Педагогічна практика.

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Версія від 22:07, 21 січня 2021, створена Yermeychuk Tamara (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анотація педагогічної практики


Мета педагогічної практики – підготувати студентів до виконання функцій учителя такласного керівника, до проведення системи навчально-виховної роботи з учнями у сучасній школі; сформувати у практикантівриси безперервного пошуку, постійної творчостіталюбові до дітей.
Завдання педагогічної практики:
-Розвинути необхідні вміння і навички студентів у плануванні навчально-виховної роботи при вивченні природничих дисциплінта у процесі їх діяльності як класних керівників. -Ознайомити студентів з навчально-методичною та психолого-педагогічною діяльністю вчителів-предметниківта класних керівників. Навчити їх аналізувати, узагальнювати і творчо втілювати досвід педагогів.
-Навчити студентів застосовувати на практиці знання, одержані в університеті, зокрема: проводити уроки та позакласні заходи з урахуванням сучасних вимог школи.-Ознайомити студентів з організацією науково-дослідної роботи у школі.
-Озброїти студентів уміннями організовувати психолого-педагогічні спостереження за окремим учнем його адаптацією у колективі.
-Ознайомити студентів з роботою предметних кабінетів.-Проводитипрофорієнтаційну роботу серед студентів. Виховувати у них любов до педагогічної професії, готувати до творчої викладацької діяльності.
-Прищепити інтерес і виробити практичні уміння студентів у справі організації та проведення науково-дослідної роботи.

Компетентності

Загальні
ЗК 3. Здатність вступати в толерантну комунікацію, бути зрозумілим, спілкуватися без обмежень (учні, вчителі, батьки)
ЗК 4. Знання та розуміння предметної професійної діяльностіта здатність до професійного самовдосконалення та навчання протягом життя.
ЗК 5. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 6. Здатністьадаптуватися до умов сьогодення та забезпечити безпечне освітнє середовище різного соціального-економічного контексту.
ЗК 7. Здатність до пошуку, обробкита критичного аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 8. Здатність працювати автономно та в команді, оцінювати, забезпечувати якість виконаних робіт та приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 9. Визнання морально-етичних аспектів професійної діяльності і необхідності академічноїдоброчесності.
ЗК 10. Здатність до використання сучасних інформаційних технологій у професійній діяльності.
Фахові
ФК 1. Здатність оперувати сучасною термінологією та новітніми досягненнями, науковими поняттями, законами, концепціями, вченнями і теоріями природничих наук,фізики, хімії, біології.
ФК 2. Здатність використовувати знання й практичні навички з природничих наук для дослідження різних рівнів організації живих організмів, природних явищ і процесів.
ФК 5. Здатність організовувати позаурочну та позакласнудіяльність учнів з природничих дисциплін із урахуванням вимог програми ЗНЗ.
ФК 8. Здатність використовувати набуті методичні знання, вміння і навички для організації і проведення педагогічної діяльності.
ФК 9. Здатність застосовувати набуті знання з предметної галузі, сучасних освітніх методик і технологій для формування в учнів ключових і предметних компетентностей відповідно до особливостей шкільного інтегрованого курсу «Природничі науки».
ФК 10. Здатність вивчати психологічні особливості засвоєння школярами навчальної інформації з метою встановлення ефективності, аналізу та корекції навчально-виховного процесу.
ФК 11. Здатність до здійснення комплексного планування, організації навчальних проектів в галузі природничих наук, підготовки звітної документації.
ФК13. Здатністьзабезпечитибезпечнепроведення навчальної та пошуковоїдіяльності з природничих наук.

