Відмінності між версіями «Семінар: «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області»»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 20: Рядок 20:
У Волинській області лабораторна діагностика сказу здійснюється  у вірусологічному відділі  Волинської регіональної лабораторії  ветеринарної медицини, яка полягає в дослідженні головного мозку тварин для виявлення тілець Бабеша-Негрі - специфічних включень в цитоплазмі головного мозку уражених  тварин -  методом  реакції імунофлуоресценції (РІФ)  і біопробою на білих мишах. '''Лабораторні дослідження''' матеріалу на сказ проводять '''позачергово'''; результати '''негайно''' повідомляють головному ветлікарю області.
У Волинській області лабораторна діагностика сказу здійснюється  у вірусологічному відділі  Волинської регіональної лабораторії  ветеринарної медицини, яка полягає в дослідженні головного мозку тварин для виявлення тілець Бабеша-Негрі - специфічних включень в цитоплазмі головного мозку уражених  тварин -  методом  реакції імунофлуоресценції (РІФ)  і біопробою на білих мишах. '''Лабораторні дослідження''' матеріалу на сказ проводять '''позачергово'''; результати '''негайно''' повідомляють головному ветлікарю області.
<br />
<br />
[[Файл:Сказ 4.jpg|міні]]
 
Згідно аналізу архівних даних за останні 16 років спостережень  загальна кількість зареєстрованих хворих тварин на сказ у Волинській області склала 413 випадків. Якщо у '''2000-2010 роках''' в області було виявлено '''186''' хворих тварин,  у '''наступні''' неповні 6 років – '''227''' тварин.  Найбільша кількість зафіксована в 2013 та 2015 роках – відповідно 57 та 53 випадки. Слід зазначити, що вірус із зони Полісся активно мігрував у Лісостепову зону та міста Волинської області. Розширився спектр хворих тварин порівняно із попередніми роками – '''10 видів тварин у 2015''' та  '''5 видів''' у першому кварталі 2016 року.  '''Поряд із типовими видами вірусом були уражені вовки, єнотовидні собаки, тхори, куниці, с.-г. тварини та вперше в регіоні – кажани.'''  Загалом для виявлених населених пунктів характерний '''змішаний тип сказу''' – природно-антропургічний, тоді як для Європи властивий виключно природний тип сказу. У Волинській області спостерігається '''урбанізація вірусу''' – якщо у 2014 році сказ був виявлений лише в одному місті - Ківерці, то в наступні роки -  8 випадків у 4-ох  містах області. В останні роки на відміну від попередніх у в нашому регіоні '''знову зареєстровано випадки сказу серед великої та дрібної рогатої худоби, коней''' ,  до того ж вірус розпочав циркуляцію серед кажанів ( м. Луцьк) та вовків  у Ківерцівському та Любомльському районах.          (2.01.2015 р. Ківерцівський район с.Сильно; 5.01.2016 р. Любомльський район, с. Гупало). З метою обмеження поширення вірусу сказу на території України та захисту території Республіки Польща, а тим самим території Європейського Союзу від його поширення, вздовж україно-польського кордону на території України створена буферна зона , в тому числі у 10 районах Волинської області.  В 2014 і 15-му  роках  за кошти Євросоюзу на території буферної зони було проведено 2 кампанії з пероральної імунізації диких тварин '''антирабічною вакциною''' '''«Броварабіс V-RG»'''. Як  свідчать результати досліджень такі разові профілактичні заходи, на жаль, не можуть забезпечити надійного захисту диких тварин, що призводить до інфікування котів і собак.      Адже завдяки систематичному проведенню пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин в країнах Західної Європи вдалося  мінімізувати випадки захворювання тварин на сказ до поодиноких спалахів.  
Згідно аналізу архівних даних за останні 16 років спостережень  загальна кількість зареєстрованих хворих тварин на сказ у Волинській області склала 413 випадків. Якщо у '''2000-2010 роках''' в області було виявлено '''186''' хворих тварин,  у '''наступні''' неповні 6 років – '''227''' тварин.  Найбільша кількість зафіксована в 2013 та 2015 роках – відповідно 57 та 53 випадки. Слід зазначити, що вірус із зони Полісся активно мігрував у Лісостепову зону та міста Волинської області. Розширився спектр хворих тварин порівняно із попередніми роками – '''10 видів тварин у 2015''' та  '''5 видів''' у першому кварталі 2016 року.  '''Поряд із типовими видами вірусом були уражені вовки, єнотовидні собаки, тхори, куниці, с.-г. тварини та вперше в регіоні – кажани.'''  Загалом для виявлених населених пунктів характерний '''змішаний тип сказу''' – природно-антропургічний, тоді як для Європи властивий виключно природний тип сказу. У Волинській області спостерігається '''урбанізація вірусу''' – якщо у 2014 році сказ був виявлений лише в одному місті - Ківерці, то в наступні роки -  8 випадків у 4-ох  містах області. В останні роки на відміну від попередніх у в нашому регіоні '''знову зареєстровано випадки сказу серед великої та дрібної рогатої худоби, коней''' ,  до того ж вірус розпочав циркуляцію серед кажанів ( м. Луцьк) та вовків  у Ківерцівському та Любомльському районах.          (2.01.2015 р. Ківерцівський район с.Сильно; 5.01.2016 р. Любомльський район, с. Гупало). З метою обмеження поширення вірусу сказу на території України та захисту території Республіки Польща, а тим самим території Європейського Союзу від його поширення, вздовж україно-польського кордону на території України створена буферна зона , в тому числі у 10 районах Волинської області.  В 2014 і 15-му  роках  за кошти Євросоюзу на території буферної зони було проведено 2 кампанії з пероральної імунізації диких тварин '''антирабічною вакциною''' '''«Броварабіс V-RG»'''. Як  свідчать результати досліджень такі разові профілактичні заходи, на жаль, не можуть забезпечити надійного захисту диких тварин, що призводить до інфікування котів і собак.      Адже завдяки систематичному проведенню пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин в країнах Західної Європи вдалося  мінімізувати випадки захворювання тварин на сказ до поодиноких спалахів.  
<br />
<br />

