Відмінності між версіями «Філософії та релігієзнавства»

Матеріал з wiki.vnu.edu.ua
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано 84 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Історія кафедри ==
== Історія кафедри ==
Свою історію кафедра філософії та релігієзнавства веде з 1972 року, коли в Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки було створено кафедру політекономії та філософії. У 1986 році на її базі постали кафедри політекономії і філософії, чим започатковано функціонування останньої як самостійної одиниці в системі викладання суспільствознавчих дисциплін і окремого структурного підрозділу педінституту. Першим завідувачем кафедри філософії був кандидат філософських наук, доцент М. П. Сахно, опісля – доктор філософських наук, професор І. Й. Береговий, згодом – доктор філософських наук, професор Р. А. Арцишевський, кандидат філософських наук, доцент А. М. Мудрик, кандидат історичних наук доцент Борейко Ю. Г.
'''Рік заснування: 2008'''
    Історія кафедри починається з 1972 року, коли в Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки була створена кафедра політекономії та філософії. З 1986 року кафедра філософії функціонує як окремий структурний підрозділ в системі викладання суспільствознавчих дисциплін у педагогічному інституті. В різні роки кафедру очолювали доценти Бурчак Н. В., Храковський Й. Н., Сахно М. П., Мудрик А. М., Семенов А. М., професори Береговой І. Й., Арцишевський Р. А.
Викладачі кафедри є авторами і співавторами навчально-методичних праць, які використовуються в учбовому процесі.
    У 1990 році було відкрите відділення соціальних дисциплін, у 1991 році Республіканський центр світоглядної освіти молоді, який очолив доктор філософських наук, професор Р. А. Арцишевський. До складу центру увійшов факультет соціальних дисциплін, в рамках якого здійснювалася підготовка викладачів предметів соціально-гуманітарного циклу. В 1994 році утворено Інститут соціальних наук, складовою якого була кафедра філософії, яка з 2008 року має нинішню назву.  
    На кафедрі функціонує наукова школа з проблем світоглядної освіти молоді в умовах переходу до інформаційного суспільства, колектив якої зробив вагомий внесок у дослідження трансформаційних процесів у сфері соціально-гуманітарної освіти в Україні. Засновником та керівником наукової школи тривалий час був член-кореспондент АПН України, доктор філософських наук, професор Арцишевський Р. А. Авторський колектив інтегрованого курсу «Особа, людина, суспільство» став переможцем Міжнародного конкурсу «Трансформація гуманітарної освіти в Україні».  
Кафедра філософії та релігієзнавства є провідною у функціонуванні наукової школи з проблем світоглядної освіти молоді. У цьому напрямі виконуються госпдоговірні та держбюджетні теми, остання з яких «Проблеми світоглядної освіти молоді в умовах переходу до інформаційного суспільства», проводяться міжнародні і всеукраїнські конференції, семінари, круглі столи тощо, присвячені проблемам світогляду, ціннісних орієнтацій молоді. Члени кафедри виступили співорганізаторами українсько-голландського семінару з проблем створення підручників з громадської освіти.
    Доробок представників наукової школи включає праці в міжнародних, всеукраїнських та університетських виданнях; підручники з шкільного курсу «Світ і людина» для 8, 9, 10 і 11 класів, хрестоматію з курсу «Людина і світ», методичні розробки з курсу «Світ і людина», університетські курси «Філософія освіти» та «Філософія особистості».  
    На базі кафедри проводяться міжнародні та всеукраїнські конференції, присвячені проблемам світогляду, ціннісних орієнтацій молоді. Кафедра є співорганізатором українсько-голландського семінару з проблем створення підручників з громадянської освіти. Викладачі кафедри є авторами і співавторами навчально-методичних праць, у процесі підготовки яких отримано 4 гранти для створення підручників з гуманітарної та громадянської освіти (Арцишевський Р. А., Семенов А. М., Колосок Т. С.).  
Засновник наукової школи доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки Р. А. Арцишевський за впровадження в навчальний процес курсу «Людина і суспільство» нагороджений медаллю Антона Макаренка.
    З вересня 2017 року кафедра філософії та релігієзнавства функціонує в структурі факультету історії, політології та національної безпеки. Завідувачем кафедри є доктор філософських наук, доцент Борейко Ю. Г. Наукова діяльність професорсько-викладацького складу кафедри реалізується в рамках теми «Релігія та церква в умовах сучасних викликів».
    Викладачі кафедри забезпечують читання курсів «Філософія», «Релігієзнавство», «Світові релігії», «Логіка» на неспеціалізованих напрямах підготовки. На кафедрі здійснюється підготовка аспірантів за спеціальностями 033 «Філософія» і 031 «Релігієзнавство». Кафедра забезпечує читання нормативного курсу «Філософія та методологія науки» для аспірантів усіх спеціальностей.
Нині кафедра працює над темою «Удосконалення змісту суспільно-гуманітарної освіти». Здобутками в цьому контексті є монографія «Інтеграція змісту освіти» та підручник для учнів 1 класу «Я і світ» Р. Арцишевського і перша в Україні хрестоматія колективу авторів «Людина і суспільство».
 
