«Адвентивні та інвазивні види рослин у флорі Черемського природного заповідника»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Версія від 12:43, 29 листопада 2020, створена Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''ОБҐРУНТУВАННЯ'''<br /> '''проведення науково-дослідних робіт за темою: «Адвентивні та ін...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ОБҐРУНТУВАННЯ

проведення науково-дослідних робіт за темою: «Адвентивні та інвазивні види рослин у флорі Черемського природного заповідника»

Договір 259У-20-3Ф

від 27 вересня 2018 року

Посилення антропічного пресингу на природні фітоценози призводить з одного боку до збіднення видового складу регіональних флор, з іншого – до засилля та натуралізації не аборигенних (=адвентивних) видів рослин. Трансформовані людиною території стали основою для їх вторгнення, звідки вони все частіше проникають у напівприродні та природні фітоценози, створюючи загрозу існуванню окремих видів, або навіть нормальному функціонуванню окремих екосистем. Процеси адвентизації створюють реальну загрозу фіторізноманіттю території України. За рівнем адвентизації флори Україна займає досить високе місце серед інших флор світу і нині спонтанна фракція адвентивної флори України нараховує понад 830 видів судинних рослин (Протопопова, 1991).

Вивчення процесів адвентизації флори здійснюється в контексті Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблем не аборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim,1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4th International Conference on Ecology of invasion of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997).

В умовах посиленого антропогенного пресингу знаходяться і заповідні території, де засилля адвентивних видів призводить до різкого збіднення складу рослинних угруповань, викликає перебудову фітоценозів, призводять до зменшення біологічної різноманітності, зниження чисельності багатьох видів рослин, до заміни початкових домінуючих типів рослинності новими, похідними. Для оцінки масштабів і наслідків адвентизації флори заповідних територій потрібний моніторинг цього процесу з метою складання прогнозу подальших змін у структурі фітоценозів, оцінки можливостей управління ним та визначення шляхів збереження фіторізноманіття.

Черемський природний заповідник знаходиться на території північної частини Маневицького району Волинської області в західній частині Поліської низовини на межі Верхньоприп'ятської долини і Волинського моренного пасма. Його площа становить 2975,7га.. Територія ЧПЗ мало порушена антропогенною діяльністю, тому флора характеризується своєю унікальністю та самобутністю і досить яскраво представляє флору Волинського Полісся.

За геоботанічним районуванням (Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р., 2003) територія заповідника належить до центрально-південної частини (на межі) Верхньоприп’ятського округу соснових, вільхових, ялинових (фрагментарно) лісів, заплавних лук та оліго-, мезо-, евтрофних боліт Поліської підпровінції хвойно-широколистяних лісів Східноєвропейської (Сарматської) провінції хвойно-широколистяних та широколистяних лісів Голарктичного домініону.

Рослинний покрив Черемського заповідника досить різноманітний і представлений хвойними, мішаними та широколистяними лісами. Невеликими острівцями трапляються різновікові ялинники. Значну частину площі заказника займають мезотрофнi болота, по периферії яких трапляються невеликими ділянками евтрофнi болота, Особливу цінність заповiдника становить еумезотрофне Черемське осоково-сфагнове болото.

За даними Літопису природи 2017 року на досліджуваній території зростає загалом 766 видів судинних рослин. Тут виявлено 4 види рослин, включені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) (Red List IUCN, 2005): зозулині черевички справжні, глід український, козельці українські, смілка литовська. Із Європейського червоного списку (1991) (European Red List) в заповіднику трапляється 3 види рослин: глід український, смілка литовська, козельці українські. До „Бернської” конвенції (1979) включено 6 видів флори (альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий, льонолисник безприквітковий, дикран зелений) (Додаток I конвенції). До списку СІТЕS – Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни i флори, що перебувають під загрозою зникнення їз флори заказника належать зозулині черевички справжні, любка зеленоквіткова, любка дволиста, хамарбія болотна, булатка червона, гніздівка звичайна, жировик Лезеля, зозулині сльози яйцевидні, коральковець тричінадрізаний, коручка чемерниковидна, пальчатокорінники Фукса, плямистий, м’ясочервоний, травневий.

Флора Волинського Полісся здавна привертала увагу науковців. Перші фрагментарні відомості існують з початку ХІХ ст. Належать вони B. Бессеру (Besser, 1822, 1823), Фогелю (1836), Й. Юндзілу (Jundziłł, 1830). Ботанічні дослідження мали епізодичний інвентаризаційний характер, стосувались лише адміністративних ділянок Південно-Західної Росії (Волинської губернії в цілому, Луцького, Ковельського повітів тощо), до якої належала територія Волинської області. Слід зауважити, що до Волинської губернії на рубежі ХІХ–ХХ ст. належала значна за площею територія, що охоплювала сучасну Волинську, Рівненську, частини Тернопільської та Житомирської областей.

Першим дослідником флори Волині був В.Г. Бессер, вчитель-ботанік Кременецької гімназії. До його списку з 1632 видів флори південно-західної Росії ввійшли види з Волині та Поділля, проте автор склав загальний список судинних рослин "Ennumeratio plantarum hucusque in Volhynia...", для більшості видів не конкретизуючи місцезнаходження (Besser,1822). Пізніше, в другій половині ХІХ ст. в таксономічних списках А. Андржейовського "Opisanie roslin..." (Andrzejowski, 1869), В.В. Монтрезора "Обозрение растений..." (Монтрезор, 1886-1889), А. Мочлинської "Rosliny zebrane w gubernii Wołyńskiej..." (Mochlinska, 1895) з поміткою "Волинь" є відомості про види флори Волинської області. Так, В.В. Монтрезор у вступі до своєї праці пояснив, що подаються результати 15-річних флористичних досліджень, зокрема у Волинській області у 1879 р. обстежено Олику, Луцьк, Володимир-Волинський, Турійськ і Ковель; 1880 р. – Маневичі, Лишнівку та Гриву Луцького повіту, Боровно, Камінь-Каширський, Раків-Ліс, Лучиці, м. Ратно, Горники та урочище Княжа Гора у Ковельському повіті до кордону із Гродненською губернією, Кримно Володимир-Волинського повіту і м. Ковель. Автор зауважує, що північну межу Волинської губернії у зв’язку з недоступністю ще ніхто не досліджував (Монтрезор, 1886-1889).

Описуючи рослинний покрив Полісся та прилеглих місцевостей, Й.К. Пачоський (Пачоский, 1888, 1897, 1899, 1900) разом із таксономією занотовував екологічні умови зростання, частоту трапляння та період цвітіння видів судинних рослин. В класичній праці Й.К. Пачоського про основні риси розвитку флори Південно-Західної Росії (Пачоский, 1910) при аналізі флори Волино-Поділля, крім флористичних списків окремих характерних угруповань, вченим наведено понад 50 реліктових видів Волині.

Найбільш повними зведеннями флори були праці П.С. Роговича (Рогович, 1861, 1869) та І.І. Шмальгаузена (Шмальгаузен, 1886, 1895, 1897). Так, у праці директора Київського ботанічного саду "Флора Средней и Южной России..." подаються конкретні географічні пункти, з околиць яких відомі певні види – 884 місцезнаходжень наведено для Волині (Шмальгаузен, 1895,1897). Ця монографія була найвизначнішим явищем у флористичній літературі кінця ХІХ ст.

