Відмінності між версіями «Моклиця Марія Василівна»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 131: Рядок 131:
= <span style="color:#A81C07">Основні наукові публікації за останні 5 років:</span> =
= <span style="color:#A81C07">Основні наукові публікації за останні 5 років:</span> =


'''Авторка понад 200 наукових публікацій різного рівня. Зокрема монографій:'''
'''Авторка понад 200 наукових публікацій різного рівня'''


* Моклиця М. Інтерпретація та горизонт розуміння: драматургія Лесі Українки // KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź: Fundacja «Oświata i Nauka Bez Granic PRO FUTURO». 2020. Nr 1 (29). С. 167-182.  http://kelmczasopisma.com/ua
* Моклиця М. Інтерпретація та горизонт розуміння: драматургія Лесі Українки // KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź: Fundacja «Oświata i Nauka Bez Granic PRO FUTURO». 2020. Nr 1 (29). С. 167-182.  http://kelmczasopisma.com/ua

Версія за 18:20, 4 січня 2024

Моклиця М. В.

Контакти:

Імейли:

Mariya.Moklytsya@vnu.edu.ua

moklytsja@gmail.com

Персональні профілі:

Scholar Google

ORCID ID

Web of Science

Науковці України

Сторінка на офіційному вебсайті ВНУ імені Лесі Українки

Посада в ЗВО:

Професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий ступінь:

Докторка філологічних наук з 1999, спеціальність 10.01.06 – теорія літератури. Тема дисертації: «Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика».

Учене звання:

Професор кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства. Атестат ПР № 000850, від. 5.11. 2001.

Базова освіта:

Заінчила Київський державний педагогічний інститут ім. А. М. Горького, вчитель російської мови та літератури, вчитель середньої школи. Диплом з відзнакою Б-І № 592552.

Наукові інтереси:

Керівниця наукової школи «Модернізм в українській та зарубіжній літературі». На основі авторської концепції модернізму (психоаналітично-структуралістської) досліджується творчість українських і зарубіжних письменників ХХ століття на предмет приналежності до того чи іншого модерністського стилю, аналізуються типологічні явища модернізму, унаслідок чого український модернізм вписується в європей¬ський та світовий літературний контекст.

Біографічна довідка:

Народилася в с. Залішани Поліського району Київської області.

1976 року закінчила філологічний факультет Київського державного педінституту ім. М. Горького.

Працювала вчителем. З 1982 р. – асистент, старший викладач, доцент, професор Луцького державного педінституту імені Лесі Українки, з 1993 р. – Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Кандидатську дисертацію на тему «Природа конфлікту в прозі про село 1950–80-х рр.» (спеціальність 10.01.02 – радянська багатонаціональна література) захистила у 1991 р. У 1993 р. отримала звання доцента кафедри світової літератури.

1999 року після завершення докторантури (1996–1999 рр.) захистила докторську дисертацію на тему «Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика» (спеціальність 10.01.06 – теорія літератури).

У 2001 р. отримала вчене звання професора кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.

Моклиця М. В. – автор трьох монографій («Модернізм як структура. Філософія. Психологія поетика», Луцьк, 1998, друге видання 2002 р., «Естетика Лесі Українки», 2011) і чотирьох посібників («Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч. 1. Українська література», «Модернізм у творчості письменників ХХ ст. Ч. 2 Зарубіжна література», Луцьк, 1999, «Вступ до літературознавства, 2011, «Основи літературознавства», Тернопіль, 2002). Наукова редакторка журналу «Волинь філологічна: текст і контекст» (2010-2020), член кількох редколегій наукових журналів.

Авторська концепція модернізму проф. Моклиці М. В. - суттєвий внесок у теорію модернізму, оскільки на її основі можна досліджувати важливий етап в історії української літератури.

Під керівництвом проф. Моклиці відбулося відкриття (згодом ліцензування) аспірантури за спеціальностями «теорія літератури», «порівняльне літературознавство».

Під керівництвом М. Моклиці здійснювалось виконання двох наукових тем, присвячених творчості Лесі Українки, за кошти державного фінансування: «Леся Українка і зарубіжні літератури» (2009-2010), «Леся Українка і персоналії літературного процесу в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст» (2018-2020).