Програмні результати навчання


ПРН 2. Вміння реалізовувати теоретичні й методичні засади навчання природничих дисциплін для виконання освітньої програми в ЗНЗ.
ПРН 3. Володіння засобами рефлексії, навичками оцінювання непередбачуваних проблем у професійній діяльностій обдуманого вибору шляхів їх вирішення.
ПРН 4. Володіння уміннями організації співпраці учнів і вихованцівта ефективної роботи автономно та в команді із можливостями ефективного використання іноземної мови, спеціальної термінології, пошуку інформації.
ПРН 5. Володіння знаннями щодо закономірності розвитку особистості, вікових особливостей школярів, особливості психології та особливих потреб учнів.
ПРН 6. Володіння уміннями забезпечувати охорону життя і здоров'я учнів у навчально-виховномупроцесі та позаурочній діяльності.
ПРН 7. Володіння вміннями застосовувати понятійний, термінологічний апарат, теоретичні та практичні досягнення природничих наук, що дозволяє інтерпретувати природні та економічні явища та процеси, порівнювати різні теорії та концепції природничих наук.
ПРН 8. Володіння навичками застосовувати сучасні методики і технології, в тому числі й інформаційні, для формування вучнів ключових і предметних компетентностей та забезпечення якості навчально-виховного процесу.
ПРН 9. Уміння застосовувати методи діагностування досягнень учнів, здійснювати педагогічний супровід процесів соціалізації та професійного самовизначення учнів, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху.
ПРН 10. Володіння, з дотриманням етичних норм, уміннями формувати комунікаційну стратегію з колегами, соціальними партнерами, учнями й вихованцями та їхніми батьками.
ПРН 11. Володіння навичками аналізувати програми та підручники з дисциплін природничого циклу ЗНЗ із позиції реалізації дидактичних принципів навчання, структурувати навчальний матеріал для ефективної організації навчального процесу.
ПРН 12. Володіння практичними методами при вивченні природничих наук, уміннями планувати навчальну діяльність, розробляти та ставити експерименти, збирати матеріал, аналізувати та перевіряти гіпотези.
ПРН 13. Володіння уміннями характеризувати природні системи, явища та процеси, в умовах збалансованого природокористування та охорони природи.
ПРН 14. Володіння уміннями та навичками до професійного самовдосконалення та навчання протягом життя.
ПРН 16. Володіння уміннями використовувати екологічні знання у здійсненні просвітницької діяльності серед вихованців для формування в них екологічного мислення і свідомості.
ПРН 17. Дотримання норм академічної доброчесності в процесі навчання та провадження науково-педагогічної діяльності.

Етапи практики

Етапи Зміст, основні завдання, тривалість
Підготовчий 1. Дирекція школи спільно з методистом з університету розподіляє студентів по 6,7,8,9 класах, де вони працюватимуть як учителі предметними та як класні керівники. Проводяться відповідні бесіди студентів з учителями біології, класними керівниками та іншими вчителями.

До початку проведення навчально-виховної роботи зприродничих наук, фізики, хімії, біологіїстуденти повинні: опрацювати розділи шкільної програми, які вивчатимуться під час проходження практики; проаналізувати зміст, структуру та послідовність вивчення матеріалу та лабораторнихробіт; опрацювати календарні плани роботи вчителя та класного керівника, а також –зміст матеріалу шкільних підручників, підібрати відповідну наукову, методичну, хрестоматійну літературу таінші джерела, які необхідні у процесі організації роботи з школярами.
3. Практиканти повинні скласти детальний план проходження практики на весь її період.

Ознайомлювальний Тривалість – перший тиждень практики

1. Відвідування студентами уроків та позакласних заходів у тому класі, у якому вони виконують обов’язки класного керівника.
2. Ознайомлення з обладнаннямпрофільних кабінетів, з різними видами наочності та технічними засобами навчання.

Основний Тривалість –2-6 тижні

1. Систематична підготовка студентів до проведення уроків та виховних заходів.
2. Проведення студентами всіх уроків за спеціальністю у тих класах, до яких вони прикріплені (з них – не менше 6), а також –і в інших класах (узгоджується з учителем).
3. Проведення студентами виховних заходів у відповідності до плану роботи класного керівника (один з них –заліковий).
4. Відвідування студентами уроків у вчителяз метою вивчення його досвіду роботи.
5. Відвідування студентами уроків один в одного і участь у їх обговоренні.
6. Всебічне вивчення студентами школярів того класу, де вони виконують обов’язки класних керівників, з метою обрання одного з них для написанняпсихолого-педагогічної характеристики учня.

Підсумковий Тривалість – кінець 6 тижня.

Узагальнення матеріалів пед. практики: підготовка індивідуального щоденникаіз матеріалами виробничої педагогічної практикидо захисту педпрактики; детальні розробки конспекту уроків та одного з проведених виховних заходів; написання психолого-педагогічної характеристики на учня.

