Відмінності між версіями «Соколова Вікторія Альбертівна»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Sokolova.jpg|міні|x280px|'''Соклова В. А.''']]
[[Файл:Sokolova.jpg|міні|x270px|'''Соклова В. А.''']]
= <span style="color:#A81C07">Контакти:</span> =
= <span style="color:#A81C07">Контакти:</span> =
'''Імейли:'''
'''Імейли:'''

Версія за 21:10, 1 грудня 2020

Соклова В. А.

Контакти:

Імейли:

sokolovavic@gmail.com

Номера мобільних телефонів:

+380955885488, +380930821909

Сторінка в соціальній мережі «Фейсбук»

Персональні профілі:

Scholar Google

ORCID ID

Науковці України

Посада в ЗВО:

Доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий ступінь:

Кандидат філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури. Дисертація на тему «Психологічний компонент ритмомелодики вірша» захищена у 2002 році у Тернопільському державному педагогічному університет імені Володимира Гнатюка, диплом ДК № 015744.

Учене звання:

Доцент кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури отримала у 2005 р., атестат 02ДЦ № 015197.

Базова освіта:

Закінчила 1983 р. Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки та здобула кваліфікацію вчителя російської мови і літератури. Диплом з відзнакою ЖВ–1 №120086.

Наукові інтереси:

  • Теорія віршування.
  • Творчість Лесі Українки.
  • Інтерпретація античності у світовій літературі ХХ століття.

Біографічна довідка:

Народилася в м. Володимирі-Волинському Волинської обл.

1983 р. закінчила Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки та здобула кваліфікацію вчителя російської мови і літератури. Диплом з відзнакою ЖВ–1 №120086.

Працювала вчителем російської мови та літератури у середній школі № 8 (1983–1985 рр.) та заступником директора з навчально-виховної роботи у середній школі № 4 (1985–1987 рр.) м. Нововолинська.

З 1987 року працює у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Кандидат філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури. Дисертація на тему «Психологічний компонент ритмомелодики вірша» захищена у 2002 році у Тернопільському державному педагогічному університет імені Володимира Гнатюка, диплом ДК № 015744.

Вчене звання доцента кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури отримала у 2005 р., атестат 02ДЦ № 015197.

У період 2004–2009 рр. перебувала на посаді завідувача кафедри теорії літератури, зарубіжної літератури і журналістики.

Керує курсовими, дипломними, магістерськими дослідженнями. Здійснювала наукове керівництво дисертацій Чуя С. В., Бортник С. А., які успішно захистили дисертації та одержали документи про присудження наукового ступеня кандидата філологічних наук.

Неодноразово була опонентом на захистах кандидатських дисертацій зі спеціальності «Теорія літератури».

Успішно співпрацює із закладами загальної середньої освіти. З 2003 року керує науковими роботами із зарубіжної літератури учнів Ковельської міської гімназії імені Олени Пчілки, з 2012 року – учнів Володимир-Волинського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 – ліцей». Автори наукових робіт неодноразово перемагали на обласних та загальноукраїнських турах конкурсу Малої академії наук та в інших конкурсах.

Систематично виступає з лекціями для учнів та вчителів у школах, cпівпрацює з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Читає лекції вчителям зарубіжної літератури – слухачам курсів підвищення кваліфікації.

Наукова школа:

Здійснювала наукове керівництво таких дисертацій:

  • Чуй С. В. «Поетична творчість Василя Слапчука: віршознавчий аспект».
  • Бортник С. А. «Інтертекстуальна поетика Петра Карманського».

Навчальні дисципліни:

  • «Історія зарубіжної літератури від античності до ХVІІІ ст.».
  • «Історія зарубіжної літератури другої половини ХІХ ст.».
  • «Античність як дискурс новочасної літератури».

Основні публікації за останні 5 років:

  • Засоби сенсової конденсації в поезії В. Свідзінського // Науковий вісник СНУ ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство – 2014. – № 19. – С. 118–125.
  • Коло та лабіринт як хронотопні параметри ранньої драматургії М. Метерлінка // Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2015. Вип. 20. С. 263 – 273.
  • Функціональність структурного принципу міз-ан-абім у романі Ю. Ґордера «Таємничий пасьянс» // Науковий вісник СНУ ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство. Луцьк, 2016. № 1 (326). С. 208 –214.
  • Проблема національної ідентичності в ліриці Є. Сверстюка та В. Слапчука // Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2016. Вип. 21. С. 264–280.
  • Від предмета до архетипу: образ дзеркала в античному дискурсі // Пасіонарність другорядного: Матеріали ХІV Міжнародної літературознавчої конференції. Чернівці, 2017. С. 115–118.
  • Ритмомелодика як вияв експресіонізму у віршах у прозі Василя Стефаника // Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2017. Вип. 23. С. 192–204.
  • Інтонаційна своєрідність поезії В. Свідзинського // Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2017. Вип. 24. С. 170–194.
  • Ритмомелодика ранньої лірики П. Карманського: психологічний компонент і естетична мода // Науковий вісник СНУ ім. Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Літературознавство. Луцьк, 2017. № 11–12. С. 139–145.
  • Аналіз та інтерпретація вірша Володимира Свідзинського «Спи. Засни» / М. Моклиця, В. Соколова, С. Кравченко // Незаймані слова: Збірник статей про творчість Володимира Свідзинського. Брустури: Дискурсус, 2018. С. 101–118.
  • «Воля до життя» та «воля до влади» в літературних версіях античності ХХ століття // Троянди й виноград: феномен естетичного і прагматичного в літературі та культурі. Бердянськ: БДПУ, 2018. С. 153–155.
  • Ідеологія та життєва практика пуританства у драмах Б. Шоу Учень Диявола» та Лесі Українки «У пущі» // Сучасні мово-літературознавчі методології та нові прочитання художнього тексту. Антологія. Луцьк, 2018. (Електронна монографія).
  • Античний концепт «гнів богів» у творчості Лесі Українки // Волинь філологічна: текст і контекст: Леся Українка і персоналії епохи. 2018. Вип. 26. C. 188–210.
  • Драматургія Лесі Українки в теорії драми М. Ласло-Куцюк // Леся Українка в діаспорному літературознавстві. Німецько-українські зв’язки. Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції в Мюнхені Т. ХІ. Мюнхен-Тернопіль, 2019. С. 231–240.
  • Гендерні трансформації мотиву про Пігмаліона (Олена Пчілка, Леся Українка, Б. Шоу) // Волинь філологічна: текст і контекст. 2019. Вип. 28. C. 96–119.