Теорії літератури та зарубіжної літератури

Контакти:

• Завідувач кафедри:

Романов Сергій Миколайович

• Імейл:

kaf_tlzl@vnu.edu.ua

• Адреса:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка 30-а, каб. 307, 313.

Історична довідка:

Кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства постала в січні 2000 року. У серпні 2002 р. внаслідок об’єднання факультетів україністики та слов’янської філології відбулася реорганізація кафедри та зміна її назви на кафедру теорії літератури та зарубіжної літератури. Відтоді завідувачем кафедри стала доктор філол. наук, проф. М. В. Моклиця. З 2004 по 2009 рр. кафедру очолювала канд. філол. наук, доц. В. А. Соколова. У 2010 р. на посаду завідувача знову було підтримано кандидатуру проф. М. В. Моклиці. 2020 року завідувачем кафедри обрано доктора філол. наук, доц. С. М. Романова.

Склад кафедри:

Романов Сергій Миколайович – доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри. Моклиця Марія Василівна – доктор філологічних наук, професор. Колошук Надія Георгіївна – доктор філологічних наук, професор. Левчук Тереза Петрівна – доктор філологічних наук, професор. Лавринович Лілія Богданівна – кандидат філологічних наук, доцент. Соколова Вікторія Альбертівна – кандидат філологічних наук, доцент. Головій Оксана Миколаївна – кандидат філологічних наук, доцент. Кицан Олена Вікторівна – кандидат філологічних наук, доцент. Марченко Тетяна Михайлівна – кандидат філологічних наук, доцент. Бортнік Жанна Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент (на умовах сумісництва). Балабуха Наталія Вікторівна – старший викладач кафедри. Громик Олена Олександрівна – старший лаборант.

Наукова тематика кафедри:

• «Модернізм і постмодернізм в українській і зарубіжній літературі»;
• «Леся Українка і зарубіжні письменники».

Індивідуальні наукові теми:

• Балабуха Н. В. Європейська літературна казка ХІХ ст. в контексті художнього методу. Методика викладання літератури.
• Бортнік Ж. І. Дискурс лімінальності в сучасній українській драматургії.
• Головій О. М. Взаємодія художніх напрямів у літературному процесіХІХ–ХХ ст. Історія українського літературознавства.
• Кицан О. В. Українське віршування ХХ ст.
• Колошук Н. Г. Теорія документалістики. Табірна проза.
• Лавринович Л. Б. Поетика часу в ліричному творі. Естетика та поетика постмодернізму.
• Левчук Т. П. Поняття літератури в парадигмі літературознавства.
• Марченко Т. М. Жанрові та стильові особливості творчості французьких письменників ХІХ–ХХ ст.
• Моклиця М. В. Теоретичні проблеми літератури модернізму.
• Романов С. М. Український модернізм. Леся Українка та родина Драгоманових-Косачів у національній і світовій культурі.
• Соколова В. А. Античність як дискурс новочасної літератури. Теорія віршування.

Наукові осередки і школи:

• Літературознавча школа професора М. Моклиці «Модернізм в українській та зарубіжній літературі», яка гуртує науковців довкола комплексу проблем модерного письменства та шляхів його дослідження.

• Науково-дослідний інститут Лесі Українки (директор С. Романов) як всеукраїнський осередок дослідження, видання та популяризації духовно-інтелектуальної спадщини Лесі Українки та родини Драгоманових-Косачів.

Основні результати науково-дослідної роботи:

Кафедра виступила співініціатором та співвиконавцем всеукраїнського проєкту з підготовки та видання Повного зібрання творів Лесі Українки у 14 томах (С. Романов, М. Моклиця, Н. Колошук, Т. Левчук, В. Соколова, О. Кицан). Проєкт реалізовано 2020 р.

Кафедра виконала фундаментальне наукове дослідження (держбюджетна тема) «Леся Українка і персоналії літературного процесу в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття» (Номер держреєстрації 0118U001093). Керівник проф. М. Моклиця, відповідальний виконавець доц. С. Романов. Проєкт реалізовано впродовж 2018–2020 рр.