Завдання для самостійної роботи

1. На основі навчальних програмзаспеціальністюпроаналізувати зміст, структуру та послідовність матеріалу, який вивчатиметься під час проходження практики.
2. Ґрунтовно опрацювати відповідний зміст матеріалу шкільних підручників.
3. Опрацювати календарний план роботи вчителя та план виховної роботи класного керівника (того класу, до якого прикріплений студент).
4. Скласти детальний план проходження практики на весь її період.
5. Систематично опрацьовувати науково-методичнулітературу та відповідні додаткові джерела, якінеобхідніу процесі організації навчально-виховної роботизішколярами.
6. Зібрати,систематизувати та узагальнити інформацію, необхідну для написання психолого-педагогічної характеристики на одного із учнів ввіреного класу.
7. Систематично готуватись та проводитиурокиу тому класі, до якого прикріплений, а також і в інших класах (узгоджуєтьсяз учителем).
8. Систематично опрацьовувати необхідніматеріали та відповідно до плану роботи класного керівника проводити позаурочну роботу.
9. Впродовж практики вивчати методику організаціїроботи вчителя природничих наук, фізики, хімії, біології, класного керівника та інших вчителів.
10. Проаналізувати особливості використання кабінетної системи та різних засобів навчання у процесі формування знань.
До захисту практики :
1. Підготувати звітну документацію(у формі щоденникапрактики):
-Детальний конспект одного з уроків.
-Підготувати детальну розробку одного з проведених виховних заходів.
-Написати психолого-педагогічну характеристику на учня.
2. Оформити індивідуальнийщоденник педагогічної практики.
3. Підготувати допоміжну інформацію:
-Наочні матеріали: рисунки, дидактичні матеріали, фотозвіттощо.

Методи та засоби діагностики результатів проходження практики

Груповий керівник практики від факультету та вчитель і класний керівник систематично надають допомогу студентам в організації навчально-виховної роботи з учнями, а також корегують та контролюють таку роботу.
На уроках, що проводять студенти, присутній вчитель, а на виховних заходах –класний керівник. Залікові заняття відвідує також груповий керівник практики від факультету. Обов’язковим є відвідування студентами навчальних занять один в одного. Після проведення кожного з занять здійснюється їх глибокий аналізта виставляється оцінка.
При цьому враховується як теоретична підготовка студента, так і володіння ним технологіями навчання. Систематичне обговорення методичних особливостей навчально-виховної роботи практикантів спрямовується на розвиток умінь студентів виявляти та коментувати як позитивні сторони навчальних занять, так і недоліки, що сприятиме професійному вдосконаленню майбутній вчителів.
При оцінці навчально-виховної роботи враховуються також психолого-педагогічна майстерність студентів (педагогічний такт, комунікабельність тощо) та особистісні характеристики (дисциплінованість, ініціативність тощо).
Груповий керівник практики від факультету надає консультації студентам щодо оформлення звітної і допоміжної документації таконтролює і оцінює виконання такої роботи.
Формою підсумкового контролю є залік – захист практики. Він проводиться у присутності комісії (згідно наказу). Залік включає суму балів за оцінку роботи студентів впродовж практики у школі – макс. 40 б.(проміжнийконтроль), виставлену груповим керівником практики від факультету спільно з учителем та класним керівником та бали, отримані за захист практики –макс. 60 б.(підсумковий контроль).Для оцінювання роботи студентів на захист запрошуються групові керівникипрактик. Студенту, який без поважної причини не з’явився вчасно на захист, оцінка за захист практики знижуєтьсяна 5 бал

Розподіл балів, які отримують студенти

1. Теоретична підготовка:знання методики та технологій навчання ;володіння матеріалом під час проведення уроків, гуртків, екскурсій тощо. - 10 балів
2. Психолого-педагогічна майстерність:педагогічний такт,комунікабельність, емпатійність,не конфліктність тощо. - 5 балів
3. Особистісні характеристики:ініціативність, самостійність, професійна спрямованість, інноваційність тощо. -5 балів
4. Оцінювання процесу проходження практики:проведення уроків (25 балів), виховних заходів (5балів).- 30 балів
5. Оцінювання звітної документації: план-конспект уроку, сценарій виховного заходу, психолого-педагогічна характеристика на учнівський колектив. - 25 балів
6. Оцінювання допоміжної документації:загальне оформлення щоденника; оформлення наочних матеріалів, схем, знімків тощо.- 5 балів
7. Захист практики - 20 балів
Сума - 100 балів

