Моклиця Марія Василівна
Контакти:
Імейли:
Mariya.Moklytsya@vnu.edu.ua
moklytsja@gmail.com
Персональні профілі:
Сторінка на офіційному вебсайті ВНУ імені Лесі Українки
Посада в ЗВО:
Професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Науковий ступінь:
Докторка філологічних наук з 1999, спеціальність 10.01.06 – теорія літератури. Тема дисертації: «Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика».
Учене звання:
Професор кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства. Атестат ПР № 000850, від. 5.11. 2001.
Базова освіта:
Заінчила Київський державний педагогічний інститут ім. А. М. Горького, вчитель російської мови та літератури, вчитель середньої школи. Диплом з відзнакою Б-І № 592552.
Наукові інтереси:
Керівниця наукової школи «Модернізм в українській та зарубіжній літературі». На основі авторської концепції модернізму (психоаналітично-структуралістської) досліджується творчість українських і зарубіжних письменників ХХ століття на предмет приналежності до того чи іншого модерністського стилю, аналізуються типологічні явища модернізму, унаслідок чого український модернізм вписується в європей¬ський та світовий літературний контекст.
Біографічна довідка:
Народилася в с. Залішани Поліського району Київської області.
1976 року закінчила філологічний факультет Київського державного педінституту ім. М. Горького.
Працювала вчителем. З 1982 р. – асистент, старший викладач, доцент, професор Луцького державного педінституту імені Лесі Українки, з 1993 р. – Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Кандидатську дисертацію на тему «Природа конфлікту в прозі про село 1950–80-х рр.» (спеціальність 10.01.02 – радянська багатонаціональна література) захистила у 1991 р. У 1993 р. отримала звання доцента кафедри світової літератури.
1999 року після завершення докторантури (1996–1999 рр.) захистила докторську дисертацію на тему «Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика» (спеціальність 10.01.06 – теорія літератури).
У 2001 р. отримала вчене звання професора кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.
Моклиця М. В. – автор трьох монографій («Модернізм як структура. Філософія. Психологія поетика», Луцьк, 1998, друге видання 2002 р., «Естетика Лесі Українки», 2011) і чотирьох посібників («Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч. 1. Українська література», «Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч. 2 Зарубіжна література», Луцьк, 1999, «Вступ до літературознавства, 2011, «Основи літературознавства», Тернопіль, 2002). Наукова редакторка журналу «Волинь філологічна: текст і контекст» (2010-2020), член кількох редколегій наукових журналів.
Авторська концепція модернізму проф. Моклиці М. В. - суттєвий внесок у теорію модернізму, оскільки на її основі можна досліджувати важливий етап в історії української літератури.
Під керівництвом проф. Моклиці відбулося відкриття (згодом ліцензування) аспірантури за спеціальностями «теорія літератури», «порівняльне літературознавство».
Під керівництвом М. Моклиці здійснювалось виконання двох наукових тем, присвячених творчості Лесі Українки, за кошти державного фінансування: «Леся Українка і зарубіжні літератури» (2009-2010), «Леся Українка і персоналії літературного процесу в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст» (2018-2020).
Організаторка численних всеукраїнських і міжнародних конференцій, зокрема першої всеукраїнської наукової конференції, присвяченої творчості Володимира Свідзинського, видання першого збірника наукових праць, збірки вибраних поезій Володимира Свідзинського. Була започаткована співпраця з польськими літературознавцями (Люблін, Варшава, Пьотркув-Трибунальський), з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. Ю. Бойка-Блохина (м. Мюнхен, Німеччина), внаслідок чого вийшли друком збірники наукових праць.
Організаторка співпраці кафедри з науковцями університетів України (Чернівецького, Прикарпатського, Львівського, Тернопільського Бердянського, Рівненського, Житомирського, Дрогобицького, Острозької академії, ін.), з філологічним факультетом Кримського гуманітарного університету в Ялті, з музеєм Лесі Українки в Ялті, яка тривала до 1913 року і мала численні форми та вагомі результати.
Член Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій (Тернопільський педуніверситет ім. В. Гнатюка, 2001-2010, Київський лінгвістичний університет, 2018-2020), експертної ради МОН (2004-2007), член ВАК з літературознавства (2001-2005).
Понад два десятиліття – робота у структурі МАН, керівництво секцією «Українська література», щорічні переможці обласного та республіканського етапів конкурсу наукових робіт.