Значну роль в історії вивчення флори на межі ХХ ст. відіграли товариства Дослідників природи, серед яких найбільш активним за даними 1900 р. було Волинське з центром у м. Житомир (Кузьмішина, 2004). За недовгі роки існування Товариство видало 13 томів праць, провело кілька експедицій по вивченню флори і рослинності Волині. Матеріали цих досліджень були опубліковані, а гербарії – передані в музеї. Так, один з учасників експедицій протягом 1913-1914 рр. по дослідженню луків Волинської губернії М.А. Троїцький (Троицкий, 1917) присвятив свою статтю поширенню 30 видів рідкісних для Волині рослин. Вчений зробив критичний аналіз зібраного під час досліджень гербарію та праць І.І. Шмальгаузена, В.Г. Бессера, П.С. Роговича, Й.К. Пачоського, В.В. Монтрезора. Наприклад, М.А. Троїцький детально описує місцезнаходження Hedera helix L. в Ковельському повіті в околицях с. Смоляри біля залізничої станції Повурськ. "Предварительный отчет об исследованиях болот Волынской губернии..." склав В.С. Доктуровський, наводячи невеликі списки характерних для боліт видів рослин (Доктуровский, 1914). Зокрема, у Луцькому повіті обстежено болото біля с. Грань (Бохинь тощо), у Радожева – Хиночи; у Ковельському повіті – болото біля с. Руди, Клеведк – Ружин – Туровичи, с. Смидин, район боліт Турського каналу (с. Тур – с. Лелiков).

Протягом понад 20 років (1917-1939 рр.) Волинь входила до складу Польщі. Флористичні дослідження на той час проводили видатні вчені-ботаніки. В. Шафер починав працювати у Волино-Поділлі. Його статті присвячені монтанному елементу (Szafer, 1930), аналізу лісових та степових угруповань (Szafer, 1923). Досить об’ємний матеріал флористичної інформації з Волині міститься у визначнику рослин для Польщі В. Шафера зі співавторами (Szafer, 1953). Значний внесок у вивчення та охорону рослинного світу Волині й Волинської області здійснив польський ботанік С. Мацко (Macko, 1930, 1934, 1937, 1937а, 1937б, 1937в, 1948; Мельник, 1993, 1999; Кузьмішина, 2003; Олешко..., 2005). За його ініціативою в Луцьку був створений Волинський краєзнавчий музей (LUM). У фондах Волинського краєзнавчого музею (LUM) зберігається колекція С. Мацка, зібрана вченим на території колишнього Волинського воєводства і у Товтрах. Крім рослин, зібраних вченим особисто (1924-1938 рр.), є зразки рівненського ботаніка Й. Панека, датовані 1902-1930 рр. С. Мацко вперше обґрунтував мережу природно-заповідних об’єктів для Волині. Із восьми запропонованих ним на Волині до заповідання територій лісовий масив в с. Julana (сучасне с. Дачне Ківерцівського району Волинської області) не став заповідним внаслідок господарської діяльності людини. Пізніше, працюючи у Вроцлавському університеті, С. Мацко узагальнив результати своїх багаторічних флористичних досліджень в межиріччях Стиру, Горині та Случа (Macko, 1948-1952). Особливо цікавим є виявлені рідкісні види Euphorbia volhynica Besser ex Szafer Kulcz. et Pawl., Linnaea borealis L., Neotianthe cuculata (L.) Schlechten), які в Україні досі відомі лише з окремих місцезнаходжень.

Й. Костирко (Kostyrko, 1939) охарактеризував стан охорони природи у Польщі, до складу якої входила Волинь, відмічаючи необхідність створення ботанічного резервату в с. Julana. Окремі рослинні угруповання Волині описав М. Кочвара (Koczwara, 1930), особливості зростання двох видів осок Carex incurve Lightf. i C. chordorrhiza Ehrh. у південно-східній Єропі подав Й. Мадальський (Mądalski, 1930), списки судинних рослин родин Gramineae, Orchidaceae, Sparganiaceae, Typhaceae, Araceae поліської флори опублікувала І. Дабковська (Dąbkowska, 1932).

У повоєнний радянський період дослідження набули комплексного характеру, вчені вивчали рослинний покрив півночі Волинської області та узагальнювали у працях з Українського Полісся (Григора, 1956, 1960, 1969, 1971, 1976, 1980; Григора..., 2005; Барбарич, 1961, 1968; Бачурина 1960, 1964; Доброчаєва, 1967; Слободян, 1965, 1967; Андриенко, 1984; Андриенко, Шеляг–Сосонко, 1989; Андрієнко, 2008; Ивченко, 1980; Івченко, 1977, 1977а, 1981; Івченко, Войтюк, 1978; Фіторізноманіття..., 2006; Андрієнко, Прядко, 1997; Брадіс, Андрієнко, 1975; Гринь, 1971; Володимирець, Шклярук, 2003; Гончаренко, 2003; Івченко, 1978; Койнова, 2000; Кукурудза, Ковальчук, 1986; Мельник, 1985, 1986, 1988, 1988а, 1993; Лисак, Філіпенко, 2000; Природа, 1975; Рідкісні..., 2003; Шеляг-Сосонко..., 1980), в цілому з території України (Андрієнко..., 1998; Дубина, Чорна, 1987; Дубовик..., 1973; Мінарченко, Тимченко, 2002; Заверуха, 1985; Изменение..., 1982; Каталог..., 2002; Клеопов, 1941, 1990; Козьяков, 1991; Поварніцин, 1959; М’якушко, 1964, 1965, 1969, 1976; Мякушко, 1978; Онищенко..., 2002; Определитель..., 1987; Природно..., 1999; Протопопова, 1988, 1991; Раритетні..., 1997; Слободян, 1962, 1965, 1967; Собко, 1967; Соломаха..., 1992; Стойко..., 1978; Флора..., 1936-1965; Хорология..., 1986; Червона..., 2009; Чопик, 1970, 1978; Чорна, 2001; Шеляг-Сосонко, 1968, 1968а, 1974; Шеляг-Сосонко..., 1980).

Багато робіт присвячено вивченню поширення деяких цікавих у флористичному відношенні й водночас раритетних видів рослин та рослинних угруповань – підсніжник білосніжний Galanthus nivalis L. (Андриенко..., 1992), меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl (Барбарич, 1962), меч-трава болотна Cladium mariscus и сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. (Андриенко..., 1986), шейхцерія болотна Scheuchzeria palustris L. (Андрієнко, 1975), звіробій сланкий Hypericum humifusum L. (Андрієнко..., 1981), осока дводомна Carex dioica L. та осока тонкокореневищна C. chordorrhiza Ehrh. (Андрієнко, Прядко, 1980), альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa L. (Мельник, 1972), баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. та гронянка багатороздільна Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. (Мельник, 1976), баранець звичайний H. selago (Вавриш, Лихобабіна, 1975), вовчі ягоди пахучі Daphne cneorum L. (Мельник, 1995), гудайєра повзуча Goodyera repens (L.) R.Br. (Мельник, 1999), марсилія чотирилиста Marsilea quadrifolia L. (Дубина, 1981), адоніс весняний Adonis vernalis L. (Івашин, 1962; Мельник, Парубок, 2004), береза низька Betula humilis Schrank (Мельник, Савчук, 2004; Савчук, 2004, 2004а), ломикамінь Saxifraga L. (Зиман, Ловеліус, 1990), рідкісні та зникаючі види флори Волинського Полісся (Баранський, 2005), родини Зозулинцеві Orchidaceae (Загульський, 1991, 1993, 1994, 2001, 2002), тофільдія чашечкова Tofieldia calyculata (L.) Wahl. (Бувальцев, 1978), щитолисник звичайний Hydrocotyle vulgaris L. (Шевчик, 1986; Гелюта, 1999), самосил гірський Teucrium praemontanum Klok. (Дідух, 1974), молодильник озерний Isoëtes lacustris L. (Тимракевич, 1946), види роду Коручка Epipactis Zinn. (Тимченко, 1993), рослинних угруповань (Андрієнко, 1999, 1999а; Андрієнко..., 1987; Афанасьєв, Шеляг-Сосонко, 1965, 1965а; Балашов, 1969; Брадіс..., 1976; Григора, 1987; Дідух, 1974; Зелена..., 2009).