== Склад кафедри ==
Із 2008 року кафедра має назву – філософії та релігієзнавства.
=== Штатні викладачі ===
За час існування кафедри в структурі СНУ її членами було отримано 4 гранти для створення підручників з гуманітарної та громадянської освіти (Арцишевський Р. А , Семенов А. М., Колосок Т.С.).
При кафедрі діє Науково-методичний центр світоглядної освіти молоді
(керівник: проф. Арцишевський Р. А.)
== Склад кафедри: ==
=== Штатні викладачі: ===
   
   
* [[Борейко Юрій Григорович, кандидат історичних наук, доцент;]]
* [[Борейко Юрій Григорович, доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства;]]
* [[Гудзенко-Александрук Олена Георгіївна, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Гудзенко-Александрук Олена Георгіївна, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Динько Наталія Іванівна, старший викладач;]]
* [[Кондратик Ольга Василівна, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Кондратик Ольга Василівна, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Опейда Людмила Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Опейда Людмила Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Поляков Володимир Германович, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Поляков Володимир Германович, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Семенов Андрій Миколайович, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Семенов Андрій Миколайович, кандидат філософських наук, доцент;]]
* [[Сацик Ігор Каленикович, кандидат філософських наук, доцент.]]
* [[Кондратик Леонід Йосипович, доктор філос. наук, професор.]]
 
== Основні напрями наукових досліджень ==
* «Академічна філософія України XIX-XX століть»
* «Проблеми людини в українській філософії»
* «Лінгвістична філософія XX століття»
* «Філософські та соціокультурні аспекти історичних трансформацій релігії»
* «Феноменологічний та антропологічний виміри релігійного досвіду»
* «Релігія і повсякденність»
* «Релігія та церква в історії України»
* «Історія релігієзнавчої думки»


=== Сумісники: ===
== Спеціальності, освітні програми підготовки фахівців ==
Головей Вікторія Юріївна, доктор філософських наук, професор


== Контакти ==
                                            '''СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 033 «ФІЛОСОФІЯ»'''
* Адреса: 43025, м. Луцьк, пр. Волі, 13, Корпус А, ауд. 231.
                                            '''Освітній ступінь «БАКАЛАВР»'''
* Телефон: +38(0332)249137 – роб., 067 334 3073 – моб.
                                  '''ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «ФІЛОСОФІЯ, СУСПІЛЬНА АНАЛІТИКА, СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧА ОСВІТА»'''
* Електронна пошта: V_golovey@ukr.net


== Посада ==
'''Передбачає підготовку''' філософів, суспільних аналітиків, фахівців у галузі соціальних, політичних та релігійних процесів, експертів у сфері наукової, організаційно-управлінської та освітньої діяльності, менеджерів інформаційно-аналітичних структур, вчителів суспільствознавчих дисциплін.
* Науковий ступінь: доктор філософських наук
* Вчене звання: професор кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності
* Посада: зав. кафедри, професор кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності Cхідноєвропейського національного університету імені Лесі Українки


