного завдання — створення умов і для розвитку вільних особистостей. Для цього важливо підкорити зміст навчання розв'язанню практичних проблем, що відповідають актуальним силам і потенційним можливостям, підготовці та інтересам дитини. При цьому продукт проекту не є його метою; і він, і сам процес реалізації проекту — це засоби розвитку особистості дитини.

Метод проектів змінює підхід до освітньої діяльності:

• здібності дитини закладені природою, а школа має створити умови для їх розкриття;
• знання повинні служити для пристосування людини до навколишнього середовища і мати практичну спрямованість;
• головне — не кількісні характеристики знань, отриманих учнями в школі, а вміння використовувати їх у конкретній ситуації;
• важливо підкорити зміст навчання розв'язанню практичних проблем, що відповідають силам, підготовці та інтересам дитини;
• розв'язання проблем вимагає поєднання розумової і фізичної праці, що має розвивальну і суспільну цінність.
  

Таким чином, набуті в процесі реалізації проекту знання,вміння та навички не тільки набувають особливої міцності та свідомості, а й асоціативно пов'язані з отриманим задоволенням, що стає стимулом до нового пошуку. Пошук, у свою чергу, викликає нові асоціації, нові проекти.
Машевська А.С. наголосила, якщо випускник школи набуває вказаних вище навичок і умінь, він виявляється більш пристосованим до життя, яке змінюється, може орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, працювати спільно в різних колективах.