Флору і рослинність об'єктів природно-заповідного фонду північної частини Волинської області вивчали – у заказнику "Нечимне" Т.Л. Андрієнко та Л.Я. Партика (Андрієнко, Партика, 1984), "Озеро Любче" – В.П. Гелюта, Л.П. Вакаренко, Д.В. Дубина (Гелюта..., 2000), Й.Я. Романюк (Романюк, 1987), М.В. Химин (Природно..., 1999), О.І. Прядко (2004), окремих видів судинних рослин на території Волинської області – В.П. Козюк (Козюк, 1999), В.М. Охримович (Охримович, 1985, 1986, 1986а), В.К. Терлецький зі співавторами (Терлецький..., 1985, 1988; Рідкісні..., 1993; Судинні..., 1995).

Шацькі озера досліджували П.Т. Ященко (Ященко, 1983, 1983а, 1985, 1986, 1993), Т.Л. Андрієнко зі співавторами (Андрієнко..., 1971; Андриенко, 1978), Є.І. Цурик зі співавторами (Цурик..., 1979), І.В. Бережний (Бережной, 1977), М.А. Бухало (Бухало, 1957, 1957а), Г.Л. Проць-Кравчук (Праць-Кравчук, 1978), Р.М. Данилик, І.М. Данилик (Данилик Р., Данилик І., 1996), О.Т. Кузярін зі співавторами (Кузярін..., 2011, 2014, 2015, 2015а, 2016), Р.Р. Кухтей, М.М. Мусієнко (Кухтей, Мусієнко, 2002), В.Л. Шевчик (Шевчик, 1988, 1987, 1991), Е.И. Шишова, 1957, 1957а), Цуманську пущу – Т.Л. Андрієнко зі співавторами (Біорізноманіття..., 2004), О.А. Блажко (Блажко, 2000, 2004), флору і рослинність національного природного парку "Прип'ять-Стохід" – Т.Л. Андрієнко зі співавторами (Андрієнко..., 1998; 2009), Т.Л. Андрієнко і О.І. Прядко (Андрієнко, Прядко, 2007), О.І. Прядко (Прядко, 2001), М.Л. Клєстов зі співавторами (Клєстов..., 2001).

Цілу епоху вивчення рослинного покриву Черемського природного заповідника складають праці нині доктора наук В.В. Коніщука з Інституту агроекології і природокористування НААН (м. Київ), присвячені рослинності, екологічним особливостям території ЧПЗ та раритетним видам рослин (Коніщук, 2003, 2004, 2004а, 2004б, 2006), що стали основою подальших досліджень та логічного завершення – докторської дисертації (Коніщук, 2013, 2014).

Праці науковців кафедри ботаніки ВНУ (= СНУ) імені Лесі Українки висвітлюють питання як охорони окремих видів рослин, так і об'єктів природно-заповідного фонду Волинської області в цілому й Волинського Полісся в межах області зокрема (Коцун..., 2004, 2005, 2006, 2008, 2008а, 2010, 2012, 2012а, 2013, 2013а, 2013б, 2014, 2014а, 2015, 2015а, 2016, 2016а, 2016б, 2016в, 2017, 2018); Kotsun..., 2010, 2010a; Кузьмішина, 2003, 2004; Кузьмішина..., 2009, 2009а, 2010, 2010а, 2010б, 2010в, 2011, 2011а, 2012, 2013, 2013а, 2014, 2014а, 2014б, 2014в, 2015, 2015а, 2015б, 2016, 2016а, 2017, 2017а, 2017б, 2017в; Безсмертна..., 2012; Бубало..., 2011, 2011а, Вовк..., 1989; Войтюк..., 2007, 2008, 2008а, 2008б, 2009, Володимирець..., 2004; Гончаренко..., 2017; Кузярін..., 2011, 2014, 2015, 2015а, 2016; Мотронюк, Кузьмішина, 2008; Подковиріна, Кузьмішина, 2016; Прохорчук, Кузьмішина, 2016; Романюк, 2003, 2004, 2004а, 2004б, 2005; Терещук, Кузьмішина, 2014; Ткачук, Кузьмішина, 2014; Шевчук, 2011; Яковук, Кузьмішина, 2014). У 2013 р. вийшов друком фотоальбом про Шацький національний природний парк, у співавторстві укладачів були викладачі кафедри ботаніки І. І. Кузьмішина та Л. О. Коцун (Шацький..., 2013).

Впродовж 2018 року науковцями Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки були проведені польові дослідження флори Черемського природного заповідника, виділено її адвентивний елемент. В результаті проведених досліджень складено конспект адвентивних видів рослин Черемського природного заповідника, який нараховує 81 вид рослин.

На досліджуваній території переважають суцільні дубово-соснові масиви з унікальним еумезотрофним осоково-сфагновим болотом Черемське (рис. 1). У верхньому ярусі лісових масивів зростає сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб червоний (Quercus rubra Du Rei) (насадження), тополя тремтяча, осика (Populus tremula L), у другому – граб звичайний (Carpinus betulus L.), береза повисла, або б.бородавчаста (Betula pendula Roth.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), яловець звичайний (Juniperus communis L.), зрідка – горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), липа серцелиста (Tilia cordata L.), ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.).
В нижньому ярусі поширені крушина ламка Frangula alnus Mill., ліщина звичайна (Corylus avellana L.), верба козяча (Salix caprea L.), малина (Rubus idaeus L.), ожина сиза (R. caesius L.) і ожина складчаста (R. plicatus Weihe et Nees), калина звичайна (Viburnum opulus L. Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.) висаджено вздовж дороги до меморіального комплексу (рис. 2).
Серед кущиків трапляються брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.= Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avr.), багно звичайне (Ledum palustre L.), верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hull.), чорниця (Vaccinium myrtillus L.).

В трав’яному ярусі лісових масивів поширені щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas (L.) Schott.) і щитник шартрський, або дріоптерис гребінчастий (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs), орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn.), вероніка лікарська (Veronica officinalis L.), звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), золотушник звичайний, або золота розга (Solidago virgaurea L.), мітлиця собача (Agrostis canina L.), ожика волосиста (Luzula pilosa (L.) Willd.), куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), подекуди трапляється купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.).

У Черемському болоті серед деревного ярусу поширені береза пухнаста (Betula pubescens Ehrh.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), вільха клейка, або чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.), серед кущиків – журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.), андромеда багатолиста (Andromeda polifolia L.). У трав'яному ярусі виявлено бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata L.), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.), вовконіг європейський (Lycopus europaeus L.), вовче тіло болотне (Comarum palustre L.), гадючник голий (Filipendula denudata (J.et C.Presl) Fritsch), гравілат річковий (Geum rivale L.), молінія голуба (Molinia caerulea (L.) Moench), очерет звичайний (Phragmites australis (Cov.) Trin. ex Steud.), теліптерис болотяний, або болотна папороть (Thelypteris palustris Schott), пухівка піхвова (Eriophorum vaginatum L.), рінхоспора біла (Rhynchospora alba (L.) Vahl) (рис. 3), ситник розлогий (Juncus effusus L.), смовдь болотна (Peucedanum palustre (L.) Moench), череда трироздільна (Bidens tripartita L.), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata L.), раритетний вид на межі поширення шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris L.).