Організаторка численних всеукраїнських і міжнародних конференцій, зокрема першої всеукраїнської наукової конференції, присвяченої творчості Володимира Свідзинського, видання першого збірника наукових праць, збірки вибраних поезій Володимира Свідзинського. Була започаткована співпраця з польськими літературознавцями (Люблін, Варшава, Пьотркув-Трибунальський), з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. Ю. Бойка-Блохина (м. Мюнхен, Німеччина), внаслідок чого вийшли друком збірники наукових праць.

Організаторка співпраці кафедри з науковцями університетів України (Чернівецького, Прикарпатського, Львівського, Тернопільського Бердянського, Рівненського, Житомирського, Дрогобицького, Острозької академії, ін.), з філологічним факультетом Кримського гуманітарного університету в Ялті, з музеєм Лесі Українки в Ялті, яка тривала до 1913 року і мала численні форми та вагомі результати.

Член Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій (Тернопільський педуніверситет ім. В. Гнатюка, 2001-2010, Київський лінгвістичний університет, 2018-2020), експертної ради МОН (2004-2007), член ВАК з літературознавства (2001-2005).

Понад два десятиліття – робота у структурі МАН, керівництво секцією «Українська література», щорічні переможці обласного та республіканського етапів конкурсу наукових робіт.

Наукове керівництво захищеними дисертаційними роботами:

Кандидатські:

  • Вишневська О. А. Рецепція античності у творчості неокласиків, акмеїстів і скамандритів (2001); 10.01.05 – порівняльне літературознавство, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
  • Соколова В. А. Психологічний компонент ритмомелодики вірша» (2002); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
  • Бусел С. В. Взаємодія західної і східної тра¬дицій в українській літературі: гендерний аспект образності (2007); 10.01.05 - порівняльне літературознавство, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
  • Бідюк (Кошелюк) О. В. Психоаналіз мікрообразів ху¬дожнього тексту (на матеріалі творчості Ліни Костенко)» (2009); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
  • Вісич О.А. Естетика нон-фініто у творчості Лесі Українки (2011); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Тернопільському національному університеті ім. В. Гнатюка.
  • Кицан (Пашук) О. В. Взаємодія класичного і некласичного вірша у поезії Василя Голобородька (2012); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича.
  • Куницька І. В. Типологія модерністського роману (2013). 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Київському педагогічному університеті ім. Б. Грінченка.
  • Радавська О. М. «Поетика вогню»: експресіоністський стиль французької воєнної прози (2016); 10.01.06 – теорія літератури, спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича.
  • Данилюк-Терещук Т. Я. Міфокритичний аспект демонологічної образності в літературі українського романтизму (2018); 10.01.01 – українська література; спецрада при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника.

Наукове керівництво захищеними дисертаційними роботами:

Докторські:

  • Кочерга С.О. Культурсофська концепція Лесі Українки: культурні коди, образи, сюжети (2011); 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури; спецрада при Львівському національному університеті ім. І. Франка.
  • Левчук Т.П. Критерії художності літератури: дихотомія змісту і форми в контекстах епох (2020); 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література; спецрада при Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка.
  • Вісич О.А. Метадрама: теорія та репрезентація в українській літературі (2020); 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література; спецрада при Київському педагогічному університеті ім. Б. Грінченка.
  • Романов С.М. Етико-естетична система Лесі Українки і національний літературний контекст епохи (2020); 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури; спецрада при Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка АН України.
  • Бондарук Л. В. Роль символу в структурі символістського наративу (на матеріалі творів Марселя Пруста і Моріса Метерлінка) (2020 р.); 10.01.06 – теорія літератури.

Навчальні дисципліни:

Нормативні освітні компоненти:

бакалаврський рівень:

  • «Практикум зі сторителінгу».

магістерський рівень:

  • «Теорія літератури в закладах середньої та вищої освіти».
  • «Тенденції світового літературного процесу».

Вибіркові освітні компоненти:

бакалаврський рівень:

  • «Культурні коди в літературі: символ, алегорія, метафора».

