Романов Сергій Миколайович

Романов С. М.

Контакти:

Імейл:

sergmr@ukr.net

Персональні профілі:

Scholar Google

ORCID ID

Посада в ЗВО:

Завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури.

Науковий ступінь:

Доктор філологічних наук зі спеціальностей 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури (диплом: ДК № 009210, від 26 лютого 2019 р.). Докторська дисертація на тему «Етико-естетична система Лесі Українки і національний літературний контекст епохи».

Базова освіта:

Закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки, де здобув кваліфікацію магістра української мови та літератури за спеціальністю «українська мова та література» (диплом: ВС № 13856625, від 3 липня 2000 р.)

Наукові інтереси:

• Порівняльне літературознавство.
• Літературна герменевтика.
• Текстологія.
• Український модернізм.
• Українська мемуаристика.
• Життєтворчість Лесі Українки.
• Родинна історія Драгоманових-Косачів.

Біографічна довідка:

Народився 19 серпня 1977 р. в м. Луцьку.

У 1995–2000 рр. навчався у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, де здобув кваліфікацію магістра української мови та літератури за спеціальністю «українська мова та література».

2000–2001 рр. працював асистентом кафедри української літератури ВДУ ім. ім. Лесі Українки.

У 2001–2004 рр. навчався в аспірантурі університету. У 2007–2013 рр. працював на посаді наукового співробітника Інституту Лесі Українки ВДУ ім. ім. Лесі Українки та, за сумісництвом, на посаді доцента кафедри української літератури вказаного вишу.

У 2014–2017 рр. від кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури перебував у докторантурі.

У 2018–2020 рр. працював на посаді доцента кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури.

2020 р. обраний на посаду завідувача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Директор Науково-дослідного інституту Лесі Українки Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Співкоординатор і виконавець всеукраїнського проєкту підготовки та видання Повного академічного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.

Відповідальний виконавець фундаментального наукового дослідження «Леся Українка і персоналії літературного процесу в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття».

Координатор і співвиконавець проєкту видання творів Лесі Українки мовами народів світу.

Співредактор серії видань «Леся Українка: доля, культура, епоха». Зб. статей і матеріалів».

Голова журі Всеукраїнського конкурсу наукових робіт Малої академії наук України (Волинська філія; секція «українська література»).

Лектор-концесор серії документальних фільмів про видатних представників роду Драгоманових-Косачів (Волинська держтелерадіокомпанія) та відеолекцій про життя і творчість Лесі Українки, Юрія Косача (ТРК «Аверс»).

Співпраця з Українською вільною академією наук у США (видавничі проєкти за життям і творчістю Лесі Українки та родини Драгоманових-Косачів).

Навчальні дисципліни:

• Порівняльне літературознавство.
• Літературна герменевтика.
• Текстологія.
• Ранній український модернізм.

Основні публікації за останні 5 років:

• Романов С. «Історія Сапфо» як культурний код і біографічний ресурс у життєтворчості Лесі Українки та Л. Старицької-Черняхівської. Волинь філологічна: текст і контекст. Аналіз та інтерпретація тексту: зб. наук. пр. Луцьк, 2015. Вип. 20. С. 242–254.
• Романов С. Леся Українка в культуросфері Є. Сверстюка. Волинь філологічна: текст і контекст. Євген Сверстюк – митець і громадянин: зб. наук. пр. Луцьк, 2016. Вип. 21. С. 125–142.
• Романов С. «Бути письменником повсякчас»: Леся Українка та Олександр Олесь. Слово і Час. 2016. № 12. С. 22–30.
• Романов С. Етико-естетичні основи категорії трагізму в Лесі Українки та Василя Стефаника. Наук. вісник СНУ. Луцьк, 2016. № 8 (333). С. 139–145.
• Романов С. Інтимна лірика Лесі Українки та Олександра Олеся крізь співмірність приватного досвіду та художньої реконструкції. Слово і Час. 2017. № 4. С. 67–78.
• Романов С. Леся Українка і Василь Стефаник. До історії взаємин. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2017. Вип. 3 (39). С. 180–186.
• Романов С. Емоція і/чи інтуїція в основах творчого саморуху (досвід Лесі Українки та Василя Стефаника). Волинь філологічна: текст і контекст. Літературний експресіонізм в інтермедіальному контексті: зб. наук. пр. 2017. Вип. 23. С. 158–170.
• Романов С. Проблема структурування українського суспільства в розумінні Лесі Українки і В. Стефаника. Селянство. Духовенство. Інтелігенція. Наук. вісник СНУ ім. Лесі Українки. 2017. № 11–12 (360–361). С. 112–118.
• Романов С. Специфіка літературного канону у ранньому українському модернізмі. KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź, 2017. Nr 2 (18). Р. 163–166.
• Романов С. Епоха раннього українського модернізму в опціях фронтального підходу (проблемний огляд). KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Łódź, 2017. Nr 3 (19). Р. 177–180.
• Романов С. Материнський та іменний коди у творчих біографіях Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2018. Вип. 3 (47). С. 304–314.
• Романов С. Онтологічна персоналізація Лесі Українки та Ольги Кобилянської: родинний простір. Проблеми гуманітарних наук: зб. наук. пр. Дрогобицького пед. ун-ту ім. Івана Франка. 2018. Вип. 42. С. 147–155.
• Романов С. «Бояриня» Лесі Українки та «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької- Черняхівської: діалог текстів у співвіднесенні історіософських підходів. Волинь філологічна: текст і контекст. Леся Українка і персоналії епохи: зб. наук. пр. Луцьк, 2018. Вип. 26. С. 224–239.
• Романов С. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського у зіставних контекстах: джерела, філософія, герої. Міфологія і фольклор. 2018. № 1–4. С. 68–72.
• Романов С. «Бути дівчиною»: досвід Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Spheres of culture. Lublin, 2018. Vol. XVII. C. 129–137.
• Романов С. Доба раннього українського модернізму (явища і постаті). Virtus: Scientific Jornal. 2018. № 28. November. С. 167–171.
• Рoмaнoв С. Становлення творчої особистості в патріархальному світі (Леся Українка і Ольга Кобилянська). KELM. Nauka, oświata, pravo, zarządzanie. Lublin, 2018. Nr 4 (24). Р. 224–233.
• Романов С. Леся Українка і Л. Старицька-Черняхівська: своєрідність культурної інтеріоризації. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2019. Вип. 2 (54). С. 130–140.
• Романов С. Проблеми становлення модерної нації (рецепція Лесі Українки і О. Кобилянської). Virtus: Scientific Jornal. 2019. № 32. March. С. 123–127.
• Романов С. «Наші визначні жінки» С. Русової і «Три сильветки» Л. Білецького як протокритичні версії жіночого літературного канону. Леся Українка в діаспорному літературознавстві. Німецько-українські зв’язки: зб. наук. пр. / Укл. і заг. ред. Д. Блохин, М. Моклиця. Мюнхен-Тернопіль, 2019. Т. ХІ. С. 204–217.