Обабіч доріг трапляються амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.), галінсога дрібноцвіта (Galinsoga parviflora Cav.), деревій майже звичайний (Achillea submillefolium L.), енотера дворічна (Oenothera biennis L.) і енотера червоностебла (O. rubricaulis Klebahn), золотушник канадський (Solidago canadensis L.), кропива дводомна (Urtica dioica L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.), мерингія трижилкова (Moehringia trinervia (L.) Chairv.), подорожник великий (Plantago major L.), полин звичайний, або чорнобиль (Artemisia vulgaris L.), ситник стиснутий (Juncus compressus Jacq.), тонколучниця однорічна, або стенактис однорічний (Phalacroloma annuum (L.) Dumort = Stenactis annua (L.) Nees).
АНОТОВАНИЙ КОНСПЕКТ АДВЕНТИВНИХ ВИДІВ РОСЛИН ЧЕРЕМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОДІДНИКА

Division І. MAGNOLIOPHYTA (ПОКРИТОНАСІННІ)
Class 1. Magnolipsida (Дводольні)
Familia 1. Urticaceae Juss. (Кропивові)
Genus 1. Urtica L. (Кропива)'
1. U. urens L. (К. жалка) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2004, с. 386): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, семіевтроф, голарктичний (циркумполярний), середземноморського походження, рівнинно-монтанний, звичайно, синантропант, субгеліофіт, археофіт, епекофіт, акантофіт; бур., корм., волок., харч., віт., техн., фарб.

Familia 2. Fagaceae Dumort. (Букові)
Genus 2. Quercus L. (Дуб)
2. Q. rubra L. (Q. borealis Michx.) (Д. червоний, д. північний) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2004, с. 423): дерево, фанерофіт, літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, семіевтроф, hCaFil, північноамериканського походження, рівнинно-монтанний, сильвант, субгеліофіт, евкенофіт, колонофіт, ергазіофігофіт; дек., дерев. 1,2,4,11-15, 17-19. (насадження).

Familia 3. Caryophyllaceae Juss. (Гвоздичні)
Genus 3. Agrostemma L. (Кукіль)
3. A. githago L. (К. звичайний) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 226): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, весняно-літній, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, евтроф, євразійсько-північноафриканський, антропогенного походження, рівнинний, розсіяно, синантропант сегетальний, геліофіт; археофіт, епекофіт, ергазіофіт; бур., дек., лік., отр, лік, жироол., для виготовлення спирту.

Genus 4. Saponaria L. (Мильнянка)
4. S. officinalis L. (М. лікарська) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 460): трав. полікарпік, хамефіт, гемікріптофіт, літньозелений, безрозетковий, каудексово-короткокореневищний, мезофіт, семіевтроф, євразійський (єврозахідносибірський), походження рівнинно-монтанний, звичайно, пратант, гемігеліофіт; кенофіт, ергазіофіт, агріофіт; віт., лік., дек., отр., фарб., парф., харч., бур., техн. (корені використовуються як сурогат мила).

Genus 5. Scleranthus L. (Червець)
5. S. annuus L. (Ч. однорічний) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 190): мрав. монокарпік, однорічник, терофіт, літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, мезотроф, європейсько-північноафриканський (середземноморсько-європейський), походження рівнинно-монтанний, звичайно, псамофант, синантропант, геліофіт; археофіт, епекофіт, аколютофіт; лік, бур., фарб.
Genus 6. Silene L. (Смілка)
6. S. armeria L. (С. армерійовидна) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 250): трав. монокарпік, малорічник, терофіт, гемікріптофіт, літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, європейський, середземноморського походження, рівнинний, зрідка, геліофіт, кенофіт, ергазіофігофіт, ергазіофіт; дек., лік., бур. Культивують, іноді дичавіє. Пачоський (1888): в соснових лісах, на піщаних місцях; м. Володимир-Волинський, с. Верба (Пачоський, 1888).
7. S. lithuanica Zapal. (С. литовська) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 252): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, семіоліготроф, європейський на пд.і сх.межі поширення, рівнинний, спорадично, синантропант, гемігеліофіт, кенофіт, агріофіт, ергазіофіт; дек., протиерозійне (закріплює піски), бур.; неоцінений (ЧКУ, 2009). Занесений до Європейського червонного списку. Цуманська Пуща (Андрієнко, Коніщук, Прядко, 2009), НПППС (Андрієнко, 2009). ШНПП (Шевчик). ур. Стригалово, розсіяно, до ~ 20 особин на площі 2 м х 10 м, серед Solidago virgaurea, НПП «Прип’ять-Стохід» (Кузьмішина, Бубало, Войтюк, 31.07.2011).

Genus 7. Spergula L. (Шпергель)
8. S. arvensis L. (Ш. польовий) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 198): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, ранньовесняний ярий ефемер, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, євразійський (єврозахідносибірський), середземноморського походження, монтанно-рівнинний, звичайно, синантропант, субгеліофіт; археофіт, епекофіт, аколютофіт; лік., віт., бур., корм.
9. S. sativa Boenn. (Ш. посівний) – (Флора..., 1952; Екофлора..., 2002, с. 200): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, гігромезофіт, мезотроф, євразійський (єврозахідносибірський), походження рівнинний, зрідка, синантропант, геліофіт; кенофіт, епекофіт, ергазіофіт; корм., віт., бур. (виключно посіви льону).

Familia 4. Amaranthaceae Juss. (Ширицеві, Амарантові)
Genus 8. Amaranthus L. (Шириця)
10. A. albus L. (Щ. біла) – (Флора..., 1952): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезоксерофіт, евтроф, мультирегіональний, північноамериканського походження, монтанно-рівнинний, звичайно, синантропант, геліофіт; кенофіт; бур., корм., лік., харч.
11. A. retroflexus L. (Щ. загорнута) – (Флора..., 1952): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеромезофіт, евтроф, мультирегіональний, північноамериканського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, сціогеліофіт; кенофіт, ксенофіт, епекофіт; бур., жироол., корм., харч., віт., лік., мед. Familia 5. Chenopodiaceae Vent. (Лободові)

Genus 9. Chenopodium L. (Лобода)
12. Ch. ficifolium Smith (Л. фіголиста, л.пізня) – (Флора..., 1952): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, євразійський, (євродревньосередземноморський сх-азійський), походження монтанно-рівнинний, звичайно, синантропант, пратант, субгеліофіт; археофіт; бур.
13. Ch. rubrum L. (Л. червона) – (Флора..., 1952): трав. монокарпік, дворічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, оліготроф, голарктичний, середньоєвропейського походження, монтанно-рівнинний, звичайно, синантропант, пратант, субгеліофіт; кенофіт; лік., бур., харч., техн.
14. Ch. suecicum J. Murr (Л. шведська) – (Флора..., 1952): трав. монокарпік, дворічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, евтроф, євразійський, азійського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, пратант, субгеліофіт; кенофіт, епекофіт; лік., бур., харч., корм.

Familia 6. Polygonaceae Juss. (Гречкові)
Genus 10. Faloppia Adans. (Обманка)
15. F. convolvulus (L.) A. Löve (Polygonum convolvulus L.) (О. березкова, гірчак березковидний, витка гречка березковидна) – (Флора..., 1952): трав. монокарпік, однорічник, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, голарктичний, азійське походження, рівнинний, синантропант, субгеліофіт; археофіт, епекофіт; бур., жироол., лік., віт., дек.

Familia 7. Brassicaceae Burnett (Cruciferae) (Капустяні, Хрестоцвіті)
Genus 11. Capsella Medik. (Грицики)
16. C. bursa-pastoris (L.) Medik. (Thlaspi bursa-pastoris L.) (Г. звичайні) – (Флора..., 1953; Екофлора..., 2007, с. 525): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, гемікриптофіт, зимовозелений, напіврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, семіевтроф, hemiCaFob, голарктичний (циркумполярний), походження рівнинно-монтанний, звичайно, синантропант, субгеліофіт; археофіт, епекофіт, аколютофіт; алк., бур., віт., корм., лік., харч., жироол., ефіроол., дуб.