Додаткові вказівки та рекомендації

ВИКОРИСТАННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ УРОКУ
Всі структурні компоненти уроку поєднуються у комбінованому типі уроку. До таких компонентів відносять: організаційний момент; перевірка знань учнів та актуалізація опорних знань; мотивація навчання; вивчення нового матеріалу, його закріплення та повторення; підведення підсумків уроку: узагальнення та систематизація знань, зосередження уваги на головних поняттях і закономірностях; пояснення домашнього завдання.
1. Організаційний момент
Організаційний момент – початковий елемент кожного уроку, незалежно від його типу. Вчитель психологічно та організаційно готує учнів до виконання відповідної роботи: перевіряє присутність учнів, їх підготовку до уроку (наявність підручників, приладів тощо). За часом організація уроку не повинна перевищувати 1 –2 хвилин. Велике значення має дисциплінованість самого вчителя. Урок повинен починатися зразу ж після дзвінка. Запізнення вчителя негативно впливає на готовність учнів до початку уроку.
2. Перевірка знань учнів та актуалізація опорних знань
Актуалізація опорних знань, як правило, проводиться на початку комбінованого уроку. Перевірка сформованих на попередніх уроках знань, умінь та навичок учнів може здійснюватися різними методами, із використанням найрізноманітніших форм та засобів навчання.
1. Усна індивідуальна перевірка знань відбувається з використанням біологічних схем. Учитель при цьому ставить перед класом або окремим учнем запитання, яке вимагає чіткої відповіді. Протеза браком часу таким способом можна опитати не більше 3 –4 учнів.
2. Для ширшого охоплення класу перевіркою раніш сформованих знань можна застосовувати фронтальне опитування, коли у повторенні навчального матеріалу бере участь більшість учнів. Прицьому запитання ставляться конкретні. Вони не вимагають ґрунтовної відповіді.
3. Для окремих учнів учитель може підготувати індивідуальні завдання з використанням роздаткового матеріалу (короткі запитання; біологічні задачі, тести; завдання для виконання у зошитахтощо).
4. Для перевірки знань термінів та понять учитель може практикувати біологічнідиктанти тощо.
Досвідчені вчителі з метою піднесення ефективності опитування комбінують різні форми перевірки знань. Серед них – опитування індивідуальне та фронтальне, письмові, усні та тестові завдання. Оцінювання знань учнів відбувається здебільшого відразу після відповіді. У деяких випадках учитель може оголосити оцінки у кінці уроку. Орієнтовний час для перевірки знань –до 15 хвилин.
Як свідчать спостереження, на цьому етапі найчастіше відбувається перевірка знань, сформованих на попередньому уроці. Щоб забезпечити міцніший зв’язок між раніш сформованими знаннями та новим навчальним матеріалом, учителі організовують процес актуалізаціїопорних знань. При такому підході поставлені перед класом запитання вимагають відтворення у пам’яті школярів найважливіших понять і закономірностей, які становлять безпосередню основу для усвідомлення нового матеріалу.
3. Мотивація навчання
Мотивація є засобом для досягненняголовної мети –збереження та підтримання прагнення до навчання. Функції мотивації як етапу уроку – швидко налаштувати клас до навчальної роботи на уроці. Учителю потрібно впродовж кількох хвилин викликати у школярів інтерес до питань, які вивчатимуться.
Мотивація навчання починається з короткої вступної розповіді або бесіди вчителя (про практичне значення тих знань, що будуть вивчатися, про їх місце у курсі шкільної біології, науки, у житті суспільства тощо). Зрозуміло, що мотиваційний етап кожного уроку повинен бути різним за змістом і формою та обов’язково враховувати вікові особливості учнів.
Які ж мотиваційні прийоми може застосовувати вчитель біології  ? Розгляньмо окремі з них. Скажімо при вивченні теми«Транспорт органічних і мінеральних речовин постеблу» (6 клас) можна використати прийом «Фантастична добавка»: ...У колбу з водою додаємо кілька крапель червоного або синього чорнила і занурюємо стебло бальзаміну султанського через кілька хвилин ми можемо помітити , що майже безбарвне стебло стало кольору чорнила. Чому так відбулося ми й дізнаємось сьогодні. Під час розповіді вчитель особливу увагу звертає на інтонацію та емоційність мови, нажести тощо. Недарма методисти вважають, що методика –це і наука, і мистецтво. Важливо, щоб учні відчули –розповідь педагога цікава не тільки їм, але і їхньому наставнику. У таких психологічних умовах навчальна інформація краще сприймається дітьми. Власне, вчитель впродовж усього уроку повинен бути артистом, який впливає на емоції учнів, заохочує їх до свідомого та зацікавленого сприйняття навчального матеріалу.
4. Вивчення нового матеріалу, його повторення та закріплення
Ці структурні компоненти уроку становлять його основну частину. Вони невід’ємні один від одного.
Вивчення нового матеріалу організовується окремими смисловими блоками. Їх основний зміст відображений у плані вивчення нового матеріалу. Вивчення кожного блоку спирається на певну базу знань учнів тає логічною основою для вивчення наступного блоку. Поетапне вивчення кожного з питань доцільно супроводжувати неодноразовим його повтореннямта закріпленнямна різних рівнях засвоєння.
При формуванні знань необхідно поєднувати різні методи і прийоми, форми й засоби навчання. Особлива увага зосереджується на роботі з наочними посібниками, натуралістичним матеріалом тощо. Необхідно, щоб учень засвоїв 12основний навчальний матеріал у процесі активної творчої роботи на уроці. Привчити школярівпрацювати – це систематична і велика праця вчителя.
5. Підведення підсумків уроку: узагальнення та систематизація знань, зосередження уваги на головних поняттях і закономірностях
Підведення підсумків уроку – обов’язковий його компонент. У співбесіді з учнями вчитель акцентує їх увагу на основних поняттях, закономірностях, біологічних назвах, центрах тощо, які засвоєні науроці. В учнів формується вміння генералізувати вивчений матеріал, систематизувати навчальну інформацію, виділяти головне. Без підведення підсумків урок не можна вважати закінченим.
6. Пояснення домашнього завдання
Домашнє завдання дається учням на переважній більшості уроків. Учитель повинен пояснити учням особливості його виконання. При необхідності окремі завдання даються диференційовано.
Не рекомендується практикувати домашні завдання у вигляді механічного заповнення робочих зошитів, перемальовування малюнків або схем з підручника. Всі домашні завдання повинні сприяти розвитку самостійної творчої роботи учнів.
Підсумок.
Структура уроку передбачає логічний зв’язок та послідовність усіх його етапів. Від організації діяльності на кожному з етапів залежитьрезультативність уроку в цілому.

СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ


1. Загальні відомості про клас. Кількість учнів, з них –дівчат, хлопців. Вік учнів.
2. Структура колективу і взаємини у ньому.
-Актив класу. Його склад, самостійність, роль у житті класу. Чи користується актив класу авторитетом серед учнів?
-Лідери формальні і неформальні. Активність та колективізм лідерів: колективістські –ізольовані; активні –пасивні.
-Взаємовідносини у класі (дружний клас – не дружний).
-Окремі угрупування у класі. На якій основі вони утворені. Відносини між угрупуваннями та між учнями в угрупуваннях.
3. Навчальна робота класу.
-Стан успішності.
-Ставлення до навчання: відповідальне – безвідповідальне.
-Інтерес: підвищений – слабкий.
-Ставлення до окремих предметів: люблять – не люблять.
-Участь у предметних гуртках, факультативах.
4. Громадська робота класного колективу.
-Ставлення до громадської роботи: активність, інтерес, учні виконують доручення під контролем.
-Наявність навичок громадської роботи: вміння планувати, організовувати, керувати, оцінювати свою діяльність та діяльність товаришів.
5. Суспільно-моральний рівень колективу.
-Обізнаність у поточних подіях у країні та за кордоном. -Чи читають учні періодичну пресу ?
-Чи дивляться вони телевізор (регулярно – ні) ?
-Рівень проведення виховних заходів (високий – середній –низький). Їх зміст. Активність учнів.
-Наявність традицій у колективі.
-Кращі моральні якості людського суспільства (відповідальність, сумлінність, патріотизм тощо) типові: для більшості учнів – для половини класу – не сформовані у більшості учнів –властиві лише окремим учням.
-Ставлення до праці.
-Культура поведінки.
-Повага до оточуючих, тактовність властиві: для більшості учнів –для половини класу – для окремих учнів –відсутні.
-Учні ставляться до вчителів: з повагою, виконують їх вказівки – скептично, завдання виконують під тиском – не поважають учителів, саботують їх вказівки.
6. Рівень естетичної вихованості колективу. Наявність естетичних знань. Естетичні смаки школярів. Їх участь у творчих гуртках.
7. Здібності окремих учнів.
8. Рекомендації і поради щодо поліпшення виховної роботи

Зразок заповнення щоденника з педагогічної практики за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Бакалавр"

Щоденник з педагогічної практики за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Бакалавр"