== Біографічна довідка ==
'''Перспективи працевлаштування:''' сфера освіти, аналітично-інформаційні агенції та інституції, органи державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, бізнес-структури, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації фонди.
Народилася 26.10.1958 у м. Івано-Франківськ, Україна. Закінчила із золотою медаллю у 1975 році школу № 9.
Закінчила з відзнакою у 1980 році історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченко і здобула кваліфікацію історика, викладача суспільствознавчих дисциплін з правом викладання англійською мовою.
В 1984 році захистила дисертацію і одержала вчений ступінь кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – історія СРСР.
У 1991 році отримала атестат доцента.
У 2013 р. захистила докторську дисертацію зі спеціальності 09.00.08 – естетика.
У 2016 р. отримала вчене звання професора кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності.
Автор понад 100 наукових публікацій. Підготувала переможців всеукраїнських студентських олімпіад з естетики та Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з історії та теорії культури. Успішно здійснює керівництво аспірантами (6 захищених дисертацій).  З вересня 2014 р. по вересень 2016 р. завідувала кафедрою релігієзнавства. На посаді завідувача кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності – з листопада 2016 року.  


== Коло наукових інтересів ==
'''Посади (відповідно до Класифікатора професій):''' філософ, аналітик комунікацій, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), інформаційний оглядач, консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), експерт із суспільно-політичних питань, менеджер із організації консультативних послуг, менеджер із комунікаційних технологій, прес-секретар, радник (органи державної влади), референт, секретар керівника (організації, підприємства, установи), фахівець із профорієнтації, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач професійного навчально-виховного закладу, викладач-стажист, вчитель середнього навчально-виховного закладу, завідувач навчального кабінету, завідувач лабораторії (освіта), інспектор шкіл, лаборант (освіта), методист культурно-освітнього закладу, методист позашкільного закладу; молодший науковий співробітник (інформаційна аналітика), молодший науковий співробітник у галузі філософії.
* Трансформації духовних процесів в контексті секуляризації культури, сакральне мистецтво, феноменологія релігії, культурологія медіа.


== Викладання навчальних дисциплін ==
'''Форма навчання:''' денна.
Культура європейського Відродження
На основі середньої школи: 4 роки навчання, план прийому – 20 осіб.
Медіакультура
Філософія і методологія науки
Семіотика культури
Сучасні арт-практики і медіа комунікації


== Перелік навчально-методичних, наукових праць ==
'''Сертифікати ЗНО для участі в конкурсі на державну форму навчання:'''
* Сакральне в мистецтві: проблеми образотворчої репрезентації: монографія. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 420 с.
1. Українська мова та література;  
* Концепт сакрального у контексті філософсько-культурологічного дискурсу // Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка». – №750. – Сер. «Філософські науки». – 2013. – С. 91¬–97. (Фахове видання України).
2. Історія України;
* Особенности исследования сакрального в искусстве // Актуальные проблемы глобалистики и геополитики: Сб. науч. трудов. Выпуск 2 / под общей редакцией И.А. Пфаненштиля и М.П. Яценко. – Красноярск, 2013. – С. 253–259.
3. Іноземна мова або математика.
* Концепт сакрального у контексті філософсько-культурологічного дискурсу // Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка». – №750. – Сер. «Філософські науки». – 2013. – С. 91¬–97. (Фахове видання України).
* Метаморфози релігійного мистецтва в епоху Ренесансу // Науковий вісник Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – Серія «Філософські науки». – 2013. – № 27. – С. 148–152. (Фахове видання України).
* Феноменологічна та онтологічна специфіка сакрального мистецтва // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 706–707. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. – С. 289–294. (Фахове видання України).
* Платонівська критика мистецтва в контексті становлення дискурсу репрезентації // Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія «Філософські науки». – 2014. – № 780. – С. 70–78. (Фахове видання України).
* Богословський дискурс Преображення та його вплив на іконопис православної традиції // Волинський благовісник: богословсько-історичний науковий журнал Волинської православної богословської академії УПЦ КП. ¬ Луцьк: EIKON, 2014. – С. 285–295.
* Естетичний вимір сакрального світовідношення // Науковий вісник Східноєвропейського національного ун-ту ім. Лесі Українки. – Серія «Філософські науки». – 2014. – № 16. – С. 96–102. (Фахове видання України).
*  Проблема образотворчої репрезентації божественного у ранньовізантійській патристиці // Гілея: науковий вісник. – 2015. – Вип. 95. – С. 290–293. (Фахове видання України).
*  Теорія символічного образу в богослов’ї псевдо-Діоніся Ареопагіта та Максима Сповідника // Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. –Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. – С. 20–26. (Фахове видання України).
* Час у сакральному вимірі: феноменологічний та екзистенціальний аспекти // Науковий вісник Східноєвропейського національного ун-ту ім. Лесі Українки. – Серія «Філософські науки». – 2014. – № 18. – С. 120–125¬. (Фахове видання України).
* Поняття символу в контексті європейської філософсько-естетичної традиції // Актуальні проблеми філософії та соціології. ¬– 2015. – Вип. 4. – С. 40–44. (Фахове видання України).
* Становлення концепту репрезентації у філософсько-естетичному дискурсі // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 726-727. Філософія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. – С. 130–135. (Фахове видання України).
* Культура європейського Відродження: методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.020101 – культурологія / В. Ю. Головей. – Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2015. – 32 с.
* Українське сакральне малярство : традиції і сучасність // Християнська традиція Київської Русі. Мат-ли міжнародної наук. конференції (Луцьк, 19 травня 2015 р.). – С. 55–63.
* Golovei W. Ochrona dziedzictwa kulturowego przez Cerkiew na Ukrainie // Kulturowy wymiar integracij europejskey. – Lublin, 2016. – S. 64–72.