Genus 12. Descurainia Webb et Berth. (Кудрявка, Кудрявець)

17. D. sophia (L.) Webb et Prantl. (Sisymbrium sophia L.) (К. Софії) – (Флора..., 1953; Екофлора..., 2007, с. 448): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, весняно-літньозелений, напіврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субксерофіт, семіевтроф, голарктичний, ірано-туранське походження, рівнинно-монтанний, звичайно, синантропант, геліофіт; археофіт, епекофіт, аколютофіт; алк., бур., корм., лік., віт., отр., харч., жироол., ефіроол.

Genus 13. Neslia Desv. (Сітківниця, Неслея)
18. N. paniculata (L.) Desv. (С. волотиста, Н. волотиста) – (Флора..., 1953; Екофлора..., 2007, с. 178): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, весняно-літньозелений, напіврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, семіевтроф, голарктичний, антропогенне походження, рівнинний, зрідка, синантропант, геліофіт; археофіт, епекофіт, аколютофіт; лік., бур., жироол., фарб. ШНПП (Ященко, 1994). м. Володимир-Волинський, с. Верба (Пачоский, 1888). + (№ 269, Шмальгаузен, 1895-1897).

Genus 14. Raphanus L. (Редька)
19. R. raphanistrum L. (Р. дика) – (Флора..., 1953; Екофлора..., 2007, с. 162): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, весняно-літньозелений, напіврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, евтроф, європейський, середземноморське походження, рівнинний, звичайно, синантропант, геліофіт, археофіт, епекофіт, аколютофіт; лік., бур., жироол., мед., корм., техн., отр.

Genus 15. Velarum L. (Шилоплідка)

20. V. officinale (L.) Reich. (Sisymbrium officinale (L.) Scop) (Ш. лікарська, сухоребрик лікарський) – (Флора..., 1953; Екофлора..., 2007, с. 446): трав. монокарпік, однорічник, терофіт, гемікриптофіт, весняно-літньозелений, напіврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, семіевтроф, мультирегіональний, рівнинно-монтанний, звичайно, синантропант, геліофіт; археофіт, колонофіт, аколютофіт; бур., віт., дуб., жироол., ефіроол., корм., лік., фарб., харч.

Familia 8. Salicaceae Mirb. (Вербові)
Genus 16. Salix L. (Верба)
21. S. fragilis L. (В. ламка) – (Флора..., 1952): дерево, фанерофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, гігромезофіт, евтроф, євразійський (європейсько-західноазіатський), малоазійське походження, монтанно-рівнинний, розсіяно, сильвант, геліофіт, археофіт, агріофіт; віт, дек., дерев., дуб., корм., лік., мед., техн., целюл.

Familia 9. Primulaceae Vent. (Первоцвіті)
Genus 17. Anagallis L. (Курячі очка)

22. A. arvensis L. (К. о. польові, очний цвіт польовий) – (Флора..., 1957, Екофлора..., 2010, с. 253): трав. монокарпік, малорічник, гемікріптофіт, весняно-літньозелений, безрозетковий, безкореневищний, стрижнево-мичкувата коренева система, субмезофіт, семіевтроф, голарктичний (циркумполярний), середземноморсько-ірано-туранське походження, монтанно-рівнинний, спорадично, синантропант, геліофіт, археофіт, епекофіт; бур., дек., жироол., лік., мед., отр.

Familia 10. Malvaceae Juss. (Мальвові)
Genus 18. Malva L. (Калачики, мальва)
23. M. neglecta Wallr. (M. rotundifolia L. p.p.) (К. непомітні, к. круглолисті) – (Флора..., 1955, Екофлора..., 2010, с. 308): трав. монокарпік, багато- або дворічник, гемікріптофіт або терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, евтроф, євразійський (єврозахідноазійський), ірано-туранське походження, рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, епекофіт, аколютофіт; віт., дек., корм., лік., мед., бур.
24. M. pusilla Smith (M. borealis Wallm.) (К. маленькі) – (Флора..., 1955, Екофлора..., 2010, с. 310): трав. монокарпік, багато- або дворічник, гемікріптофіт або терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, субмезофіт, евтроф, євразійський (єврозахідноазійський), походження, рівнинний, розсіяно, синантропант, геліофіт, археофіт (резистентний), епекофіт, аколютофіт; віт, дек., корм., лік., харч. (салатна), бур.

Familia 11. Rosaceae Juss. (Розові)
Genus 19. Malus Mill. (Яблуня)
25. M. sylvestris (L.) Mill (Pyrus malus L.) (Я. лісова) – (Флора..., 1954): дерево, мезофанерофіт, стрижнекореневий, листопадний, мезофіт, евтроф, центральноєвропейсько-передньоазійський, європейського походження; монтанно-рівнинний, кенофіт, сильвант, субгеліофіт; лік., віт., харч., мед., дек., ефіроол. ШНПП (Ященко, 1994).

Genus 20. Physocarpos (Cambess.) Maxim. (Пухироплідник)

26. Ph. opulifolia Maxim. (П. калинолистий) Opulaster opulifolius (L.) Kuntze, (Spiraea opulifolia L., Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.): розріджені лісові насадження, уздовж доріг і залізничних магістралей, у високих живоплотах; кущ, фанерофіт, мезофіт, евтроф, монтанно-рівнинний, північно-американське походження, кенофіт, колонофіт, ергазіофіт; дек.

Familia 12. Fabaceae Lindl. (Бобові)
Genus 21. Vicia L. (Горошок, Віка)

27. V. angustifolia Reichard (Г. вузьколистий) – (Флора..., 1954): відкриті лугові схили, переважно післялісові луки, чагарники, посіви; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, євросибірський, середземноморсько-ірано-туранського походження, рівнинний, лучно-степовий, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., корм. ШНПП (Ященко, 1994). По всій Україні звичайно.
28. V. tetrasperma (L.) Schreb. (Г. чотиринасінний) – (Черепанов, Сосуд. Раст. СССР, 1981: 249): луки, чагарники, синантропні ландшафти; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, середземноморського походження, рівнинний, пратант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, агріофіт; лік., корм., мед., жироол., бур.
29. V. villosa Roth (Г. волохатий) – (Флора..., 1954): луки, узлісся, вздовж доріг, в садах і посівах, синантропні ландшафти, трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, евтроф, євросередньоазійський, середземноморського походження, рівнинний, рудеральний, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., харч., корм., мед., дек., жироол., бур. +(№ 751, Шмальгаузен, 1895-1897). Луцьк, залізнодорожне полотно на піску (Мацко, 26.05.1936, LUM). ШНПП (Ященко, 1994).

Familia 13. Onagraceae Juss. (Онагрові)
Genus 22. Oenothera L. (Енотера, Нічна свічка)

30. O. biennis L. (Е. дворічна) – (Флора..., 1955): на піщаних, рідше глинистих ґрунтах, полях, городах, в садах, по берегах річок, краях доріг, іноді масово; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, північно-американського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, інвазійний вид, кенофіт, ксенофіт, агріофіт; лік., мед., віт., харч., жироол., волокн., дек., бур.
31. O. rubricaulis Klebahn (Е. червоностебла) – (Флора..., 1955): На відкритих і борових пісках; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезо-оліготроф, індиферентний кальцієфіл, голарктичний, північно-американського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, інвазійний вид, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; дек., бур.

Familia 14. Oxalidaceae R.Br. (Квасеницеві)
Genus 23. Xanthoxalis Small. (Ксантоксаліс)

32. X. fontana (Bunge) Holub (К. джерельна) –(Флора..., 1955): в садах, парках, на клумбах, зрідка на сухих схилах, в тріщинах каменях, на городах; трав. полікарпік, гемікриптофіт, піврозетковий, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, голарктичний, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, тропічного походження, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік. ШНПП (Ященко, 1994).

