Методика організації екологічної стежки в позашкільній роботі з біології

Мета екологічної стежки – реалізація природничої та екологічної компетентності шляхом вивчення живих об’єктів та їх взаємозв’язків у природі.

Основні функції екологічної стежки:

• навчальна – формування в учнів навичок перенесення природничих та екологічних знань у реальні умови;
• розвивальна – реалізація екологічної компетентності;
• виховна – залучення учнів до спілкування та милування природою.

Освітні цілі екологічної стежки:

• формування в учнів наукового бачення світу, екологічної культури та свідомості;
• вивчення з учнями взаємозв’язків об’єктів живої та неживої природи;
• залучення дітей до реалізації теоретичних знань на практиці;
• пропагування необхідності охорони природи, бережного ставлення до неї;
• вивчення видового різноманіття рослин і тварин своєї місцевості.

Екологічна стежка передбачає:

• підвищує мотивацію до навчання;
• забезпечує самореалізацію учнів;
• створює комфортні умови для відпочинку дітей, знімає нервове напруження засобами природи, безпосереднього спілкування з нею;
• вчить орієнтуватися у природі;
• вчить культури поведінки і відпочинку у природі.

Особливість проведення екологічних навчальних стежок

• поєднує відпочинок й пізнання природи;
• наочно знайомить дітей з об’єктами і явищами живої природи;
• дає можливість дітям приймати власні рішення у вирішенні екологічних проблем.

Педагогічні технології при роботі на екологічній стежці

• Організаційно-дієва – чітка та поетапна підготовка учнів;
• Співпроектна педагогічна технологія – співпраця учнів у групі, між собою у вирішенні певної проблеми чи завдання.

Методи навчання, які застосовуються для організації практичних занять під час екскурсій на стежці

• інтерактивний (діалоговий);
• репродуктивний;
• рефлексивний;
• візуальний;
• сугестивний;
• наочний;
• релаксопедичний;
• за джерелами інформації.