Науково-дослідний інститут Лесі Українки

Презентація Повного академічного видання творів Лесі Українки у 14 томах (Київ, 2021)

Контакти:

Імейл:

sergmr@ukr.net

Адреса:

43025, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, 1-й поверх (навчально-бібліотечний корпус С)

Телефон:

+380332248302

В. о. директора Науково-дослідного інституту Лесі Українки:

Романов Сергій Миколайович

доктор філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури

Віртуальний 3-D тур Науково-дослідним інститутом Лесі Українки

Загальні відомості:

Науково-дослідний інститут Лесі Українки відкрито у вересні 2006 року. Однак ідея створення Інституту давніша. Причетність до неї мав ще ректор Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки Нестор Бурчак, який підтримував пропозиції і щодо музею Лесі Українки, і щодо центру вивчення творчості письменниці.

2005 року на базі філологічного факультету було утворено Науково-дослідний центр вивчення творчості Лесі Українки (керівник – канд. філол. наук. Надія Сташенко). Отже, ще до офіційного постання Інституту в університеті провадилась значна дослідницька робота.

Першим директором Інституту Лесі Українки був доктор філол. наук Лукаш Скупейко. З листопада 2008 р. установу очолював академік Микола Жулинський. У березні 2020 р. в.о. директора призначено доктора філол. наук Сергія Романова.

Працівники Інституту читають лекції, ведуть спецкурси, керують науковими роботами студентів Волинського національного університету, які присвячені життєвому й творчому шляху Лесі Українки та родини Косачів. Окрім того, Інститут залучено до публічної просвітницької діяльності: в установі відбуваються круглі столи, презентації, зустрічі, записи документальних кіно та відеопроєктів тощо.

Інститут активно співпрацює з науковими на навчальними установами України (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, Волинська мала академія наук) та зарубіжжя (Українська вільна академія наук у США).

Стратегічні завдання Інституту:

• створення персональної енциклопедії «Леся Українка»;
• підготовка наукової біографії Лесі Українки;
• підготовка видань творів Лесі Українки мовами народів світу;
• підготовка видань творів і праць представників роду Драгоманових-Косачів (Олени Пчілки (Ольги Косач (Драгоманової), Михайла Драгоманова, Ольги Косач-Кривинюк, Грицька Григоренка (Олександри Косач (Судовщикової), Світозара Драгоманова, Юрія Косача та ін.);
• розробка наукової теми «Родина Драгоманових-Косачів і Волинь»;
• розробка наукової теми «Волинський текст». (Життєтворчість письменників Волинського краю: ХІХ – ХХІ ст.».

В обсяг завдань Інституту також входить підготовка монографічних досліджень, бібліографічна праця, видавнича діяльність та літературно-меморіальна робота. Остання найперше провадиться Музеєм Лесі Українки (директорка – канд. філол. наук Данилюк-Терещук Тетяна Ярославівна).

Важлива форма співпраці, а водночас своєрідна форма оприлюднення й апробації здобутків Інституту – наукові конференції та семінари. Такі заходи відбуваються щорічно й мають всеукраїнський та міжнародний статус.

Триває активна робота над виявленням і згромадженням архівних матеріалів родини Косачів та дослідників життя і творчості Лесі Українки. Створено страховий фонд (на електронних носіях) рукописної спадщини письменниці та її бібліотеки. Триває робота над створенням страхового фонду архіву Олени Пчілки. В Інституті сформований архів, описом якого займається завідувач Біобібліографічного відділу ім. проф. О. Рисака канд. філол. наук Радько Антоніна Володимирівна. Основу архівосховища складають фонди І. Косач-Борисової, О. Косач-Кривинюк, Т. Скрипки, Є. Сверстюка, Н. Іщук-Пазуняк, Г. Мудрик. На стадії активного формування перебуває бібліотека Інституту, яка налічує понад дві тисячі книг і часописів.

Твори Лесі Українки:

До найвагоміших видань належать такі:

• Леся Українка. «Лісова пісня». Драма-феєрія. (серія двомовних видань: укр.-англ.; укр.-пол.; укр.-нім.; укр-біл.; укр-кримськотатар. (Луцьк, 2011–2021).
• Леся Українка. «Волинський скарб». (Луцьк, 2011)
• Леся Українка. «Стародавня історія східних народів». Репринт. вид. (Луцьк, 2008);
• Повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах. (Луцьк, 2021). (Проєкт реалізовано силами працівників Волинського національного університету ім. Лесі Українки та колег-науковців з Києва, Львова, Острога, Чернівців, Рівного).

Вибрані наукові праці, покажчики:

• «Леся Українка: доба і творчість»: зб. наук. пр. і мат. у ІІІ т. Упор. Н. Сташенко (Луцьк, 2009);
• Романов С. Юрій Косач між минулим і сучасним. Історична проза письменника 1930-х років: монографія (Луцьк, 2009);
• Леся Українка на сторінках журналу «Слово і Час»: бібліограф. Покажчик. Уклад. Л. Златогорська. (Луцьк, 2010);
• Леся Українка: доля, культура, епоха: зб. ст. і мат. Вип. І–ІІ. Ред. Т. Скрипка, С. Романов. (Луцьк, 2010, 2012);
• Якубський Б. Творчий шлях Лесі Українки. Біографічні матеріали: зб. ст. Упор. А. Радько. (Луцьк, 2012);
• Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки: зб. наук. пр. Упор. C. Романов. (Луцьк, 2016);
• Романов С. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей: монографія. (Луцьк, 2017).