Familia 15. Geraniaceae Juss. (Геранієві)
Genus 24. Geranium L. (Герань)
33. G. palustre L. (Г. болотяна) – (Флора..., 1955): луки, ліси, береги рік і потоків, краї боліт; трав. полікарпік, гемікриптофіт, безрозетковий, стрижнекореневий, гігрофіт, евтроф, євродревньосередземноморський, монтанно-рівнинний, прато-палюдант, геліофіт, кенофіт; лік., дуб.
34. G. pusillum L. (Г. маленька) – (Флора..., 1955): на полях, степах, гірських відкритих схилах, біля доріг, по чагарниках як бурян; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, рудеральний, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., бур.
35. G. sibiricum L. (Г. сибірська) – (Флора..., 1955): забур’янені місця, узлісся; трав. полікарпік, гемікриптофіт, безрозетковий, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, індиферентний кальцієфіл, голарктичний, азійського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, рудеральний, субгеліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., бур.; м. Горохів (Мацко, 23.07.1936, LUM). ШНПП! (Кузьмішина, Кузярін, 2011).

Familia 16. Apiaceae Lindl., Umbelliferae Moris. (Селерові, Зонтичні)
Genus 25. Aethusa L. (Собача петрушка)

36. A. cynapium L. (С. п. звичайна) – (Флора..., 1955): росте на пухких, багатих поживними речовинами, часто карбонатних ґрунтах по засмічених місцях, біля жител, в садах, городах; одно- або дворічний трав. монокарпік, терофіт, безрозетковий, стрижнекореневий, мезо-ксерофіт, евтроф, голарктичний, середньоєвропейського походження, монтанно-рівнинний, сильвант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., отр., фарб., ефіроол., бур.

Genus 26. Conium L. (Болиголов)

37. C. maculatum L. (Б. плямистий) – (Флора..., 1955): обочини доріг, краї полів, засмічені місця, утворює зарості; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф євродревньосередземноморський, середземноморсько-ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, рудеральний, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., нар.медиц., отр., ефіроол., дуб., бур.

Familia 17. Rubiaceae Juss. (Маренові)
Genus 27. Galium L. (Підмаренник)
38. G. spurium L. (П. несправжній) – (Флора..., 1961): чагарники, як бур’ян у посівах і садах; синантропні ландшафти; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, антропогенного походження, монтанно-рівнинний, лучно-степовий, геліофіт, археофіт, епекофіт; лік., бур., жироол., техн. ШНПП (Ященко, 1994). Ковельський повіт Заболотьє! (№ 1113, Шмальгаузен, 1895-1897).

Familia 18. Cuscutaceae Dumort. (Повитицеві)
Genus 28. Cuscuta L. (Повитиця)

39. C. epilinum Weihe (П. льонова) – (Флора..., 1957): паразитує на льоні, рідше на рижію і деяких бур’янах; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, ксеро-мезофіт, мезотроф, безхлорофільний паразит, голарктичний, антропогенного походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, епекофіт; бур. +(№ 1638, Шмальгаузен, 1895-1897).

Familia 19. Boraginaceae Juss. (Шорстколисті)
Genus 29. Anchusa L. (Воловик)
40. A. officinalis L. (В. лікарський) – (Флора..., 1957): біля доріг, на засмічених і піщаних місцях, на полях; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезо-ксерофіт, мезотроф, європейський, середземноморського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., отр., мед., фарб., жироол., дек., бур. В лісових районах і Лісостепу, звичайно; заноситься на Полісся і в Степ.

Genus 30. Lappula Moench (Липучка)
41. L. squarrosa (Retz.) Dumort (Л. відхилена) – (Флора..., 1957): засмічені і кам’янисті місця, біля доріг (синантропні ландшафти); трав. монокарпік, однорічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, євразійський, середземноморсько-ірано-туранського походження. монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., мед., бур. По всій Україні, звичайно. Genus 31. Lycopsis L. (Кривоцвіт)
42. L. arvensis L. (К. польовий) – (Флора..., 1957): засмічені і кам’янисті місця, біля доріг (синантропні ландшафти); Трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, європейський, середземноморського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., харч., жироол., техн., бур. Genus 32. Myosotis L. (Незабудка)
43. M. arvensis (L.) Hill (M. intermedia Link., M. scorpioides α. arvensis L.) (Н. польова) – (Флора..., 1957): степові і лугово-степові схили, чагарники, луки, пустирі, синантропні ландшафти; трав. монокарпік, одно- та дворічник, гемікриптофіт, безрозетковий, безкореневищний, ксеро-мезофіт, мезотроф, євразійський, середземноморсько-ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., техн., бур. Волин. обл.: м. Луцьк (Мацко, 18.06.1938, LUM).

Familia 20. Solanaceae Juss. (Пасльонові)
Genus 33. Hyoscyamus L. (Блекота)
44. H. niger L. (Б. чорна) – (Флора..., 1960): на засмічених місцях, пустирях, біля доріг, в садах (синантропні ландшафти); трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, евтроф, голарктичний, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, епекофіт; отр, лік., віт., бур., жироол., техн. Луцьк, узбіччя дороги (Мацко, 16.06.1935, LUM). Холонів, повіт Горохів, город (Мацко, 25.07.1937, LUM). ШНПП (Ященко, 1994).
Genus 34. Lycium L. (Повій)

45. L. barbatum L. (П. звичайний) – (Флора..., 1960): на пустирях, схилах, узбіччях доріг і як живопліт, здичавіле; кущ, фанерофіт, безрозетковий, безкореневищний, ксеро-мезофіт, евтроф, євразійський, центрально-китайського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, ергазіофіт, епекофіт; лік., віт., мед., дек., жироол., закріплює яри. Волинь! (№ 1645, Шмальгаузен, 1895-1897). Луцьк, узбіччя дороги (Мацко, 12.07.1935, LUM). ШНПП (Ященко, 1994). ур. Городище!, м. Володимир-Волинський (Кузярін, Кузьмішина, 07.08.2011). 1,15,18,19

Familia 21. Plantaginaceae Juss. (Подорожникові)
Genus 35. Veronica L. (Вероніка)
46. V. arvensis L. (В. польова) – (Флора..., 1960): поля, схили, лесовидні горби, піднімається в гори; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, евтроф, євродревньосередземноморський, середземноморсько-ірано-туранського походження, рівнинний, палюдант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., бур., корм., техн.
47. V. opaca Fries (В. тьмяна) – (Флора..., 1960): агрикультурні ландшафти; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, евтроф, європейський, антропогенного походження, рівнинний, сегетальний, геліофіт, археофіт, епекофіт; бур. ШНПП (Ященко, 1994)
48. V. persica Poir. (V. buxbaumii Tenore, V. filiforme Bess.) (В. персидська) – (Флора..., 1960): в садах, на полях, біля доріг; синантропні ландшафти; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, піврозетковий, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, південно-зх-азійського походження, рівнинний, пратант, геліофіт, кенофіт (1805), ксенофіт, епекофіт; лік., бур. Володимир-Волинський! (№ 1714, Шмальгаузен, 1895-1897). Луцьк (Мацко, 11.04.1938, LUM). ШНПП (Ященко, 1994).

Familia 36. Verbenaceae Jaume (Вербенові)
Genus 36. Verbena L. (Вербена)
49. V. officinalis L. (В. лікарська) – (Флора..., 1961): луки, лісові галявини, береги рік і потоків, біля доріг; трав. полікарпік, гемікриптофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, біполярний, середземноморсько-ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, лучно-степовий, синантропант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., ефіроол., отр., бур. ШНПП (Ященко, 1994). Володимир-Волинський у.! (№ 1482, Шмальгаузен, 1895-1897).