== Основні напрями наукових досліджень: ==
'''Сертифікати ЗНО для участі в конкурсі на платну форму навчання:'''
   
1. Українська мова та література;  
# «Академічна філософія України XIX-XX століть»
2. Історія України;
# «Проблеми людини в українській філософії»
3. Іноземна мова або географія.
# «Лінгвістична філософія XX ст.»
 
# «Проблеми історії релігії та церкви в Україні»
                                                '''СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 033 «ФІЛОСОФІЯ»'''
# «Історія релігієзнавчої думки»
                                                  '''Освітній ступінь «МАГІСТР»'''
# «Філософські та соціокультурні аспекти історичних трансформацій релігії»
                                        '''ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «ФІЛОСОФІЯ, СУСПІЛЬНА АНАЛІТИКА»'''
# «Онтологія сакрального мистецтва»
 
# «Феноменологічний та антропологічний виміри релігійного досвіду»
'''Передбачає підготовку''' філософів, суспільних аналітиків, фахівців у галузі соціальних, політичних та релігійних процесів, експертів у сфері наукової, організаційно-управлінської та освітньої діяльності, менеджерів інформаційно-аналітичних структур, викладачів філософських і суспільствознавчих дисциплін.  
# «Становлення категоріального апарату сучасного релігієзнавчого дискурсу»
 
# «Релігія і політика в сучасній Україні»
'''Перспективи працевлаштування:''' сфера освіти, аналітично-інформаційні агенції та інституції, органи державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, бізнес-структури, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації, фонди.
# «Проблеми релігійної ідентичності»
 
# «Релігія і сучасні медіа»
'''Посади (відповідно до Класифікатора професій):''' філософ, експерт із суспільно-політичних питань, голова громадської організації у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини, інформаційний оглядач, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), менеджер з адміністративної діяльності, з організації консультативних послуг, із персоналу, з комунікаційних технологій, менеджер у соціальній сфері, директор малого підприємства у сфері освіти, прес-секретар, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач вищого навчального закладу, директор професійно-технічного училища, професійного училища, технікуму, коледжу, середньої загальноосвітньої школи, спеціалізованої школи, гімназії, позашкільного закладу, директор центру підвищення кваліфікації, центру професійної орієнтації молоді, завідувач навчально-наукової бази, навчального кабінету, молодіжного центру, інспектор середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, шкіл, методист культурно-освітнього закладу, позашкільного закладу, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, науковий співробітник-консультант у галузі філософії. 
 
'''Форма навчання:''' денна.
== Напрями підготовки/ cпеціальності фахівців, яких готує кафедра: ==
На основі освітнього ступеня «Бакалавр», 1,5 роки навчання, план прийому – 10 осіб;
 
Кафедра здійснює підготовку фахівців за напрямами філософія: освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр (форми навчання – денна), спеціаліст (форми навчання – денна), магістр (форма навчання – денна); релігієзнавство: освітньо-кваліфікаційний  рівень бакалавр (форми навчання – денна), спеціаліст (форми навчання денна), магістр (форма навчання – денна).
'''Абітурієнти складають''' вступні випробування (комп’ютерне тестування) з фахової дисципліни та іноземної мови. На освітній ступінь магістра можуть вступати бакалаври будь-якої базової спеціальності. Вступники можуть отримати додаткові конкурсні бали за перемоги у всеукраїнських студентських олімпіадах із фаху, всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, а також за наукові публікації.
 