Електронні курси освітніх компонентів:

  • Молиця М.В. Теорія літератури в закладах середньої та вищої освіти: електронний освітній компонент дистанційного навчання в програмі «Moodle» для здобувачів напряму підготовки магістра, галузі знань 01 Освіта / Педагогіка, спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література), за освітньо-професійною програмою «Середня освіта. Українська мова та література. Світова література» (рекомендовано до використання в навчальному процесі науково-методичною радою ВНУ імені Лесі Українки, червень 2023). https://moodle.vnu.edu.ua/course/view.php?id=2675

Основні наукові публікації за останні 5 років:

Авторка понад 200 наукових публікацій різного рівня

  • Моклиця М. Інтерпретація та горизонт розуміння: драматургія Лесі Українки // KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź: Fundacja «Oświata i Nauka Bez Granic PRO FUTURO». 2020. Nr 1 (29). С. 167-182. http://kelmczasopisma.com/ua
  • Моклиця М. Естетика заповіту: драма Лесі Українки «Орфеєве чудо» // Virtus Scientific Journal / Editor-in- Chief M. A. Zhurba. January, № 41, 2020. (International Innovative Jurnal Impact Factor). 2021. № 52. С. 128-131.
  • Психоаналітичний наратив як літературознавчий термін (проекція на драматургію Лесі Українки // Актуальні проблеми літературознавчої методології: наук. Збірник. Рівне, 2020. Вип. 3. С. 40-44.
  • Моклиця М Роль рукописної спадщини Лесі Українки у підготовці повного зібрання її творів // Studia Polsko-Ukrainskie / red. nauk. W. Sobol. 2021. № 8. S. 13-22. (Index Copernicus). (0, 5 д.а) http://studiapolskoukrainskie.uw.edu.pl/ua/numery-archiwalne-2/tom-6-2021/
  • Moklytsia M., Bortnik Zh. and others. Lesya Ukrainka’s “Martian, the Advocate”: Symbolism as a Dimension of Classical Tragedy AD ALTA: Journal of Interdisciplinari Research. 11/02-2021. P. 209-213. Web of Science http://www.magnanimitas.cz/11-02-xxi
  • Моклиця М. Леся Українка у політичному житті України кінця ХІХ – початку ХХ століття // Українська біографістика. 2021. № 21. С. 62-76.
  • Моклиця М. Міжмистецька теорія модернізму: роздуми над книгою Олени Корчової «Музичний модернізм як Terra Cognita» // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва. 2021. № 3. C.152-160. http://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/244475
  • Моклиця М. Роль сімейних стосунків у становленні письменниці Лесі Українки // Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, с. Колодяжне, 25 лютого 2021 року. Луцьк, 2021. С. 37-44.
  • Моклиця М. Передмова / Леся Українка. Повне зібр. творів у 14 т. Т.7. 20. Літературно-критичні і публіцистичні твори. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2021. С. 3-41.
  • Moklytsiia M. Psychoanalytic and existentialist versions of Don Juanism: The Stone Host Lesya Ukrainka // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. 8 (2021): Lesia Ukrainka’s Global Artistic and Philosophical Universe: Past and Present (The 8th issue is dedicated to the 150th anniversary of the birth of Ukrainian writer Lesia Ukrainka, 1871–1913). Web of Science P. 34-44. Web of Science http://kmhj.ukma.edu.ua/article/view/249178
  • Моклиця М., Левчук Т. Психопоетика чернетки: Камінний Господарь Лесі Українки // SLAVIA časopis pro slovanskou filologii 23 ročník 91, 2022, sešit 1. С. 23-37. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1044362 Web of Science
  • Моклиця М. Бінарність чернетки і чистового рукопису: до питання про психологію творчості Лесі Українки // Волинь філологічна: текст і контекст. 2022. № 33. С. 7-17. https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/1007/936
  • Бондарук Л., Моклиця М. Аналіз драматургічного твору в параметрах категорії часу (на матеріалі драми Лесі Українки «Адвокат Мартіан») // Волинь філологічна: текст і контекст. 2022. № 33. С. 307-318. https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/1031
  • Моклиця М. Поліське село у прозі Лесі Українки і Юзефа Крашевського (імагологічний ракурс). Bibliotekarz Podlaski. 1923 (2), 35-46. URL: https://www.bibliotekarzpodlaski.pl/index.php/bp/article/view/797/834
  • Моклиця М., Бондарук Л. Мономіф у наративі символістської драми: «В дому роботи, в країні неволі» Лесі Українки. Волинь філологічна: текст і контекст. 2022. № 34. С. 90-101.
  • Моклиця М. Феноменологія внутрішньої біографії: епістолярій Лесі Українки. Українська біографістика. 2022. № 22. С. 262-277. https://doi.org/10.15407/ub.23.262
  • Моклиця М. Леся Українка і Агатангел Кримський: притягання/відштовхування у пошуках форм самовираження. Не розминутися з читачем: зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. Київ, 2023. С. 154-163. http://www.ilnan.gov.ua/media/k2/attachments/syvokin23.pdf
  • Моклиця М. «Кричи не кричи…»: ритми війни у поезії Олени Пашук. Сучасний верлібр в українській та світовій поезії. Зб. наук. праць. Київ : ВД Дмитра Бураго, 2023. С. 95-107.
  • Моклиця М. Національна свобода і «самоопределение»: публіцистика Олени Пчілки. Аргументи сучасної філології: свобода та безпека. Матеріали третьої Міжнародної наукової конференції (6-7 квітня 2023), Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковород, 2023. С. 151-155.
  • Моклиця М. Метамодернізм з погляду модерніста (репліка для дискусії). Світова література в літературознавчому дискурсі ХХІ століття. Збірник матеріалів ХІІ Міжнаодної наукової конференції 26-27 жовтня 2023, Львів. Одеса: Олді, 2023. С. 28-32.