Familia 23. Lamiaceae Lindl. (Губоцвіті)
Genus 37. Galeopsis L. (Жабрій)
50. G. ladanum L. (Ж. ладанний) – (Флора..., 1960): на полях, часто як післяжнивний бур’ян; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, евтроф, євразійський, середземноморського походження, монтанно-рівнинний, монтанно-рівнинний, синантропант, сціофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., мед., жироол., дек., отр., бур. ШНПП (Ященко, 1994). Genus 38. Lamium L. (Глуха кропива)
51. L. album L. (Г. к. біла) – (Флора..., 1960): як бур’ян у садибах, на вулицях, біля плотів, іноді на луках, берегах річок, чагарники; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, евтроф, єврозахідно-сибірський, ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., віт., жироол., ефіроол., мед., харч., техн., бур.

Familia 24. Asteraceae Dumort. (Айстрові)
Genus 39. Ambrosia L. (Амброзія)
52. A. artemisifolia L. (А. полинолиста) – (Флора..., 1962): поля, пасовища, городи, засмічені місця, пустирі, вздовж доріг, залізничі насипи, лісосмунги, берега річок; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксерофіт, мезотроф, мультирегіональний, північноамериканського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., ефіроол., жироол, бур. Луцьк! (Романюк, Кузьмішина, Коцун, 2003). терикон шахти №4 м. Нововолинська Володимир-Волинського р-ну (Кузярін, Кузьмішина, 22.07.2011), (НПППС, Орлов, Прядко, 2013а Фітоінвазії).

Genus 40. Anthemis L. (Роман)
53. A. cotula L. (Р. собачий) – (Флора..., 1962): по засмічених місцях, біля жител, вздовж доріг і на полях; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, мультирегіональний, середземноморського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., ефіроол., бур. Genus 41. Artemisia L. (Полин)
54. A. absinthium L. (П. гіркий) – (Флора..., 1962): на покладах і польових межах, уздовж доріг, біля будинків, на засмічених лугах, городах, по лісових узліссях, в лісових посадках, на берегових обривах; трав. полікарпік, гемікриптофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, євразійський, занесено в Північну Америку, ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., віт., ефіроол., харч., інсект., дуб., в лікерному виробництві, бур.
55. A. annua L. (П. однорічний) – (Флора..., 1962): трав’янисті угруповання на синантропних ландшафтах; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, помірно-азійський, занесено до Європи і Північної Америки, помірно-азійського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., ефіроол., харч., фарб, бур. Genus 42. Carduus L. (Будяк)
56. C. acanthoides L. (Б. акантовидний) – (Флора..., 1962): бур’ян на відкритих місцях, берегах рік, синантропні ландшафти; трав. полікарпік, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, європейський, середземноморського походження, рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт. епекофіт; лік., харч., смол., мед., корм., ефіроол., жироол., бур. Волинь (№ 1285, Шмальгаузен, 1895-1897).

Genus 43. Centaurea L. (Волошка)
57. C. cyanus L. (В. синя) – (Флора..., 1965): поля, посіви, частіше в житі; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, середземноморського або пд-європейського походження, рівнинний, синантропант, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; бур., лік., дек., харч., жироол., мед., техн., отр. Genus 44. Cichorium L. (Цикорій)
58. C. intybus L. (Ц. дикий, Петрові батоги) – (Флора..., 1962): вздовж доріг, по канавах, на засмічених місцях, на луках; трав. полікарпік, гемікриптофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, євросибірський, занесено в Північну Америку, середземноморсько-ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., віт., харч., корм., мед., олійн., бур.

Genus 45. Conyza L. (Коніза)
59. C. canadensis (L.) Cronq. (Erigeron canadensis L.) (К. канадська, злинка канадська) – (Флора..., 1962): відкриті (в основному піщані) ґрунти, поля, городи; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, oліго-мезотроф, мультирегіональний, північноамериканського походження. монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., ефіроол., віт., корм., бур. Genus 46. Galinsoga Ruiz et Pav. (Галінсога)
60. G. ciliata (Rafin.) Blake ~ G.urticifolia (Kunt) Benth, G.quadriradiata Ruiz & Pav. (Г. війчаста) – (Флора..., 1962): синантропні ландшафти; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, мезофіт, евтроф, мультирегіональний, центральноамериканського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, субгеліофіт, кенофіт, епекофіт (1946); мед., бур.. (Флора..., 1962: Зх. Полісся (Любомль, Ковель, Луцьк), м. Луцьк! (Кузьмішина, 2012).
61. G. parviflora Cav. (Г. дрібноквіткова, незбутниця) – (Флора..., 1962): бур’ян на полях, городах, в садах, вздовж доріг, на засмічених місцях, на клумбах, газонах, часто на полях в пропашних культурах, в тінистих і вологих місцях; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, мезофіт, евтроф, мультирегіональний, південноамериканського походження, рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., мед., бур.

Genus 47. Lactuca L. (Латук)
62. L. serriola Torner (L. scariola L.) (L. дикий, л. компасний) – (Флора..., 1965): як бур'ян на городах, у садах; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксерофіт, мезотроф, євразійський, середземноморсько-ірано-туранського походження. монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., харч., корм., отр., жироол., бур. Genus 48. Lepidotheca Nutt. (Лускочашечниця, Лепідотека)
63. L. suaveolens (Pursh) Nutt. (Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb.) (Л. запашна, лепідотека запашна, хамоміла запашна) – (Флора..., 1965): поблизу житла уздовж доріг і залізничних колій, на пустирях, на засмічених місцях і занедбаних полях; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, мультирегіональний, рівнинний, синантропант, субгеліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., нар.медиц., бур.

Genus 48. Matricaria L. (Ромашка)
64. M. perforata Merat (Р. непахуча) – (Флора..., 1962): бур’ян на полях, городах, вздовж доріг по засмічених місцях; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, голарктичний, рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, епекофіт; лік., ефіроол. (Шевчик).
65. M. recutita L. (Chamomilla recutita (L.) Rauschert) (Р. лікарська, р.обідрана, хамоміла лікарська) – (Флора..., 1962): на покладах, пустирях, по узбіччях залізних і шосейних доріг, в населених пунктах, садах, виноградниках, посівах зернових і просапних культур; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, голарктичний, передньо-азійського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., дек., ефіроол., мед., фарб., жироол., бур. Луцьк, на пагорбі (Мацко, 11.05.1935, LUM). ШНПП (Ященко, 1994).

Genus 49. Onopordum L. (Татарник)
66. O. acanthium L. (Т. звичайний) – (Флора..., 1962): по шляхах, біля жител, піщані береги рік; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезо-ксерофіт, мезотроф, євразійський, занесено в Пн. Америку, середземноморського походження. рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., нар.медиц., харч., жироол., мед., техн., бур. ур. Городище!, м. Володимир-Волинський (Кузярін, Кузьмішина, 07.08.2011).

