Культура як опора: мистецтво, що лікує і гуртує
19 червня 2024 року відбувся захід, що став яскравим прикладом того, як культура здатна об’єднувати, зцілювати і надихати в найскладніші часи. У день, коли хтось може сумніватися, чи є місце мистецтву під час війни, ми вкотре переконались: культура не лише «на часі» — вона життєво необхідна.
Під час події звучали слова, що торкалися серця: «Для мене особисто, мистецтво та історія — це ліки й ресурс, це заземлення і розуміння себе у своїй спільноті». Це стало лейтмотивом зустрічі, на якій згадувалося і про історичну місію культури в часи УНР, і про нинішні виклики, зокрема нищення культурної спадщини, про що з болем розповіла Оксана Важатко. Її виступ відкрив очі на масштаби втрат, які несе не лише Україна, а й світова культурна спільнота.
Наталія Коструба, Фіщук Оксана: "Хтось каже, що культура не на часі... Але ми переконані в іншому. Культура — це те, що нас рятує, згуртовує й допомагає не втратити себе у вирі подій. Для нас, як для людей, залучених у справи освіти, науки та ментального здоров’я, мистецтво й історія — це не просто захоплення. Це — ліки, ресурс і спосіб віднайти внутрішню опору. Це — заземлення й можливість глибше зрозуміти себе у своїй спільноті, у своєму часі, на своїй землі".
У кожному проєкті, у кожній зустрічі ми бачимо підтвердження: саме культура дозволяє нам залишатися людьми, тримати зв’язок із собою, одне з одним і з майбутнім.представили дану тему. Благодійний фонд «Рокада» Волинь був також гідно представлений — організація, яка з перших днів війни використовує мистецтво як інструмент психологічної підтримки для ВПО, проводить майстерки, вистави, арттерапевтичні заняття та екскурсії.
Особливе місце в серцях присутніх зайняла згадка про Волинський краєзнавчий музей — простір, який не просто зберігає минуле, а дихає сучасністю. Виставка «Свій/чужий. Історії про...», створена з використанням методології театр-експромт, розкрила весільні традиції українців через емоційний досвід, наближаючи історію до кожного.
Захід 19 червня — це нагадування: у боротьбі за майбутнє ми не маємо права забути про те, ким ми є.