Наукове керівництво захищеними дисертаційними роботами:
Кандидатські:
- Вишневська О. А. Рецепція античності у творчості неокласиків, акмеїстів і скамандритів (2001); 10.01.05 – порівняльне літературознавство, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
- Соколова В. А. Психологічний компонент ритмомелодики вірша» (2002); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
- Бусел С. В. Взаємодія західної і східної тра¬дицій в українській літературі: гендерний аспект образності (2007); 10.01.05 - порівняльне літературознавство, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
- Бідюк (Кошелюк) О. В. Психоаналіз мікрообразів ху¬дожнього тексту (на матеріалі творчості Ліни Костенко)» (2009); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
- Вісич О.А. Естетика нон-фініто у творчості Лесі Українки (2011); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
- Кицан (Пашук) О. В. Взаємодія класичного і некласичного вірша у поезії Василя Голобородька (2012); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича.
- Куницька І. В. Типологія модерністського роману (2013). 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Київському педагогічному університеті ім. Б. Грінченка.
- Радавська О. М. «Поетика вогню»: експресіоністський стиль французької воєнної прози (2016); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича.
- Данилюк-Терещук Т. Я. Міфокритичний аспект демонологічної образності в літературі українського романтизму (2018); 10.01.01 – українська література; спецрада при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника.
Наукове керівництво захищеними дисертаційними роботами:
Докторські:
- Кочерга С.О. Культурсофська концепція Лесі Українки: культурні коди, образи, сюжети (2011); 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури; спецрада при Львівському національному університеті ім. І. Франка.
- Левчук Т.П. Критерії художності літератури: дихотомія змісту і форми в контекстах епох (2020); 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література; спецрада при Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка.
- Вісич О.А. Метадрама: теорія та репрезентація в українській літературі (2020); 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література; спецрада при Київському педагогічному університеті ім. Б. Грінченка.
- Романов С.М. Етико-естетична система Лесі Українки і національний літературний контекст епохи (2020); 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури; спецрада при Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України.
- Бондарук Л. В. Роль символу в структурі символістського наративу (на матеріалі творів Марселя Пруста і Моріса Метерлінка) (2020 р.); 10.01.06 – теорія літератури.
Навчальні дисципліни:
- «Методика навчання теорії літератури».
- «Теорія літературних процесів і явищ».
- «Психоаналітична теорія і літературознавча практика».
- «Літературне краєзнавство».
Основні наукові публікації за останні 5 років:
Авторка понад 200 наукових публікацій різного рівня. Зокрема монографій:
- Моклиця М. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Олеся» О. Купріна: до міфології Волинського тексту // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. «Філологічна». 2018. Вип. 4 (66). С.34–39. https://lingvj.oa.edu.ua/%E2%84%96-4-72-2018
- Моклиця М. Психоаналітичний наратив у любовних історіях Лесі Українки («Блакитна троянда», «Лісова пісня») // KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź: Fundacja «Oświata i Nauka Bez Granic PRO FUTURO». Nr 4 (24). 2018. р. 112–118. (Index Copernicus)
- Moklytsiia M. Deconstruction of interpretive models of Lesja Ukrainka’s “The forest song” // Studia Polsko-Ukrainskie. 2019. № 6. S. 159-174. (Index Copernicus). (0, 8 д.а) http://studiapolskoukrainskie.uw.edu.pl/ua/numery-archiwalne-2/tom-6-2019/
- Моклиця М. Інтерпретація та горизонт розуміння: драматургія Лесі Українки // KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź: Fundacja «Oświata i Nauka Bez Granic PRO FUTURO». 2020. Nr 1 (29). С. 167-182. http://kelmczasopisma.com/ua
- Моклиця М Роль рукописної спадщини Лесі Українки у підготовці повного зібрання її творів // Studia Polsko-Ukrainskie / red. nauk. W. Sobol. 2021. № 8. S. 13-22. (Index Copernicus). (0, 5 д.а) http://studiapolskoukrainskie.uw.edu.pl/ua/numery-archiwalne-2/tom-6-2021/
- Моклиця М. Естетика заповіту: драма Лесі Українки «Орфеєве чудо» // Virtus Scientific Journal / Editor-in- Chief M. A. Zhurba. January, № 41, 2020. (International Innovative Jurnal Impact Factor). 2021. № 52. С. 128-131.
- Moklytsia M., Bortnik Zh. and others. Lesya Ukrainka’s “Martian, the Advocate”: Symbolism as a Dimension of Classical Tragedy AD ALTA: Journal of Interdisciplinari Research. 11/02-2021. P. 209-213. Web of Science http://www.magnanimitas.cz/11-02-xxi
- Моклиця М. .Питання методології в літературознавчих працях Романа Гром’яка // Науковий вісник СНУ мені Лесі Українки. Літературознавство. № 11-12 (360-361). 2017. С.83-87.
- Моклиця М. Експресіонізм як алегоричний стиль // Волинь філологічна: текст і контекст. 2017. Вип. 23. С. 140 – 150.