Genus 50. Phalacroloma Cass. (Тонколучниця)
67. Ph. annuum (L.) Dumort (Stenactis annua Nees) (Т. однорічна, стенактис однорічний) – (Флора..., 1965): береги рік, ліси, галявини, на засмічених місцях; трав. монокарпік, дворічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезо-ксерофіт, мезотроф, голарктичний, північно-американського походження, рівнинний, синантропант, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, агріофіт; дек., ефіроол., бур. Genus 51. Senecio L. (Жовтозілля)
68. S. vulgaris L. (Ж. звичайне) – (Флора..., 1962): поля, городи, вздовж доріг, ліси, узлісся – вторинно; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, Голарктичний (євразійський, занесено в Пн.Америку), азійського походження, рівнинний, лучно-степовий, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., фарб., олійн., техн., бур. +(№ 1257, Шмальгаузен, 1895-1897). Луцьк, узбіччя дороги (Мацко, 16.09.1935, LUM). ШНПП (Ященко, 1994). Genus 52. Solidago L. (Золотушник)
69. S. canadensis L. (З. канадський) – (Флора..., 1962): береги рік, сади, парки, квітники; трав. полікарпік, багаторічник, гемікриптофіт, піврозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, голарктичний, північно-америкаканський, рівнинний, лучно-степовий, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., ефіроол., дек., мед., техн., гутаперченос., бур. Genus 53. Sonchus L. (Жовтий осот)
70. S. arvensis L. (Ж. о. польовий) – (Флора..., 1965): на полях, в посівах, по городах, залежах, по чагарниках, іноді луках; трав. полікарпік, багаторічник, гемікриптофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, мультирегіональний (євразійсько-середземноморський, занесено в Америку, Австралію і Японію), середземноморського походження, монтанно-рівнинний, лучно-степовий, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., віт., жироол., мед., корм., харч., волокн., бур.
71. S. oleraceus L. (Ж. о. городній) – (Флора..., 1965): засмічує переважно городні культури, рідше трапляється в посівах, на полях, залежах, по чагарниках, іноді на луках; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, мезофіт, мезотроф, мультирегіональний, середземноморського походження, рівнинний, лучно-степовий, субгеліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., віт., жироол., мед., корм., харч., волокн., бур.

Genus 54. Xanthium L. (Нетреба)
72. X. strumarium L. (Н. звичайна) – (Флора..., 1962): засмічені місця, вздовж доріг, каналів, на залізничих насипах, берегах водойм, в посівах пропашних культур, городах, садах, вигонах; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, стрижнекореневий, ксеро-мезофіт, мезотроф, мультирегіональний, ?Ірано-туранського походження (?північно-американське походження), рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., віт., жироол., ефіроол., фарб., техн., бур. ШНПП (Ященко, 1994). + (№ 1193, Шмальгаузен, 1895-1897).

Class 2. Liliopsida (ОДНОДОЛЬНІ)
Familia 25. Hydrocharitaceae Juss. (Жабурникові)
Genus 55. Elodea Michx. (Елодея)
73. E. canadensis Michx. (Е. канадська) – (Флора..., 1935, 1940): водойми; трав. полікарпік, багаторічник, криптофіт, безрозетковий, безкореневищний, гідрофіт, мезотроф, мультирегіональний, північно-американське походження, рівнинний, аквант, геліофіт, кенофіт, агріофіт, лік., корм., техн.

Familia 26. Juncaceae Juss. (Ситникові)
Genus 56. Juncus L. (Ситник)
74. J. tenuis Willd. (С. тонкий) – (Флора..., 1950): луки, болота; трав. полікарпік, багаторічник, гемікриптофіт, розетковий, кореневищний геофіт, дерновинний, мезо-гігрофіт, мезотроф, мультирегіональний, американського походження, рівнинний, палюдант, геліофіт, кенофіт, ксенофіт, агріофіт, лік. ШНПП (Ященко, 1994).

Familia 27. Poaceae Barnhart (Тонконогові, Злакові)
Genus 57. Anisantha C. Koch (Анізанта)
75. A. tectorum (L.) Nevski (Bromus tectorum L.) (А. покрівельна) – (Флора..., 1940): піски, осипи, дороги, узбіччя полів і посівів, пасовища та інші місця з порушеним рослинним покривом; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, ксеро-мезофіт, мезотроф мультирегіональний, середземноморсько-сх-туранського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; корм., бур. ШНПП (Ященко, 1994). +(№ 2603, Шмальгаузен, 1895-1897).

Genus 58. Apera Adans. (Метлюг)
76. A. spica-venti (L.) Beauv. (М. звичайний) – (Флора..., 1940): піски, піщані луки, як бур’ян на полях, біля доріг, в населених пунктах; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, мичкувата коренева система, мезофіт, мезотроф, голарктичний євродревньосередземноморського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт, лік., нар.медиц., дек., корм. ШНПП (Ященко, 1994). +(№ 2512, Шмальгаузен, 1895-1897).

Genus 59. Bromus Scop. (Бромус)
77. B. arvensis L. (Б. польовий) – (Флора..., 1940): узбіччя доріг, полів, на луках, в посівах; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, безрозетковий, безкореневищний, мичкувата коренева система, мезофіт, мезотроф, євразійський, занесено в Північну Америку, середземноморського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт, харч., бур. +(№ 2608, Шмальгаузен, 1895-1897). Genus 60. Digitaria Hall. (Пальчатка)
78. D. ischaemum (Schreb.) Muehl. (П. звичайна) – (Флора..., 1940): піски, біля доріг, береги водойм, населені пункти, післяжнивний бур’ян; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, розетковий, безкореневищний, мичкувата коренева система, ксеро-мезофіт, оліготроф, голарктичний, середньоєвропейського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, псамофант, геліофіт, археофіт, геміепекофіт, лік., корм., харч., бур. ШНПП (Ященко, 1994). +(№ 2463, Шмальгаузен, 1895-1897).

Genus 61. Setaria Beauv. (Мишій)

79. S. glauca (L.) Beauv. (М. сизий) – (Флора..., 1940): городи, поля (серед пропашних культур), по стерні, в садах, рідше по берегах річок на піщаних ґрунтах; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, розетковий, безкореневищний, ксеро-мезофіт, оліго-мезотроф, мультирегіональний, індо-малайського походження, монтанно-рівнинний, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., корм., харч., бур. +(№ 2466, Шмальгаузен, 1895-1897). Горохів, в полі (Мацко, 15.08.1933, LUM). ШНПП (Ященко, 1994).
80. S. viridis (L.) Beauv. (М. зелений) – (Флора..., 1940): на обролюваному грунті (особливо по стерні озимих та ярих культур), на межах, узбіччях доріг, смітниках, біля житла; трав. монокарпік, однорічник, терофіт, розетковий, безкореневищний, ксеро-мезофіт, євразійський, середземноморсько-ірано-туранського походження, монтанно-рівнинний, пратант, синантропант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік., корм., бур. +(№ 2468, Шмальгаузен, 1895-1897). ШНПП (Ященко, 1994).

Familia 28. Araceae Juss. (Ароїдні)
Genus 62. Acorus L. (Лепеха)

81. A. calamus L. (Л. звичайна, аїр очеретяний) – (Флора..., 1950): болота, береги рік, ставків і озер; трав. полікарпік, гемікриптофіт, безрозетковий, довгокореневищний, ксеро-мезофіт, оліго-мезотроф, євразійський, рівнинний, палюдант, геліофіт, археофіт, ксенофіт, епекофіт; лік, харч., ефіроол., дек., дуб. ШНПП (Ященко, 1994). + (№ 2303, Шмальгаузен, 1895-1897).


Висновки:

Результати проведених у 2018 році польових досліджень дозволили сформулювати наступні висновки:

1. У складі флори Черемського природного заповідника виявлено 81 вид адвентивних рослин, що становить понад 10% видів флори досліджуваної території. Серед адвентивних видів виключна більшість трав’янистих рослин.
2. Потенційно інвазивними для досліджуваної території є адвентивні види Ambrosia artemisifolia, Galinsoga parviflora, Oenothera biennis, Oenothera rubricaulis, Phalacroloma annuum, Solidago сanadensis.
3. Джерелом інвазій на території Черемського природного заповідника можуть бути насадження дуба червоного (Quercus rubra), який досяг репродуктивного віку.
4. Результати проведених досліджень можуть бути основою для подальших досліджень і моніторингу видового складу та поширення адвентивних видів на території Черемського природного заповідника.