Кафедра спільно з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. Ю. Бойка-Блохина (м. Мюнхен, Німеччина)виступила співорганізатором та співвиконавцем Міжнародного наукового проєкту «Леся Українка в діаспорних дослідженнях» (М. Моклиця, С. Романов, Н. Колошук, Т. Левчук, В. Соколова, О. Кицан). Проєкт видання творів Лесі Українки мовами народів світу (С. Романов).

За останні п’ять років кафедра виступила організатором та співорганізатором таких наукових заходів:

• Міжнародна наукова конференція«Універсум Лесі Українки: людина, культура, націософія» (Луцьк, 2016).
• Міжнародна наукова конференція «Експресіонізм в інтермедіальному контексті» (Світязь, 2017).
• Міжнародний науковий семінар «Леся Українка і Ольга Кобилянська взахідно-українському літературному процесі: національне самоусвідомлення та європейські впливи» (Луцьк, 2018).
• Міжнародна наукова конференція «Нефікційна література: статус, еволюція, поетика від давнини до сучасності» (Луцьк, 2018);
• Літня школа з літературознавства для викладачів філологічних дисциплін навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації (Світязь, 2018).
• Міжнародна наукова конференція «Леся Українка в діаспорному літературознавстві» (Мюнхен, 2019).
• Міжнародна наукова конференція «Олена Пчілка в літературному процесі кін. ХІХ – поч. ХХ ст.» (Світязь, 2019)
• Міжнародна наукова конференція «Аналіз та інтерпретація тексту. Драматургія Лесі Українки» (Світязь, 2020).

Аспірантура, докторантура:

Кафедра готує аспірантів та докторантів зі спеціальностей 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.05 – порівняльне літературознавство. Від 2001 по 2020 рік захищено 16 кандидатських та 5 докторських дисертацій.

За останні п’ять років було захищено 3 докторські та 5 кандидатських дисертацій:

Докторські:

• Левчук Т. Критерії художності літератури: дихотомія змісту і форми в контекстах епох. 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література. Спецрада при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, 2019 р. (Наук. консультант – проф. М. Моклиця).
• Вісич О. Метадрама: теорія та репрезентація в українській літературі. 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література. Спецрада при Київському педагогічному університеті ім. Бориса Грінченка, 2019 р. (Наук. консультант – проф. М. Моклиця).
• Романов С. Етико-естетична система Лесі Українки і національний літературний контекст епохи. 10.01.01 – українська література, 10.01.06 – теорія літератури. Спецрада при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2019 р. (Наук. консультант – проф. М. Моклиця).

Кандидатські:

• Бортнік Ж. «Сучасна монодрама як культурно-історичний феномен: генеза, поетика, рецепція». 10.01.06 – теорія літератури. спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, 2016 р. (Наук. керівник – доц. Л. Лавринович).
• Левчук Ю. Жанрова система Лесі Українки (когнітивний аспект).10.01.06 – теорія літератури. Спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, 2015 р. (Наук. керівник – проф. Т. Левчук).
• Радавська О.«Поетика вогню»: експресіоністський стиль французької воєнної прози; 10.01.06 – теорія літератури.Спецрада при Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича, 2016 р. (Наук. керівник – проф. М. Моклиця).
• Чуй С. «Поетична творчість Василя Слапчука: віршознавчий аспект». 10.01.06 – теорія літератури. Спецрада при Чернівецькому національномууніверситеті ім. Юрія Федьковича, 2017 р.(Наук. керівник – доц. В. Соколова).
• Бортник С. «Інтертекстуальна поетика Петра Карманського». 10.01.06 – теорія літератури. Спецрада при Житомирському державному університеті імені Івана Франка, 2019 р. (Наук. керівник – доц. В. Соколова).

Нині кафедра має трьох аспірантів та докторанта.

Науково-методична робота кафедри за останні 5 років:

• Головій О. Історія українського літературознавства: методичні рекомендації. Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2015. 100 с.
• Головій О. Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.: методичні рекомендації. Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2015. 110 с.
• Колошук Н. Порівняльне літературознавство: посіб. для вищ. навч. закл. Київ: Кондор, 2018. 424 с.
• Моклиця М. Модернізм в українській літературі ХХ століття: навч. посіб. Київ: Кондор, 2017. 392 с.

Викладачі кафедри читають лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (В. Соколова, Н. Балабуха, Н. Колошук).

Літня школа з літературознавства для викладачів філологічних дисциплін навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації (Світязь, 2018).