- Моклиця М. Психоаналіз за методом поета Володимира Свідзинського // Волинь філологічна: текст і контекст. Творчість Володимира Свідзинського. 2017. № 24. С. 5-15.
- Моклиця М. Парадокси неокласицистської інтерпретації творчості Лесі Українки // Наук. вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк, 2017. № 11-12. С. 85–90.
- Моклиця М. Алегоричні ролі на сцені культури // Гра в бісер: комунікаційні ігри сучасності: монографія / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 2017. С. 166–182.
- Моклиця М. Психоаналітичний наратив у творчості Лесі Українки (на прикладі драми «У пущі» // Волинь філологічна: текст і контекст. Леся Українка і персоналії епохи. 2018. № 26. С. 160-177.
- Моклиця М. Епістолярій Лесі Українки як паралітературна творчість // Волинь філологічна: текст і контекст. 2018. № 25. С. 146-154.
- Моклиця М. «Айша і Мохаммед» Лесі Українки: психоаналітичне прочитання // Волинь філологічна: текст і контекст: зб. наук. пр. 2018. Вип. 26: Леся Українка і персоналії епохи. С. 248–256.
- Моклиця М. Психоаналітичний наратив у драмі Лесі Українки «Камінний господар» // Окриленість словом: зб. наук. пр. на пошану проф. Степана Хороба. 2019. С. 50–61.
- Моклиця М. Алегорія як ключ до стилю Івана Франка // Українське літературознавство: зб. наук. пр. Львів, 2018. Вип. 83. С. 3–10.
- Моклиця М. Наукова конференція «Олена Пчілка в літературному процесі кінця ХІХ – ХХ століття» // Слово і час. 2019. № 7. С. 120–121.
- У пошуках реалізму: проза Олени Пчілки // Волинь філологічна: текст і контекст: зб. наук. пр. 2019. № 28. С. 135–144.
- Психоаналітичний наратив як літературознавчий термін (проекція на драматургію Лесі Українки // Актуальні проблеми літературознавчої методології: наук. Збірник. Рівне, 2020. Вип. 3. С. 40-44.
- Моклиця М. Леся Українка у політичному житті України кінця ХІХ – початку ХХ століття // Українська біографістика. 2021. № 21. С. 62-76.
- Моклиця М. Міжмистецька теорія модернізму: роздуми над книгою Олени Корчової «Музичний модернізм як Terra Cognita» // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва. 2021. № 3. C.152-160. http://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/244475
- Моклиця М. Роль сімейних стосунків у становленні письменниці Лесі Українки // Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, с. Колодяжне, 25 лютого 2021 року. Луцьк, 2021. С. 37-44.
- Моклиця М. Передмова / Леся Українка. Повне зібр. творів у 14 т. Т.7. 20. Літературно-критичні і публіцистичні твори. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2021. С. 3-41.
Основні навчально-методичні публікації за останні 5 років:
- Модернізм в українській літературі ХХ століття: навч. посіб. К.: Кондор, 2017. 392 с.
Підвищення кваліфікації за останні 5 років:
- Наукове стажування в Літній школі з літературознавства для викладачів філологічних дисциплін. Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури. Луцьк–Світязь, 1-5 червня 2018.
- Міжнародний науковий симпозіум «Леся Українка: особистість, нація, світ» 11 – 13 червня 2021 р.
- Курси підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників у сфері дистанційного навчання «Створення електронних курсів навчальних дисциплін у системі управління навчанням Moodle за спеціальностями» 01.10 – 01.11. 2021 р.
- Науково-методичний семінар «Стратегії курсу української літератури в загальноосвітній школі» 9–13 листопада 2021 р.
Інші сфери діяльності:
- Організаторка фестивалю аматорських театральних колективів «Блакитна троянда» (2010 р.), присвяченого творчості Лесі Українки.
- Редакторка і авторка літературно-мистецького журналу «Містеріум»» (2005, 2007, 2009 рр.).
- Режисерка і виконавиця ролі в інсценізації новели М. Коцюбинського «Intermezzo», здійснений викладачами факультету (2017).
- Авторка книги поезій «Сезонна графіка» (2016), роману «Три сходинки, п’ять свічок» (2019).
- Літературний критик, авторка багатьох рецензій на твори сучасних українських письменників.
- Авторка індивідуального блогу на факультетському сайті «Нівроку».
Відзнаки:
- Нагороджена Почесною грамотою Міністерства науки і освіти України (2010).
- Нагороджена такими нагрудними знаками: «Відмінник освіти України» (2015), «За наукові та освітні досягнення» (2020).
- Лауреатка Міжнародної літературної премії ім. П.Куліша (2016), Міжнародної літературної премії ім. Г. Сковороди (2020).