== Спеціалісти і магістри філософи та релігієзнавці можуть працювати: ==
                                        '''СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 031 «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»'''
у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах викладачем навчальних курсів;
                                            '''Освітній ступінь «БАКАЛАВР»'''
у школах нового типу (гімназіях, ліцеях) викладачем релігієзнавчих, культурологічних, соціальних, філософських дисциплін;
                            '''ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧА ОСВІТА»'''
у засобах масової інформації в газетах, часописах, на радіо і телебаченні;
 
у закладах культури (музеї релігії та релігійного мистецтва);
'''Передбачає підготовку''' фахівців з релігієзнавства, експертів у сфері міжконфесійних та державно-церковних відносин, аналітиків релігійних процесів, адміністраторів у галузі соціально-релігійної діяльності, вчителів суспільствознавчих дисциплін.
в органах державної влади та місцевого самоврядування;
 
у туристично-екскурсійній галузі;
'''Перспективи працевлаштування:''' сфера освіти, аналітично-інформаційні структури, органи державної влади та місцевого самоврядування, духовно-релігійні організації та центри міжконфесійного співробітництва, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, міжнародні та національні культурно-гуманітарні програми і проекти, благодійні культурні фундації, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації, фонди, центри етики бізнесу та корпоративної поведінки.
в суспільних та громадських організаціях, партіях, фондах;
 
у комерційних структурах (менеджерами соціально-релігійної та соціально-гуманітарної сфери);
'''Посади (відповідно до Класифікатора професій):''' фахівець з релігієзнавства, аналітик релігійних комунікацій, експерт із суспільно-політичних питань, міжконфесійних та державно-церковних відносин, інформаційний оглядач, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), радник із релігійних питань, менеджер з організації консультативних послуг, менеджер із комунікаційних технологій, менеджер з туризму, прес-секретар, радник (органи державної влади), референт, секретар керівника (організації, підприємства, установи), секретар ради (науково-технічної, наукової, художньо-технічної), фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач професійного навчально-виховного закладу, викладач-стажист, вчитель середнього навчально-виховного закладу, завідувач навчального кабінету, завідувач лабораторії (освіта), інспектор шкіл, лаборант (освіта), методист культурно-освітнього закладу, методист позашкільного закладу; молодший науковий співробітник (інформаційна аналітика), молодший науковий співробітник у галузі релігієзнавства.
засобах масової комунікації.
 
'''Форма навчання:''' денна.
 
'''На основі ОКР «Молодший спеціаліст»''', 2 роки навчання, план прийому 20 осіб.
 
'''Для участі в конкурсі вступники подають''' сертифікат ЗНО з української мови та літератури і складають фахове випробування (комп’ютерне тестування) з історії України.
 
                                          '''СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 031 «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»'''
                                              '''Освітній ступінь «МАГІСТР»'''
                              '''ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ»'''
 
'''Передбачає підготовку''' фахівців з релігієзнавства, експертів у сфері міжконфесійних та державно-церковних відносин, аналітиків сучасних релігійних процесів, адміністраторів у галузі соціально-релігійної діяльності, викладачів філософських і суспільствознавчих дисциплін.
 
'''Перспективи працевлаштування:''' сфера освіти, аналітично-інформаційні структури, органи державної влади та місцевого самоврядування, духовно-релігійні  організації та центри міжконфесійного співробітництва, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, міжнародні та національні культурно-гуманітарні програми і проекти, благодійні культурні фундації, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації, фонди, центри етики бізнесу та корпоративної поведінки.
 
'''Посади (відповідно до Класифікатора професій):''' фахівець з релігієзнавства, радник із релігійних питань, голова громадської організації у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини, голова, спеціалізованого фонду некомерційного характеру, директор малого підприємства у сфері освіти, експерт із суспільно-політичних питань, міжконфесійних та державно-церковних відносин, інформаційний оглядач, консультант апараті органів державної влади, виконкому), консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), референт, менеджер з туризму, менеджер з адміністративної діяльності, з організації консультативних послуг, з комунікаційних технологій, менеджер у соціальній сфері, прес-секретар, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою;  
викладач вищого навчального закладу, викладач професійного навчально-виховного закладу, вчитель середнього навчально-виховного закладу, позашкільного закладу, директор центру професійної орієнтації молоді, завідувач молодіжного центру, методист культурно-освітнього закладу, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, науковий співробітник-консультант у галузі філософії та релігієзнавства. 
 