Основні навчально-методичні публікації за останні 5 років:

Монографії:

  • Моклиця М. Леся Українка: деконструкція прочитань. Київ: Кондор, 2022. 432 с. (20 д.а.)

Підвищення кваліфікації за останні 5 років:

  • Наукове стажування в Літній школі з літературознавства для викладачів філологічних дисциплін. Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, кафедра теорії літератури та зарубіжної літератури. Луцьк–Світязь, 1-5 червня 2018.
  • Міжнародний науковий симпозіум «Леся Українка: особистість, нація, світ» 11 – 13 червня 2021 р.
  • Курси підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників у сфері дистанційного навчання «Створення електронних курсів навчальних дисциплін у системі управління навчанням Moodle за спеціальностями» 01.10 – 01.11. 2021 р.
  • Науково-методичний семінар «Стратегії курсу української літератури в загальноосвітній школі» 9–13 листопада 2021 р.
  • Підвищення кваліфікації під час Всеукраїнського науково-методичного семінару «Курс зарубіжної літератури в НУШ: стратегії та перспективи». ВНУ імені Лесі Українки, 16-19.055.2022 (54 год.). Сертифікат № 191/22
  • Підвищення кваліфікації за програмою «Третій рівень освіти в Україні: особливості підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів у сучасних умовах війни». Центр українсько-європейського наукового співробітництва. 27.06.2022-7.08.2022,(180 год., 6 кредитів). Свідоцтво № ADV-270743-VNU від 07.08.2022

Інші сфери діяльності:

  • Організаторка фестивалю аматорських театральних колективів «Блакитна троянда» (2010 р.), присвяченого творчості Лесі Українки.
  • Редакторка і авторка літературно-мистецького журналу «Містеріум»» (2005, 2007, 2009 рр.).
  • Режисерка і виконавиця ролі в інсценізації новели М. Коцюбинського «Intermezzo», здійснений викладачами факультету (2017).
  • Авторка книги поезій «Сезонна графіка» (2016), роману «Три сходинки, п’ять свічок» (2019).
  • Літературний критик, авторка багатьох рецензій на твори сучасних українських письменників.
  • Авторка індивідуального блогу на факультетському сайті «Нівроку».
  • Моклиця М. Обакон, розчакловувач слів. Роман. Київ: Український пріоритет, 2021. 192 с. https://uapriority.com/obakon-rozchaklovuvach-sliv/

Відзнаки:

  • Нагороджена Почесною грамотою Міністерства науки і освіти України (2010).
  • Нагороджена такими нагрудними знаками: «Відмінник освіти України» (2015), «За наукові та освітні досягнення» (2020).
  • Лауреатка Міжнародної літературної премії ім. П.Куліша (2016), Міжнародної літературної премії ім. Г. Сковороди (2020).