Версія за 13:52, 28 жовтня 2020

Цирк.сказу.jpg
Цирк.сказу1.jpg
Цирк.сказу2.jpg
Сказ 2.jpg
Сказ 3.jpg
Сказ 1.jpg
Сказ 4.jpg
Сказ 5.jpg
Сказ 6.jpg

Доцент Валентина Голуб для студентів провела науковий семінар «Особливості циркуляції вірусу сказу в біоценозах Волинської області». Доповідач наголосила на небезпечності цього вірусу.
Сказ – це гостре зоонозне інфекційне захворювання, яке передається через укус або ослинення рани хворою на сказ твариною. Збудником сказу є РНК- вірус роду Lyssavirus родини Рабдовірусів. Сказ відзначається повною відсутністю ефективного лікування та стовідсотковою летальністю. Рабдовірус щорічно уражує мільйони тварин. Прямі економічні збитки складають 4 млрд євро щорічно. Ця інфекція реєструється у більшості країн світу, у яких від сказу щороку гине 55 тисяч людей.
Територія України є зоною стійкого неблагополуччя зі сказу і посідає друге місце в Європі. При контакті людини з хворими на сказ тваринами показане обов’язкове щеплення. Тільки в Україні з цього приводу щорічно звертається понад 100 тис. осіб, при цьому щорічна вартість щеплення сягає понад 6 млн. доларів. У Волинській області лабораторна діагностика сказу здійснюється у вірусологічному відділі Волинської регіональної лабораторії ветеринарної медицини, яка полягає в дослідженні головного мозку тварин для виявлення тілець Бабеша-Негрі - специфічних включень в цитоплазмі головного мозку уражених тварин - методом реакції імунофлуоресценції (РІФ) і біопробою на білих мишах. Лабораторні дослідження матеріалу на сказ проводять позачергово; результати негайно повідомляють головному ветлікарю області.

Згідно аналізу архівних даних за останні 16 років спостережень загальна кількість зареєстрованих хворих тварин на сказ у Волинській області склала 413 випадків. Якщо у 2000-2010 роках в області було виявлено 186 хворих тварин, у наступні неповні 6 років – 227 тварин. Найбільша кількість зафіксована в 2013 та 2015 роках – відповідно 57 та 53 випадки. Слід зазначити, що вірус із зони Полісся активно мігрував у Лісостепову зону та міста Волинської області. Розширився спектр хворих тварин порівняно із попередніми роками – 10 видів тварин у 2015 та 5 видів у першому кварталі 2016 року. Поряд із типовими видами вірусом були уражені вовки, єнотовидні собаки, тхори, куниці, с.-г. тварини та вперше в регіоні – кажани. Загалом для виявлених населених пунктів характерний змішаний тип сказу – природно-антропургічний, тоді як для Європи властивий виключно природний тип сказу. У Волинській області спостерігається урбанізація вірусу – якщо у 2014 році сказ був виявлений лише в одному місті - Ківерці, то в наступні роки - 8 випадків у 4-ох містах області. В останні роки на відміну від попередніх у в нашому регіоні знову зареєстровано випадки сказу серед великої та дрібної рогатої худоби, коней , до того ж вірус розпочав циркуляцію серед кажанів ( м. Луцьк) та вовків у Ківерцівському та Любомльському районах. (2.01.2015 р. Ківерцівський район с.Сильно; 5.01.2016 р. Любомльський район, с. Гупало). З метою обмеження поширення вірусу сказу на території України та захисту території Республіки Польща, а тим самим території Європейського Союзу від його поширення, вздовж україно-польського кордону на території України створена буферна зона , в тому числі у 10 районах Волинської області. В 2014 і 15-му роках за кошти Євросоюзу на території буферної зони було проведено 2 кампанії з пероральної імунізації диких тварин антирабічною вакциною «Броварабіс V-RG». Як свідчать результати досліджень такі разові профілактичні заходи, на жаль, не можуть забезпечити надійного захисту диких тварин, що призводить до інфікування котів і собак. Адже завдяки систематичному проведенню пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин в країнах Західної Європи вдалося мінімізувати випадки захворювання тварин на сказ до поодиноких спалахів.
Таким чином:

  • Волинська область є зоною стійкого неблагополуччя відносно сказу.
  • Переважають природно-антропургічні осередки вірусу сказу.
  • Найдостовірнішим методом діагностики є біопроба на білих мишах.
  • Необхідно забезпечити проведення планової імунізації свійських тварин.
  • Потрібно запровадити вакцинацію у природних осередках сказу.
  • Регулярно проводити санітарно-просвітницьку роботу серед населення щодо профілактики сказу та надання першої медичної допомоги, зокрема термінова активно-пасивна вакцинація потерпілих не пізніше з 14-го дня з моменту укусу.