'''Форма навчання:''' денна.
На основі освітнього ступеня «Бакалавр», 1,5 роки навчання, план прийому – 10 осіб;  
 
== Абітурієнти ==
складають вступні випробування (комп’ютерне тестування) з фахової дисципліни та іноземної мови. На освітній ступінь магістра можуть вступати бакалаври будь-якої базової спеціальності. Вступники можуть отримати додаткові конкурсні бали за перемоги у всеукраїнських студентських олімпіадах із фаху, всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, а також за наукові публікації.


== Посилання ==
== Посилання ==
[http://eenu.edu.ua Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки]
[http://eenu.edu.ua Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки]
[[Category:Кафедри]]
[[Category:Кафедри]]

Поточна версія на 11:21, 26 листопада 2019

Історія кафедри

Рік заснування: 2008

    Історія кафедри починається з 1972 року, коли в Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки була створена кафедра політекономії та філософії. З 1986 року кафедра філософії функціонує як окремий структурний підрозділ в системі викладання суспільствознавчих дисциплін у педагогічному інституті. В різні роки кафедру очолювали доценти Бурчак Н. В., Храковський Й. Н., Сахно М. П., Мудрик А. М., Семенов А. М., професори Береговой І. Й., Арцишевський Р. А. 
    У 1990 році було відкрите відділення соціальних дисциплін, у 1991 році – Республіканський центр світоглядної освіти молоді, який очолив доктор філософських наук, професор Р. А. Арцишевський. До складу центру увійшов факультет соціальних дисциплін, в рамках якого здійснювалася підготовка викладачів предметів соціально-гуманітарного циклу. В 1994 році утворено Інститут соціальних наук, складовою якого була кафедра філософії, яка з 2008 року має нинішню назву. 
    На кафедрі функціонує наукова школа з проблем світоглядної освіти молоді в умовах переходу до інформаційного суспільства, колектив якої зробив вагомий внесок у дослідження трансформаційних процесів у сфері соціально-гуманітарної освіти в Україні. Засновником та керівником наукової школи тривалий час був член-кореспондент АПН України, доктор філософських наук, професор Арцишевський Р. А. Авторський колектив інтегрованого курсу «Особа, людина, суспільство» став переможцем Міжнародного конкурсу «Трансформація гуманітарної освіти в Україні». 
    Доробок представників наукової школи включає праці в міжнародних, всеукраїнських та університетських виданнях; підручники з шкільного курсу «Світ і людина» для 8, 9, 10 і 11 класів, хрестоматію з курсу «Людина і світ», методичні розробки з курсу «Світ і людина», університетські курси «Філософія освіти» та «Філософія особистості». 
    На базі кафедри проводяться міжнародні та всеукраїнські конференції, присвячені проблемам світогляду, ціннісних орієнтацій молоді. Кафедра є співорганізатором українсько-голландського семінару з проблем створення підручників з громадянської освіти. Викладачі кафедри є авторами і співавторами навчально-методичних праць, у процесі підготовки яких отримано 4 гранти для створення підручників з гуманітарної та громадянської освіти (Арцишевський Р. А., Семенов А. М., Колосок Т. С.). 
    З вересня 2017 року кафедра філософії та релігієзнавства функціонує в структурі факультету історії, політології та національної безпеки. Завідувачем кафедри є доктор філософських наук, доцент Борейко Ю. Г. Наукова діяльність професорсько-викладацького складу кафедри реалізується в рамках теми «Релігія та церква в умовах сучасних викликів».
    Викладачі кафедри забезпечують читання курсів «Філософія», «Релігієзнавство», «Світові релігії», «Логіка» на неспеціалізованих напрямах підготовки. На кафедрі здійснюється підготовка аспірантів за спеціальностями 033 «Філософія» і 031 «Релігієзнавство». Кафедра забезпечує читання нормативного курсу «Філософія та методологія науки» для аспірантів усіх спеціальностей.