Монографії:

• Романов С. Юрій Косач між минулим і сучасним. Історична проза письменника 1930-х років: монографія. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. 268 с.
• Романов С. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей: монографія. Луцьк: Вежа-друк, 2017. 500 с.

Основні навчально-методичні публікації за останні 5 років:

• Романов С. Розділ до «Повісті про двох Юрків» Юрій Лавріненко та Юрій Шерех: листування 1945–1949. (Хроніка-2000. Ч. 2 (96). Київ, 2015. 304 с. Рецензія / Новини з Академії. Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 2015. Ч. 39. С. 29–32.
• Романов С. Особистість і творчість: Леся Українка і Михайло Коцюбинський. Сучасні мово- і літературознавчі методології та нові прочитання художнього тексту. Антологія / Упор. Л. Оляндер, О. Богданова та ін. Луцьк: Вежа-Друк, 2018. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM, 10.80 Мб.). С. 384–393.
• Романов С. Українка Леся. Енциклопедія «Історії України». Інститут історії України НАНУ. Електронний ресурс.
• Романов С. Принагідні зауваги до стандартизованих стандартів. Дивослово. 2020. № 6. С. 23–24.

Художні видання й наукові збірники:

• Леся Українка: доля, культура, епоха: зб. ст. і мат. / Ред. Т. Скрипка, С. Романов. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. Вип. І. 206 с.: іл. 24 с.
• Леся Українка. Волинський скарб. Вибр. тв. / Упор. та приміт. С. Романов, Т. Данилюк-Терещук. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. 540 с.
• Українка Леся. Лісова пісня: драма-феєрія в 3-х діях / Упор., переднє слово С. Романов, Т. Данилюк-Терещук; пер. з укр. П. Канді; ілюстр. К. Сивої. Текст укр., англ. Ювіл. вид. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. 284 с.
• Леся Українка: доля, культура, епоха: зб. ст. і мат. / Ред. Т. Скрипка, С. Романов. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2012. Вип. ІІ. 296 с.: іл. 22 с.
• Українка Леся. Лісова пісня: драма-феєрія в 3-х діях / Упор., переднє слово С. Романов, Т. Данилюк-Терещук; пер. з укр. Є. Літвінюка; ілюстр. З. Сойко. Текст укр., пол. Ювіл. вид. Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2016. 284 с.
• Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки: зб. наук. пр. / Упор. C. Романов. Луцьк, 2016. Вип. 22. 572 c.
• Українка Леся. Лісова пісня: драма-феєрія в 3-х діях / Упор., переднє слово С. Романов, Т. Данилюк-Терещук; пер. з укр. Е. Бермана; ілюстр. І. Рублюк. Текст укр., нім. Ювіл. вид. Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2017. 284 с.

Підвищення кваліфікації за останні 5 років:

• Науковий семінар за програмою підвищення кваліфікації викладачів спеціальності «Українська література», «Літературний процес в Україні: нові оцінки та підходи» Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк (1 червня – 30 липня 2016 р.);
• Літня школа з літературознавства для викладачів філологічних дисциплін навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації. Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк (1–5 червня 2018 р.).
• Захист дисертації доктора філологічних наук за спеціальностями 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України (5 листопада 2019 р.)

Відзнаки:

• Подяка Луцького міського голови (2010).
• Диплом за кращу книгу в номінації «Наукова та науково-публіцистична література» («Світ волинської книги – 2011»).
• Подяка Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації ( 2015).
• Почесна грамота Національної академії наук України (2019).