Склад кафедри

Штатні викладачі

Основні напрями наукових досліджень

  • «Академічна філософія України XIX-XX століть»
  • «Проблеми людини в українській філософії»
  • «Лінгвістична філософія XX століття»
  • «Філософські та соціокультурні аспекти історичних трансформацій релігії»
  • «Феноменологічний та антропологічний виміри релігійного досвіду»
  • «Релігія і повсякденність»
  • «Релігія та церква в історії України»
  • «Історія релігієзнавчої думки»

Спеціальності, освітні програми підготовки фахівців

                                           СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 033 «ФІЛОСОФІЯ»
                                            Освітній ступінь «БАКАЛАВР»
                                  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «ФІЛОСОФІЯ, СУСПІЛЬНА АНАЛІТИКА, СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧА ОСВІТА» 

Передбачає підготовку філософів, суспільних аналітиків, фахівців у галузі соціальних, політичних та релігійних процесів, експертів у сфері наукової, організаційно-управлінської та освітньої діяльності, менеджерів інформаційно-аналітичних структур, вчителів суспільствознавчих дисциплін.

Перспективи працевлаштування: сфера освіти, аналітично-інформаційні агенції та інституції, органи державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, бізнес-структури, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації фонди.

Посади (відповідно до Класифікатора професій): філософ, аналітик комунікацій, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), інформаційний оглядач, консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), експерт із суспільно-політичних питань, менеджер із організації консультативних послуг, менеджер із комунікаційних технологій, прес-секретар, радник (органи державної влади), референт, секретар керівника (організації, підприємства, установи), фахівець із профорієнтації, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач професійного навчально-виховного закладу, викладач-стажист, вчитель середнього навчально-виховного закладу, завідувач навчального кабінету, завідувач лабораторії (освіта), інспектор шкіл, лаборант (освіта), методист культурно-освітнього закладу, методист позашкільного закладу; молодший науковий співробітник (інформаційна аналітика), молодший науковий співробітник у галузі філософії.

Форма навчання: денна. На основі середньої школи: 4 роки навчання, план прийому – 20 осіб.

Сертифікати ЗНО для участі в конкурсі на державну форму навчання: 1. Українська мова та література; 2. Історія України; 3. Іноземна мова або математика.

Сертифікати ЗНО для участі в конкурсі на платну форму навчання: 1. Українська мова та література; 2. Історія України; 3. Іноземна мова або географія.

                                               СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 033 «ФІЛОСОФІЯ»
                                                 Освітній ступінь «МАГІСТР»
                                       ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «ФІЛОСОФІЯ, СУСПІЛЬНА АНАЛІТИКА»

Передбачає підготовку філософів, суспільних аналітиків, фахівців у галузі соціальних, політичних та релігійних процесів, експертів у сфері наукової, організаційно-управлінської та освітньої діяльності, менеджерів інформаційно-аналітичних структур, викладачів філософських і суспільствознавчих дисциплін.

Перспективи працевлаштування: сфера освіти, аналітично-інформаційні агенції та інституції, органи державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, бізнес-структури, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації, фонди.

Посади (відповідно до Класифікатора професій): філософ, експерт із суспільно-політичних питань, голова громадської організації у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини, інформаційний оглядач, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), менеджер з адміністративної діяльності, з організації консультативних послуг, із персоналу, з комунікаційних технологій, менеджер у соціальній сфері, директор малого підприємства у сфері освіти, прес-секретар, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач вищого навчального закладу, директор професійно-технічного училища, професійного училища, технікуму, коледжу, середньої загальноосвітньої школи, спеціалізованої школи, гімназії, позашкільного закладу, директор центру підвищення кваліфікації, центру професійної орієнтації молоді, завідувач навчально-наукової бази, навчального кабінету, молодіжного центру, інспектор середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, шкіл, методист культурно-освітнього закладу, позашкільного закладу, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, науковий співробітник-консультант у галузі філософії.

Форма навчання: денна. На основі освітнього ступеня «Бакалавр», 1,5 роки навчання, план прийому – 10 осіб;

Абітурієнти складають вступні випробування (комп’ютерне тестування) з фахової дисципліни та іноземної мови. На освітній ступінь магістра можуть вступати бакалаври будь-якої базової спеціальності. Вступники можуть отримати додаткові конкурсні бали за перемоги у всеукраїнських студентських олімпіадах із фаху, всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, а також за наукові публікації.

                                        СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 031 «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
                                            Освітній ступінь «БАКАЛАВР»
                           ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧА ОСВІТА»

Передбачає підготовку фахівців з релігієзнавства, експертів у сфері міжконфесійних та державно-церковних відносин, аналітиків релігійних процесів, адміністраторів у галузі соціально-релігійної діяльності, вчителів суспільствознавчих дисциплін.

Перспективи працевлаштування: сфера освіти, аналітично-інформаційні структури, органи державної влади та місцевого самоврядування, духовно-релігійні організації та центри міжконфесійного співробітництва, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, міжнародні та національні культурно-гуманітарні програми і проекти, благодійні культурні фундації, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації, фонди, центри етики бізнесу та корпоративної поведінки.

Посади (відповідно до Класифікатора професій): фахівець з релігієзнавства, аналітик релігійних комунікацій, експерт із суспільно-політичних питань, міжконфесійних та державно-церковних відносин, інформаційний оглядач, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), радник із релігійних питань, менеджер з організації консультативних послуг, менеджер із комунікаційних технологій, менеджер з туризму, прес-секретар, радник (органи державної влади), референт, секретар керівника (організації, підприємства, установи), секретар ради (науково-технічної, наукової, художньо-технічної), фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач професійного навчально-виховного закладу, викладач-стажист, вчитель середнього навчально-виховного закладу, завідувач навчального кабінету, завідувач лабораторії (освіта), інспектор шкіл, лаборант (освіта), методист культурно-освітнього закладу, методист позашкільного закладу; молодший науковий співробітник (інформаційна аналітика), молодший науковий співробітник у галузі релігієзнавства.

Форма навчання: денна.

На основі ОКР «Молодший спеціаліст», 2 роки навчання, план прийому – 20 осіб.

Для участі в конкурсі вступники подають сертифікат ЗНО з української мови та літератури і складають фахове випробування (комп’ютерне тестування) з історії України.

                                         СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 031 «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
                                             Освітній ступінь «МАГІСТР»
                              ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ»

Передбачає підготовку фахівців з релігієзнавства, експертів у сфері міжконфесійних та державно-церковних відносин, аналітиків сучасних релігійних процесів, адміністраторів у галузі соціально-релігійної діяльності, викладачів філософських і суспільствознавчих дисциплін.

Перспективи працевлаштування: сфера освіти, аналітично-інформаційні структури, органи державної влади та місцевого самоврядування, духовно-релігійні організації та центри міжконфесійного співробітництва, правоохоронні структури, засоби масової інформації, науково-дослідні установи, міжнародні та національні культурно-гуманітарні програми і проекти, благодійні культурні фундації, сфера консалтингових послуг (консультування із питань соціально-гуманітарної сфери керівників, управлінців в органах влади), соціальні та культурні заклади, партії, громадські організації, фонди, центри етики бізнесу та корпоративної поведінки.

Посади (відповідно до Класифікатора професій): фахівець з релігієзнавства, радник із релігійних питань, голова громадської організації у галузі культури, освіти, благодійності, прав людини, голова, спеціалізованого фонду некомерційного характеру, директор малого підприємства у сфері освіти, експерт із суспільно-політичних питань, міжконфесійних та державно-церковних відносин, інформаційний оглядач, консультант (в апараті органів державної влади, виконкому), консультант із суспільно-політичних питань (в партіях та інших громадських організаціях), референт, менеджер з туризму, менеджер з адміністративної діяльності, з організації консультативних послуг, з комунікаційних технологій, менеджер у соціальній сфері, прес-секретар, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою; викладач вищого навчального закладу, викладач професійного навчально-виховного закладу, вчитель середнього навчально-виховного закладу, позашкільного закладу, директор центру професійної орієнтації молоді, завідувач молодіжного центру, методист культурно-освітнього закладу, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, науковий співробітник-консультант у галузі філософії та релігієзнавства.

Форма навчання: денна. На основі освітнього ступеня «Бакалавр», 1,5 роки навчання, план прийому – 10 осіб;

Абітурієнти

складають вступні випробування (комп’ютерне тестування) з фахової дисципліни та іноземної мови. На освітній ступінь магістра можуть вступати бакалаври будь-якої базової спеціальності. Вступники можуть отримати додаткові конкурсні бали за перемоги у всеукраїнських студентських олімпіадах із фаху, всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, а також за наукові публікації.

Посилання

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки